
- •3. М/н право (а) і внутрідержавне право (б) - осн відмінності та взаємовплив.
- •4.Система норм мп
- •6.Особливості норм мп.
- •7.Кодифікація мп.
- •8.Характеристика процесу нормотворення у мп.
- •10. Загальна х-ка джерел мп.
- •Деякі теоретики визначають джерела, виходячи з Статуту м/н Суду оон ,в якому дано перелік джерел м/н права ,які суд застосовує при розв"яз-ні спорів:
- •11. Міжнародний звичай як джерело мп.
- •12. Міжнарод. Дог-р як джерело мп.
- •Доктринальне визначеня –
- •13. Класифікація м/н договорів
- •15. Допоміжні джерела мп.
- •16.Рішення м/н орг-цій як джерело мп.
- •18.Поняття та види галузей мп.
- •37 . Институт признания в м.П. Международное признание
- •38. Коститутивное признание
- •39.Декларативное признание
- •44. Види і форми міжнародно-правової відповідальності
- •45. Основні ознаки міжнародно-правової відповідальності.
- •46 Обставини, що звільняють від міжнародної відповідальності.
- •47. Відповідальність за міжнародні злочини
- •48. Визначення та основні характеристики міжнародного спору
- •49 Способи мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •50 . Переговори як засіб мирного розв’язання міжнародних спорів
- •51 . Посередництво як засіб мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •52. Узгоджувальна комісія.
- •53.Роль слідчих комісій в процесі мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •Суд при розв"язанні переданих йому спорів застосовує :
- •61. Міжнародні річки
- •66. Підстави набуття громадянства.
- •67. Біпатриди та їх положення з точки зору нац. Та мп.
- •68. Статус апатриду.
- •69. Поняття і юридична природа м/н договорів.
- •70. Укладання міжнародних договорів.
- •71. Чинність та дійсність мд.
- •72. Дотримання та застосування мд.
- •73 Тлумачення міжнародних договорів.
- •74 Головні положення національного законодавства України про міжнародні договори.
- •75. Форми вираження згоди на обов’язковість мд.
- •76 Застереження до міжнародного договору.
- •77 Види, порядок утворення та припинення існування міжнародних організацій.
- •78 Головіні ознаки сучасних міжнародних організацій.
- •79 Компетенція міжнародних організацій.
- •80 Провідна організація сучасного міжнародного права - оон.
- •81 Спеціалізовані установи оон.
- •82. Компетенція головних органів оон.
- •83. Регіональні м/н організації.
- •84. Рішення м/н організацій (мно).
- •85. Форми матеріальної відповідальності д.-в
- •86. Форми нематеріальної відповідальності д.-в
- •87. Поняття права зовніш. Зносин
- •88. Органи зовнішніх зносин.
- •I. Внутрішньодержавні
- •1) Конституційні
- •II. Закордонні
- •90. Завдання та структура консульських установ.
- •92. Процедура призначення посла
- •96. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •Імунітети і привілеї дипломат. Представництва
- •Особисті імунітети та привілеї голови та співроб-ків. Предст-ва
- •98. Спеціальні місії
- •105. Поняття, джерела та принципи ммп.
- •106. Внутрішні морські води.
- •107. Що таке затока?
- •109. Територіальне море та притегла зона.
- •111. Конитинентальний шельф
- •112. Виключна економічна зона
- •113. Відкрите море та морське дно за межами національної юрисдикції
- •114. Архіпелаг та архіпелажні води.
- •116. Визначення м-н проток.
- •118. Поняття, джерела та основні принципи міжнародного повітряного права
- •120. Правове регулювання м-н повітряних сполучень. Поняття м.-н. Повітряних сполучень, як правило, розкривається через комерційні права, або “свободи повітря” ( див. 121)
- •121. Свободи повітря.
- •122. Принципи м-н косм. Права.
- •123. Правовий режим косм. Об"єктів.
- •125. Поняття та джерела мыжнародного права навколишнього середовища.
82. Компетенція головних органів оон.
Статут ООН (ст. 7) передбачає головні та допоміжні органи ООН. Допоміжні – можуть засновуватись відп. до Статуту ООН, якщо є потреба. Головні Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і соціальна рада, Рада з опіки, М/н суд і Секретаріат. Центральне місце – Рада Безпеки і Генеральна Асамблея.
Рада Безпеки ООН (РБ ООН). Головна відповідальність за підтримання м/н миру і безпеки, діє від ім. всіх членів ООН, подає на розгляд Генеральної Асамблеї щорічні доповіді і в міру потреби – спеціальні доповіді. Рішення РБ є обов'язк. для виконання усіма членами ООН. РБ складається із 15 членів ООН, є постійні і непостійні члени. 5 постійних членів: Китай, Франція, Росія, Об'єднане Королівство Великоббританії і Північної Ірландії та США. Місця непостійних членів РБ розподіляються за геогр. п-пом. Непостійні члени обираються на 2-річний термін при щорічному переоборанні 5 Д.-в.
Функції і повноваження РБ: а) підтрим-ня м/н миру та безпеки; б) розслідувати будь-яку суперечку, що може призвести до м/н непорозумінь; в) надавати рекомендації щодо підтримання або відновлення м/н миру і безпеки; г) розробляти плани для створення системи регулювання озброєння; д) визначати наявність будь-якої загрози миру, будь-якого порушення миру або акту агресії і дає рекомендації або вирішує, яких заходів слід вжити для підтримання або відновлення м/н миру і безпеки; є) закликає Д. – члени ООН до застосування ек-них санкцій та ін засобів, не пов'язаних із застосуванням збройних сил; е) застосовувати воєнні дії проти агресора та ін.
Генеральна Асамблея (ГА ООН). Склад. з усіх членів ООН, вищий орган ООН. Кожна Д. представлена на її сесіях делегацією, чисельний склад якої не перевищує 5 представників, а сама делегація має 1 голос.На сесіях ГА можуть обговорюватись будь-які питання і справи в межах Статуту ООН. Головна особливість ГА - те, що вона розробляє і затверджує рекомендації Д.-членам і Раді Безпеки ООН, також вправі звертати увагу РБ ООН на ситуації, які можуть загрожувати м/н миру та безпеці. ГА організовує дослідження і надає рекомендації в галузі ек-ній, соц-ній, культури, освіти, ох. зд-я і сприяння здійсненню прав людини й осн. свобод для усіх, незалеж. від раси, статі, мови і релігії. Сприяє м/н співроітництву з прогресивного розвитку МП та його кодифікації. ГА розглядає і затв. бюджет ООН.
АЛЕ коли Рада Безпеки виконує поклавдені на неї функції стосовно будь-якого спору або ситуації, ГА не може давати ніяких рекомендацій щодо цього, якщо Рада Безпеки не подасть відповідного прохання.
Економічна і соціальна рада (ЕКОСОР). Координує ек-ну і гуманітарну д-сть ООН. Відповідальність за викон-ня функцій ЕКОСОР покладається на ГА, д-сть ЕКОСОР зд-є під керівництвом і відповідно до рекомендацій ГА.
Ф-ції ЕКОСОР:
орг-ція досліджень і складання доповідей з м/н питань у галузі ек-ній, соц-ній, культури, освіти, охорони зд. тощо;
подання рекомендацій з метою заохочення поваги і додержання прав людини й осн. свобод для усіх;
підготовка проектів конвенцій з питань, що входять до її компетенції;
узгодження д-сті спеціалізованих установ за доп. консультацій їз ними і вироблення відп. рекомендацій для них;
скликання м/н конференцій із питань, що входять до її компетенції і т.п.
Рада з опіки.ООН под своим руководством создала м/н систему опеки для управления теми тер-риями, кот-е включены в нее индивидуальными соглашениями, и для наблюдения за этими тер-риями. Эти тер-рии наз. тер-риями под опекой. Сейчас цели сист. опеки были осуществлены в такой что все подопечные тер-рии достигли самоуправления и независимостми. Отныне Совет собирается лишь по мере необходимости. / Тобто Рада з опіки виконала покладену на неї історичну місію сприяння політ., ек-му і соц-му розвиткові підоопічних тер-рій.
М/н суд (МС). Головний суд. орган ООН, що діє на підставі Статуту ООН і Статуту М/н суду, що є невід'ємною частиною Статуту ООН. Кожн. член ООН зобов'язаний виконувати рішення МС в тій справі, в якій він є стороною. Якщо сторона у справі не вик-нає рішення МС, то Рада Безпеки вживає відп. заходи для вик-ня рішення.
МС – постійно діючий орган. Складається з 15 членів, серед яких не може бути двох го-н тієї самої Д. Місцеперебування Суду – м. Гааги (Нідерланди). Осн. ф-ція – розв'язання спорів між державами.
Секретаріат ООН. Він обслуговує головні та ін органи ООН і здійснює керівництво їх програмами. Секретаріат складається з Генерального секретаря та співробітників, які працюють в центр. установах ООН в усьому світі, і займ-ся рішенням питань, пов'язаних з щоденною д-стю ООН.