- •3. М/н право (а) і внутрідержавне право (б) - осн відмінності та взаємовплив.
- •4.Система норм мп
- •6.Особливості норм мп.
- •7.Кодифікація мп.
- •8.Характеристика процесу нормотворення у мп.
- •10. Загальна х-ка джерел мп.
- •Деякі теоретики визначають джерела, виходячи з Статуту м/н Суду оон ,в якому дано перелік джерел м/н права ,які суд застосовує при розв"яз-ні спорів:
- •11. Міжнародний звичай як джерело мп.
- •12. Міжнарод. Дог-р як джерело мп.
- •Доктринальне визначеня –
- •13. Класифікація м/н договорів
- •15. Допоміжні джерела мп.
- •16.Рішення м/н орг-цій як джерело мп.
- •18.Поняття та види галузей мп.
- •37 . Институт признания в м.П. Международное признание
- •38. Коститутивное признание
- •39.Декларативное признание
- •44. Види і форми міжнародно-правової відповідальності
- •45. Основні ознаки міжнародно-правової відповідальності.
- •46 Обставини, що звільняють від міжнародної відповідальності.
- •47. Відповідальність за міжнародні злочини
- •48. Визначення та основні характеристики міжнародного спору
- •49 Способи мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •50 . Переговори як засіб мирного розв’язання міжнародних спорів
- •51 . Посередництво як засіб мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •52. Узгоджувальна комісія.
- •53.Роль слідчих комісій в процесі мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •Суд при розв"язанні переданих йому спорів застосовує :
- •61. Міжнародні річки
- •66. Підстави набуття громадянства.
- •67. Біпатриди та їх положення з точки зору нац. Та мп.
- •68. Статус апатриду.
- •69. Поняття і юридична природа м/н договорів.
- •70. Укладання міжнародних договорів.
- •71. Чинність та дійсність мд.
- •72. Дотримання та застосування мд.
- •73 Тлумачення міжнародних договорів.
- •74 Головні положення національного законодавства України про міжнародні договори.
- •75. Форми вираження згоди на обов’язковість мд.
- •76 Застереження до міжнародного договору.
- •77 Види, порядок утворення та припинення існування міжнародних організацій.
- •78 Головіні ознаки сучасних міжнародних організацій.
- •79 Компетенція міжнародних організацій.
- •80 Провідна організація сучасного міжнародного права - оон.
- •81 Спеціалізовані установи оон.
- •82. Компетенція головних органів оон.
- •83. Регіональні м/н організації.
- •84. Рішення м/н організацій (мно).
- •85. Форми матеріальної відповідальності д.-в
- •86. Форми нематеріальної відповідальності д.-в
- •87. Поняття права зовніш. Зносин
- •88. Органи зовнішніх зносин.
- •I. Внутрішньодержавні
- •1) Конституційні
- •II. Закордонні
- •90. Завдання та структура консульських установ.
- •92. Процедура призначення посла
- •96. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •Імунітети і привілеї дипломат. Представництва
- •Особисті імунітети та привілеї голови та співроб-ків. Предст-ва
- •98. Спеціальні місії
- •105. Поняття, джерела та принципи ммп.
- •106. Внутрішні морські води.
- •107. Що таке затока?
- •109. Територіальне море та притегла зона.
- •111. Конитинентальний шельф
- •112. Виключна економічна зона
- •113. Відкрите море та морське дно за межами національної юрисдикції
- •114. Архіпелаг та архіпелажні води.
- •116. Визначення м-н проток.
- •118. Поняття, джерела та основні принципи міжнародного повітряного права
- •120. Правове регулювання м-н повітряних сполучень. Поняття м.-н. Повітряних сполучень, як правило, розкривається через комерційні права, або “свободи повітря” ( див. 121)
- •121. Свободи повітря.
- •122. Принципи м-н косм. Права.
- •123. Правовий режим косм. Об"єктів.
- •125. Поняття та джерела мыжнародного права навколишнього середовища.
66. Підстави набуття громадянства.
1) філіація:
-за правом грунту (тер-ний п-п)
-за правом кровіі (нац-ний п-п): п-п єдності сім'ї (верховенство чоловіка); п-п рівноправ'я батьків.
Поєднується в зак-стві майже всіх країн.
2) натуралізація = укореніння. Вступ (прийняття у гр-ство) певної держави. Кожна Д. сам-но встановлює умови прийняття: звичайно – проживання в країні протягом певн. строку, мова, визнання законів.
3) реінтеграція – відновлення у гр-стві в разі його попередньої втрати;
4) почесне гр-ство – акт вдячності певн. особі від імені Д. ( не тягне за собою ін. гр-ства);
5) оптація – набуття гр-ства в зв'язку з тер-ними змінами, при одруженні, вибір одного з двох;
6) трансферт – автоматична заміна гр-ства. Сучасне МП цього не визнає. Історично застосовувалось як додаткова міра;
7) репатриація – повернення групи осіб у країну свого гр-ства (біженці, військовополонені).
67. Біпатриди та їх положення з точки зору нац. Та мп.
Двойное гр-ство – пребывание лица одновременно в гр-стве двух или более гос-ств. Такое положение может возникнуть при натурализации или при рождении ребенка на тер-рии гос-ва, применяющего п-п "права почвы", у родителей, являющихся гр-нами гос-ва, применяющего п-п "права крови", а также в силу закона.
С точки зрения нац. права для гос-ва второе гр-ство его гр-нина не имеет значения, ибо зачастую применяется п-п "эфективного гр-ства": лицо с двойным гр-ством признаётся гр-нином того гос-ва, на тер-рии кот-го оно пост. проживает, имеет жилье, работу, имущество и пользуется всеми правами человека. Названное лицо рассматривается кажд. гос-вом как обладающее только его гр-ством.
68. Статус апатриду.
Безгражданство (Б.) – положение лица, кот-е не состоит в гр-стве никакого гос-ва. Такие лица не имеют устойчиво-пр. связи ни с одним гос-вом и не могут рассчитывать на дипл. защиту какого-либо гос-ва. Б. может возникнуть в случаях: когда лицо вышло из гр-ства своего гос-ва и ещё не приобрело гр-ства др. гос-ва (відносне Б.); при рождении, если закон места рождения и закон гр-ства родителей основанный на п-пе права тер-рии (абсолютне Б.).
Конвенция о статусе апатридов 1954 г., Конвенции о сокращении безгражданства 1961 г.
Конвенция 54 г. обязывает предоставлять апатридам положение, кот-м пользуются иностранцы ( в отнош. движ. и недвиж. имущества, работы по найму, работы на собственном предпр-тии и др.) и собственные граждане ( авторские, промыш. права, обращение в суд, начальное образование, прав. помощь).
Особа без громадянства (ЗУ "Про гр-ство") - особа, яку жодна Д. відп-но до свого зак-ства не вважає своїм громадянином.
69. Поняття і юридична природа м/н договорів.
Віденська конвенція про право МД ві 23.05.1969р., Віденська конвенція про право Д між держ. та м/н орг-ми або між м/н орг-ми від 21.05.1986р.
МД – м/н угода, укладена державами та іншимим суб’єктами МП в письмовій формі, незалежно від того, чи міститься дана угода в 1, 2 чи декількох пов’язаних між собою документах, а також незалежно від його конкретного найменування. МД-основне джерело МП. Суб’єктами є держави та інші суб’єкти МП. Має бути двостороннім. Обов’язкова наявність волевиявлення, щонайменше двох суб’єктів. Види: односторонні-нотифікація, визнання, протест,відмова; двосторонні; багатосторонні; універсальні; регіональні; субрегіональні; відкриті;закриті; міждержавні; міжурядові; міжвідомчі; в письмовій формі; в усній формі; політичні; з прав.питань; з прикордон.пит.; з екон.питань; з питань транспорту та зв’язку; здоров’я; війни.