73 Тлумачення міжнародних договорів.

Тлумаченню підлягають як окремі фрази, найменування, терміни так і договір у цілому. Регулює – Конвенція 1969р. Види тлумачення: внутрішньодержавне, автентичне (яке передує договору), міжнародне (м/н органами), логічне, історичне, граматичне, систематичне, звичаєве (засноване на дослідженні звичаєвої поведінки держав у даних умовах), неофіційне. Важливо – розглядають повністю догорів, навіть якщо тлумачать термін.

74 Головні положення національного законодавства України про міжнародні договори.

ЗН У “Про м/н договори У” від 22 грудня 1993р. встановлює порядок укладання, виконання і денонсації м/н дог У з метою належного забезпечення націонал інтересів, здійснення цілей, завдань та принципів зовн політики У.+ виконання і їх публікація, реєстрація і зберігання. Ст2 встановлює: міждержавні договори – від імені України (Президент)(політичні, територіальні, мирні; про громадянство, прав людини, військову допомогу); міжурядові – від імені уряду (питання економіки, торгові відносини, науково-технічні); міжвідомчі – від імені міністерств і відомств (яке міністерство – такі питання)

Перелік м/н договорів, що підлягають ратифікуванню: 1 політичні (дружба, взаємодопомога, співпраця); 2 прав і свобод людини і громадянина; 3 громадянство; 4 про участь у м/н союзах чи орг-ціях; 5 про військову допомогу; 6 виконання яких обумовлює зміну чи ухвалення нових законів У.

75. Форми вираження згоди на обов’язковість мд.

Відповідно до 11 Віденської конвенції 1969р. згода може бути виражена:

Підписанням Д. Коли в Д немає вказівок про те чи явл-ся підписання або ратифікація кінцевою згодою на обов’язковість Д, слід вважати що таким є піписання. Якщо ж Д підлягає ратифікації чи затвердженню, то підписання не закріплює згоди держ. на обов’язковість для нього цього Д. Якщо ж Д набуває сили з моменту підписання держ-ю то для нього набувають сили всі постановлення цього договору. Підписання може бути кінцевим, некінцевим, умовним.

Обміном документами, що утворюють договір. Згода держав на обов’язковість для них Д, що состоїть з документів, якими обмінюються, виражається шляхом обміну: ці док-ти передбачають, що обмін ними буде мати таку силу або домовленість держ., що такий обмін буде мати таку силу.

Ратифікація договору, його прийняття, затвердження, приєднання, та ін. способи. Ратифікація: в МП – шляхом прийняття ратифікаційних грамот, в внутрішньодержавному – шляхом прийняття національного нормативного акта.

Віденські конвенції на одному рівні з ратифікацією ставлять прийняття та затвердження. Структура рат.грам.: ввідна, основна, заключна частини. Д вступає в силу після обміну рат.грамотами, якщо Д багатостор., то рат.грам. передаються депозитарію. Приєднання до МД- право на приєднання існує незалежно від вступу Д в силу. Вступ в МД є однією з форм приєднання і на практиці є прийняттям всього Д.

76 Застереження до міжнародного договору.

Коли учасник м/н договору не згодний з будь-якою частиною договору, яка, однак, не виключає його участі у договорі, він має право виявити свою незгоду шляхом заяви застереження. На будь-якій стадії укладання договору! Недопустимо у 2-хсторон договорі!+ Та за умов зазначення цього у самому договорі. Для заяви застереження іншої згоди учасників не треба. Застереження вважається прийнятим іншими учасниками, якщо протягом 12 місяців вони не висловили заперечень. Держава, яка не погодилась із застереженням – заявити заперечення проти нього. – тоді договір між цьома двома державами НЕ буде діяти; між всіма іншими – буде по всіх положеннях, крім того, стосовно якого винесено застереження. У такому ж порядку застереження може бути зняте!