Зміст курсової роботи :

Вступ.

1. Розділ 1. Розрахунок параметрів роботи насосних установок пожежних автомобілів.

   1. Визначення абсолютних швидкостей потоку рідини на вході в насос і на виході з насоса

   2. Визначення напору, що розвиває в заданих умовах насос за показами мановакууметрів низького та високого тисків

   3. Визначення втрат напору у всмоктувальній та напірній лініях

   4. Визначення ефективної потужності пожежного насоса

   5. Визначення повного ККД насосу при номінальних режимах роботи двигуна

   6. Визначення потужності, яка використовується насосом (споживана потужність).

   7. Визначення вакууметричної та геометричної висоти всмоктування при заданому режимі роботи насоса.

   8. Визначення продуктивності Q_2,3,4,5,6 при різних режимах роботи насоса n_2,3,4,5,6.

   9. Визначення напору на насосі Н_2,3,4,5,6 при різних режимах роботи насоса n_2,3,4,5,6.

   10. Визначення споживаної потужності Nсп_2,3,4,5,6 при різних режимах роботи насоса n_2,3,4,5,6.

2. Розділ 2. Розрахунок витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті та оформлення облікових документів.

   1. Розрахунок витрат пального на автомобілях та агрегатах.

      1. Розрахунок витрат пального на АЦ – 40(133)181ГЯ

      2. Розрахунок витрат пального на АДВ – 100(66)

      3. Розрахунок витрат пального на АЗО – 12(66)

   2. Оформлення облікових документів.

Список використаної літератури.

Вступ.

Основним завданням експлуатації ТЗ є організація та здійснення забезпечення безвідмовного використання ТЗ у підрозділах МНС України.

На підрозділи, що експлуатують ТЗ, покладено:

• своєчасне забезпечення підрозділів ТЗ та іншою пожежною і спеціальною аварійно-рятувальною технікою згідно із встановленими нормами, облік та перерозподіл техніки та ТЗ;

• організація належної експлуатації ТЗ;

• утримання та розвиток матеріально-технічної бази підрозділів МНС України щодо експлуатації ТЗ;

• забезпечення готовності ТЗ до дій за призначенням;

• керівництво технічною підготовкою водіїв та інших спеціалістів, що здійснюють експлуатацію ТЗ;

• узагальнення досвіду роботи щодо експлуатації ТЗ та розробка пропозицій з її удосконалення;

• контроль за експлуатацією і ремонтом ТЗ.

Готовність ТЗ до дій за призначенням (надалі готовність) визначається належним технічним станом, надійністю, наявністю підготовленого особового складу (водіїв, механіків-водіїв, операторів установок та інших спеціалістів (надалі водії)) та повним спорядженням ТЗ.

Загальне керівництво та відповідальність за організацію і діяльність підрозділів щодо експлуатації ТЗ покладено на:

• директора Департаменту МТЗ МНС України;

• начальників ГУ(У) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, а також керівників навчальних та науково-дослідних закладів МНС України;

• начальників регіональних рятувальних та спеціалізованого авіаційного загонів, начальника штабу ДСВАРС (Державна спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба);

• начальників управлінь (відділів, відділень, секторів) матеріально-технічного забезпечення ГУ(У) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також навчальних та науково-дослідних закладів, регіональних рятувальних та спеціалізованого авіаційного загонів, ДСВАРС;

• директорів (начальників) установ та державних підприємств структури МНС України, пов’язаних із експлуатацією ТЗ;

• начальників підрозділів МНС України.

У 2007 році завдяки збільшенню граничних обсягів видатків з Державного бюджету було провелено закупівлю авіаційної, спеціальної (інженерної, РХБЗ та шкіперсько-водолазної) техніки та обладнання, потужних високо мобільних пересувних засобів механізації (близько 12 тис. одиниць).

Станом на 01.01.2008 в системі МНС з 4487 одиниць спеціальних пожежних автомобілів різного призначення підлягає списанню 4171 одиниця, що становить 92,5% загальної кількості, з них 1826 одиниць відпрацювали більше двох встановлених термінів експлуатації, тобто понад 20 років. Враховуючи, що коштів для придбання спеціальних пожежних автомобілів виділяється лише 4,5% від потреби, темпи старіння перевищують темпи оновлення в 15 разів.

Найбільш скрутне становище склалося з парком автоцистерн. Із 3361 од. техніки 3163 відпрацювали встановлені терміни експлуатації за технічним станом і підлягають списанню, а 1185 одиниць з термінами експлуатації більше 20 років.

У підрозділах майже відсутні технічні засоби для забезпечення гасіння пожеж та рятування людей з будинків висотою 10 поверхів та вище. Із 314 автодрабин 306, що становить 97,4% відпрацювали встановлені терміни експлуатації та підлягають списанню.

Розділ 1. Розрахунок параметрів роботи насосних установок пожежних автомобілів.

Вихідні дані:

Визначити сумарний ККД η відцентрового пожежного насоса, ефективну та споживану потужності Nк₁ Nсп₁, повний напір на насосі Н₁, втрати напору у всмоктувальній та напірній лініях h_вс h_н, вакууметричну Н_в та геометричну Н_вс висоту всмоктування, якщо при заборі та подачі води з відкритого вододжерела в цілях пожежогасіння по n_р.в=1_. всмоктувальним та n_р.н.=1 напірним прогумованим рукавам діаметром d_р=66мм, отримано певні покази мановакууметра низького тиску р_н=0,012 МПа, та мановакууметра високого тиску р_в=0,56 МПа, насос створює продуктивність Q₁=18л/с при кількості обертів валу насоса n₁=1450об/хв. Пожежний автомобіль встановлений на висоті h_н.р.м.=0м. над рівнем моря. Умовою задається вертикальна геометрична віддаль між точками під’єднання мановакууметрів високого і низького тисків ∆z=0,7м, діаметри всмоктувального d_вс=200мм та напірного d_нп=70мм патрубків насосу, об'ємні втрати рідини в насосі Q_о=5,2л/с, втрати напору на подолання гідравлічних опорів в насосі Н_г=5,36м.в.ст. та втрати потужності на тертя в підшипниках і сальниках насосу N_м=9,14кВт.

Через певні проміжки часу кількість обертів валу насоса було змінено у декількох режимах до величин n₂=1690об/хв, n₃=1515об/хв, n₄=960об/хв, n₅=1710об/хв, n₆=1665об/хв. Визначити продуктивність Q₂, Q₃, Q₄, Q₅, Q₆ споживану потужність Nсп₂, Nсп₃, Nсп₄, Nсп₅, Nсп₆ та напір Н₂ Н₃, Н₄, Н₅, Н₆ на насосі після зміни режимів роботи двигуна та відобразити залежність продуктивності, напору та потужності від кількості обертів валу насосу.

Рішення:

1.1. Визначення абсолютних швидкостей потоку рідини на вході в насос і на виході з насоса:

- на вході

• на виході

де Q – продуктивність насоса, м³/с

d_вс – діаметр всмоктувального патрубка, м

d_нп – діаметр напірного патрубка, м

1.2. Визначення напору, що розвиває в заданих умовах насос за показами мановакууметрів низького та високого тисків.

де р_н – тиск рідини у всмоктувальній порожнині насоса, Н/м²

р_в – тиск рідини у напірній порожнині насоса, Н/м²

∆z – вертикальна геометрична віддаль між точками під’єднання мановакууметрів високого і низького тисків, м

ρ – густина перекачувальної рідини, кг/м³

g – прискорення вільного падіння, м²/с

С₁ – абсолютна швидкість потоку рідини на вході в насос, м/с

С₂ – абсолютна швидкість потоку рідини на виході з насосу, м/с

1.3. Визначення втрат напору у всмоктувальній та напірній лініях

де S_вс та S_н – коефіцієнти опору ліній всмоктування та нагнітання (Додаток А)

Q – кількість рідини, що входить та виходить із насосу, л/с

n_р – кількість рукавів

1.4. Визначення ефективної потужності пожежного насоса.

де ρ – густина перекачувальної рідини, кг/м³

g – прискорення вільного падіння, м²/с

Q – продуктивність насоса, м³/с

Н – висота підйому рідини (напір на насосі), м.в.ст.

1.5. Визначення повного ккд насосу при номінальних режимах роботи двигуна.

де η_о, η_г, η_м – ККД об’ємний, гідравлічний та механічний

Об’ємний ККД визначають за формулою:

де Q – кількість рідини, що виходить із насосу, л

Q + Q_{о –} кількість рідини, що входить у насос, л

Q_о – об’ємні втрати (витікання) рідини в насосі, л

Гідравлічний ККД вираховують за формулою:

де Н – дійсний напір насосу, м.в.ст.

Н + Н_г – теоретичний напір насосу, м.в.ст.

Н_г – втрати напору на подолання гідравлічних опорів, м.в.ст.

Механічний ККД визначають за формулою:

де N_к – ефективна потужність насосу, Вт

N_к + N_м – потужність на валу насосу, Вт

N_м – втрати потужності на тертя в підшипниках і сальниках насосу, Вт