
- •1.Світогляд,його структура та роль в життєдіяльності людини
- •2.Міфологія і релігія як історичні типи світогляду
- •3.Предмет філософії. Зміна предмету філософії в процесі історичного розвитку
- •4.Специфіка філософського знання(на відміну від релігії)
- •5. Структура філософського знання та його основні проблеми
- •6.Функції та методи філософії
- •7.Філософія як мудрість та наука,образ життя та система знань
- •8. Наука як спеціалізована форма пізнання і вид діяльності
- •9. « Наука про природу»(точні,природничі) та « науки про дух»(гуманітарні,суспільні)
- •10. Проблема пізнання як предмет філософського аналізу
- •11. Структура пізнання (предмет,суб’єкт,об’єкт,процес). Діалектика суб’єктних відношень в процесі пізнання
- •12.Рівні наукового пізнання . Чуттєве пізнання
- •13.Загальнонаукові методи пізнання
- •14.Творчість,натхнення та інтуіція :філософські аспекти проблеми
- •15. Проблема істини :властивості та функції
- •16. Концепції істини в філософії : об’єктивна істина та історична правда
- •17. Істина в філософії,науці та релігії
- •18. Основні закони,принципи, та категорії діалектики. Альтернативи діалектики
- •19. Проблема буття та сущого у філософії. Концепції буття
- •20. Поняття субстанції, атрибутів та акциденції. Реальне та ідеальне буття
12.Рівні наукового пізнання . Чуттєве пізнання
Наукове пізнання — це такий рівень функціонування свідомості, внаслідок якого одержується нове знання не тільки для окремого суб’єкта, а й для суспільства в цілому. Нові знання є наслідком професійної діяльності вчених. Наукові знання розвиваються з форм донаукового, повсякденного знання, спираються на індивідуальний і загальнолюдський досвід, на суспільну практику.Існує два основних рівні наукового пізнання: емпіричний і теоретичний . За розробкою П. В. Копніна, вони відрізняються один від одного за чотирма параметрами (стороною вивчення об’єкта, метою пізнання, логічною формою відображення отриманого знання, масштабами його застосування на практиці).
РІВНІ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ
Характерні риси емпіричного рівня пізнання |
Характерні риси теоретичного рівня пізнання |
1. Об’єкт пізнання вивчається з боку зовнішніх зв’язків |
1. Об’єкт пізнання вивчається з боку внутрішніх зв’язків |
2. Метою пізнання є протокольна фіксація різних вимірів явища |
2. Метою пізнання є з’ясування сутності явища |
3. Логічною формою відображення знання є просте судження |
3. Логічною формою отримання знання є умовивід |
4. Сфера застосування отриманого знання вузька, вона обмежена кількістю вивчених явищ |
4. Сфера застосування отриманого знання широка, вона обмежена лише законами даної теорії |
Емпіричний (від грец. Έμπειρικόσ — досвідчений) рівень знання — це таке знання, зміст якого одержано переважно з досвіду (зі спостережень та експериментів), що піддається певній раціональній обробці, тобто сформульованого певною мовою. Характерною особливістю емпіричного пізнавального рівня є те, що він включає в себе безпосередній контакт дослідника з предметом за допомогою органів відчуттів або приладів, що їх подовжують; дає знання зовнішніх, видимих зв’язків між явищами. Вершиною емпіричного пізнання є фіксація повторення явищ без пояснення причин. Емпіричні знання спираються на емпіричні факти й співвідношення, дані спостереження, показання приладів, записані в протокол, зведені в таблицю чи подані графічно, тощо.Теоретичний (від грец. Θεορία — розгляд, дослідження) рівень пізнання — це, по-перше, логічне узагальнення практичного досвіду людей, по-друге, протилежні емпіричним методам наукові методи пізнання. Теоретичне знання має загальний і необхідний характер і містить відомості про внутрішні закономірності спостережних явищ. На цьому рівні можна отримати певні знання не тільки за допомогою досвіду, а й абстрактного мислення.Теоретичне знання включає систему понять, суджень, абстракцій, спеціальні й загальні теорії. Перевага теоретичного знання в тому, що воно дає знання сутності, загального закону і може передбачити майбутнє. Метафізичний підхід до розуміння емпіричного і теоретичного рівнів пізнання виявляється в запереченні єдності між ними або абсолютизації одного з них. Емпіричні знання можуть випереджати теорію, а теорія в певних умовах може передувати емпіричним фактам.
|