
- •3. М/н право (а) і внутрідержавне право (б) - осн відмінності та взаємовплив.
- •4.Система норм мп
- •6.Особливості норм мп.
- •7.Кодифікація мп.
- •8.Характеристика процесу нормотворення у мп.
- •10. Загальна х-ка джерел мп.
- •Деякі теоретики визначають джерела, виходячи з Статуту м/н Суду оон ,в якому дано перелік джерел м/н права ,які суд застосовує при розв"яз-ні спорів:
- •11. Міжнародний звичай як джерело мп.
- •12. Міжнарод. Дог-р як джерело мп.
- •Доктринальне визначеня –
- •13. Класифікація м/н договорів
- •15. Допоміжні джерела мп.
- •16.Рішення м/н орг-цій як джерело мп.
- •18.Поняття та види галузей мп.
- •37 . Институт признания в м.П. Международное признание
- •38. Коститутивное признание
- •39.Декларативное признание
- •44. Види і форми міжнародно-правової відповідальності
- •45. Основні ознаки міжнародно-правової відповідальності.
- •46 Обставини, що звільняють від міжнародної відповідальності.
- •47. Відповідальність за міжнародні злочини
- •48. Визначення та основні характеристики міжнародного спору
- •49 Способи мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •50 . Переговори як засіб мирного розв’язання міжнародних спорів
- •51 . Посередництво як засіб мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •52. Узгоджувальна комісія.
- •53.Роль слідчих комісій в процесі мирного розв’язання міжнародних спорів.
- •Суд при розв"язанні переданих йому спорів застосовує :
- •61. Міжнародні річки
- •66. Підстави набуття громадянства.
- •67. Біпатриди та їх положення з точки зору нац. Та мп.
- •68. Статус апатриду.
- •69. Поняття і юридична природа м/н договорів.
- •70. Укладання міжнародних договорів.
- •71. Чинність та дійсність мд.
- •72. Дотримання та застосування мд.
- •73 Тлумачення міжнародних договорів.
- •74 Головні положення національного законодавства України про міжнародні договори.
- •75. Форми вираження згоди на обов’язковість мд.
- •76 Застереження до міжнародного договору.
- •77 Види, порядок утворення та припинення існування міжнародних організацій.
- •78 Головіні ознаки сучасних міжнародних організацій.
- •79 Компетенція міжнародних організацій.
- •80 Провідна організація сучасного міжнародного права - оон.
- •81 Спеціалізовані установи оон.
- •82. Компетенція головних органів оон.
- •83. Регіональні м/н організації.
- •84. Рішення м/н організацій (мно).
- •85. Форми матеріальної відповідальності д.-в
- •86. Форми нематеріальної відповідальності д.-в
- •87. Поняття права зовніш. Зносин
- •88. Органи зовнішніх зносин.
- •I. Внутрішньодержавні
- •1) Конституційні
- •II. Закордонні
- •90. Завдання та структура консульських установ.
- •92. Процедура призначення посла
- •96. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •Імунітети і привілеї дипломат. Представництва
- •Особисті імунітети та привілеї голови та співроб-ків. Предст-ва
- •98. Спеціальні місії
- •105. Поняття, джерела та принципи ммп.
- •106. Внутрішні морські води.
- •107. Що таке затока?
- •109. Територіальне море та притегла зона.
- •111. Конитинентальний шельф
- •112. Виключна економічна зона
- •113. Відкрите море та морське дно за межами національної юрисдикції
- •114. Архіпелаг та архіпелажні води.
- •116. Визначення м-н проток.
- •118. Поняття, джерела та основні принципи міжнародного повітряного права
- •120. Правове регулювання м-н повітряних сполучень. Поняття м.-н. Повітряних сполучень, як правило, розкривається через комерційні права, або “свободи повітря” ( див. 121)
- •121. Свободи повітря.
- •122. Принципи м-н косм. Права.
- •123. Правовий режим косм. Об"єктів.
- •125. Поняття та джерела мыжнародного права навколишнього середовища.
61. Міжнародні річки
М/н ріки –це ріки, що протікають по територіях чи розділяють тер-рії 2 або > держав і використовуються для різних потреб за згодою між цими державами.
"М/н ріки" – родове поняття. Види м/н рік: багатонаціональні, міжнародні, прикордонні.
Багатонаціональні- не мають безпосереднього з'єднання з морем, несудноплавні або судноплавні лише для каботажного плавання між прибрежними державами.
Міжнародні- мають судноплавне з'єднання з морем. Іх викор-ть як прибрежні, так і ін. держави.
Прикордонні – ріки, які є природним кордоном між дер-ми.
Кожна Д. здійснює сувер-т над частиною ріки, що знаходиться в межах її кордонів. І зобов"язана викор-ти цю частину так, щоб не причиняти збитки ін. Д-вам. Д. не має право в односторонньому порядку змінювати течію ріки.
Прибережні Держави мають виключне право регул-ти м/н правов. режим м/н рік, шляхом уклад-ня дог-рів. Ці дог-ри уклад-ся врахов-чи пр-пи МП.
Поч. 19 ст. Віден. конгрес –визнано свободу судноплавства на осн. європ. ріках та право прибережних дер-в встановлювати правила такого судноплавства.
1948р. Белградська конвенція про режим судноплавства на Дунаї:
- визнач. правов. статус м/н ріки- Дунаю; -навігація вільна для громадян, торгових суден та товарів; - заборонила плавання по Дунаю військових кораблів всіх непридунайських держав.
М/ дог-рами передбач-ся створ-ня спец. органів – М/н річкових комісій. (пр. Дунайська комісія), для вирішення різних спорів спільного використання м/н рік.
62.Население. Под населением чаще всего понимают совокупность индивидов, проживающих в данный момент на территории того или иного государства. Население любого государства состоит из следующих категорий: граждан данного государства, иностранцев и лиц без гражданства. Существуют и промежуточные категории, например лица имеющие двойное гражданство.
международно-правовая регламентация положения населения. Имеется ряд международно-правовых норм, договорных и обычных, прямо или косвенно относящихся к населению, в частности по вопросам гражданства, выдачи преступников, прав человека, режима иностранцев.
63.Международно-правовые вопросы гражданства. Гражданство - это устойчивая правовая связь физического лица с государством, выражающаяся в совокупности их взаимных прав и обязанностей. Гражданство регулируется в принципе внутренним законодательство государства. Приобретение гражданства: 1- в общем порядке: а) в результате рождения; б) в результате натурализации (приема в гражданство); 2- в исключительном порядке: а) групповое предоставление гражданства, или коллективная натурализация. б) оптация или выбор гражданства. в) реинтеграция или восстановление в гражданстве. Что касается утраты гражданства, то можно выделить три ее формы: автоматическую утрату гражданства; выход из гражданства; лишение гражданства. двойное гражданство - это наличие у лица гражданства двух или более государств. Безгражданство (лица без гражданства - апатриды) - это отсутствие у лица гражданства какого-либо гражданства (оно может быть абсолютным или относительным).
64.Режим иностранцев. Иностранец - это лицо, находящееся на территории любого государства, не являющееся гражданином этого государства и имеющее гражданство другого государства. Режим иностранцев (правовое положение иностранцев) обычно определяют как совокупность прав и обязанностей иностранцев на территории данного государства. Существуют три вида режима иностранцев: а) национальный режим - означает уравнивание иностранцев в той или иной области с собственными гражданами государства пребывания. б) режим наибольшего благоприятствования - предоставление иностранцам в какой-либо области таких прав и (или ) установление для них в какой-либо области таких обязанностей, какие предусмотрены для граждан любого третьего государства, находящихся на территории данного государства в наиболее выгодном в правовом плане. в) специальный режим - предоставление иностранцам в какой-либо области определенных прав и (или) установление для них определенных обязанностей, отличающихся от тех, которые предусмотрены в данной области для собственных граждан соответствующего государства, упрощенный порядок перехода государственной границы жителям приграничных районов. Наиболее важные аспекты влияния международного права на режим иностранцев проявляются в тех случаях, когда это касается: 1- политических прав иностранцев. 2- военной службы иностранцев. 3- регулирования въезда и выезда иностранцев. 4- установления пределов уголовной юрисдикции государств в отношении иностранцев. 5- дипломатической защиты.
65. Біженці та переміщені особи. Біженці – це іноземці та особи без громадянства, які внаслідок обгрунтованих побоювань стали жертвою переслідувань за ознаками расової, націон-ї приналежності, відношенням до релігії або громадянства, приналежності до певної соц.групи або за політ.переконаннями мали покинути територію держави, громадянином якої вони є, і не можуть або не бажають користуватись захистом цієї держави внаслідок вказаних побоювань. До цієї категорії осіб не відносяться так названі “екон.біженці”, які залишають свою країну для пошуку кращого екон.положення. Найчастіше вони з’являються внаслідок м/н або внутр.воєнних конфліктів. 14.12.1950 в ООН створено Управління Верховного комісаріата по справам біженців (УВКБ), а в 1951 укладена Конвенція про статус біженців. В м/н систему захисту біженців входять: УВКБ, м/н установи системи ООН, м/н регіон-ні організації, неурядові орг-ії та структури держав. Існує ряд м/н документів: універсальні м/н угоди, регіональні м/н договори та конвенції, м/н договори, які регулюють певн.комплекс питань захисту прав біж-ів,, м/н угоди з спец.нормами, м/н договори заг.хар-ру, угоди та декларації про притулок, м/н договори щодо положення апатридів, двосторонні угоди. Переміщені особи – це особи, які були насильницьки вивезені під час “ світової війни Німеччиною та її союзниками з окупованих ними територій для використання на різн.роботах. в 1946р. створена М/н орг-я для повернення перміщ.ос. на батьківщину. Існують “змушені переселенці” – які покинули певн.конфліктний регіон держави та оселились в ін.регіоні в межах цієї ж держави.