3. Принципи, методи та форми соціальної роботи.

Принцип — керівна ідея, вихідне положення, вимога до діяльності та поведінки, що випливає із встановлених закономірностей процесу і враховує внутрішні та зовнішні зв'язки між компонентами.

Провідну роль в організації та управлінні навчально-виховним процесом відіграють принципи виховання, які розглядаються в сукупності з принципами освіти і навчання.

1. Принцип гуманістичної цілеспрямованості виховання. Педагогічний процес має бути спрямований на створення умов для всебічного і гармонійного розвитку особистості, на досягнення спільної мети усіх його учасників, на творчий характер діяльності і високогуманні, демократичні відносини між його учасниками.

2. Принцип всебічних зв'язків школи з життям. Педагогічний процес школи має бути організованим так, щоб випускник був психологічно і професійно готовим до самостійного життя і продуктивної праці в умовах регіону та соціально-економічного його розвитку, тобто міг адаптуватися до умов реального життя.

3. Принцип гуманістичних колективістських відносин між суб'єктами педагогічного процесу. У ході педагогічного процесу має бути єдність дій між вчителями, батьками, членами трудового колективу, які беруть участь у підготовці підростаючого покоління в умовах високогуманних та високоморальних відносин.

4. Принцип наступності, системності і послідовності у вихованні. Урахування цих заходів сприятиме уникненню відхилень, що можуть виникнути в ході педагогічного процесу за допомогою постійного аналізу явищ і процесів, коригуючої діяльності з боку вчителів і учнів.

5. Принцип виховання свідомого ставлення до всіх видів діяльності та людських відносин на основі самодіяльності і творчої активності вихованців. Свідоме ставлення вихованців до природи, людей, видів діяльності враховує їх оцінку на підставі набутого досвіду, емоційно-ціннісних орієнтацій, художньо-естетичних поглядів, ідеалів, переконань.

6. Принцип єдності наукової освіти і культури із сучасним світським вихованням (гуманістичної спрямованості). Цей принцип орієнтує на формування цілісної наукової картини світу і місце людини в вій, на оволодіння сучасною культурою перетворення довкілля, враховуючи закономірності його розвитку.

7. Принцип відповідності вибору системи засобів виховання індивідуальним особливостям особистості. Цей принцип передбачає поєднання змісту, форм, методів виховання з природними і технічними засобами, які сприяють досягненню поставлених завдань у формуванні особистості.

8. Принцип єдності особистісно-діяльнісного (індивідуалізованого) та суспільно-державного підходів до виховання і навчання. Педагогічний процес має гармонійно поєднувати, з одного боку, загальнодержавний підхід до виховання і навчання, а з іншого — індивідуалізований підхід з урахуванням інтересів, нахилів, здібностей, переконань, стану здоров'я, культури діяльності, гуманних відносин у розвитку кожного вихованця.

Спираючись на визначення принципів виховання класичної педагогіки та принципів соціальної роботи, вітчизняними науковцями сформульовані принципи соціально-педагогічної діяльності у вигляді системи, до складу якої належать чотири групи принципів: соціально-політичні, психолого-педагогічні, організаційні та специфічні.