86.Масова культура, контркультура та антикультура.

Перші десятиліття XX ст. позначені дедалі посилюваним крахом моральних норм і принципів.

Масова культура - ств. професійними авторами і розповсюджується за доп. електронних носіїв. Величезний вплив на всю культуру в цілому, орієнтується в своєму впливі на стереотипи свідомості, стандартні штампи, псевдореалістична, ґрунтується на створенні ілюзій. Зате має найбільшу аудиторію.

Контркультура-антикультура протистоїть домінуючій культурі, протиставляє їй свої стандарти поведінки, моральні норми. напр., бандитські шайки

87.Поняття цивілізації.

Цивілізація виникає на певному рівні розвитку суспільства на основі розвитку виробництва, суспільного розподілу праці, ускладнення соціальної структури суспільства і взаємовідносин між соціальними субєктами, розширення і поглиблення обміну між індивідами, соціальними групами, класами, між суспільством і особистістю, між людиною і природою, тобто на основі диференціації у всіх сферах життя суспільства.

Термін цивілізація з’явився у 18ст. Він був вжитий Мірабо у праціі «Друг людей або трактат про народонаселення) 1757р.

Важливу думку відносно специфіки цивілізації висловив І.Кант. Він зазначив, що цивілізація безжалісна до окремої людини, але одночасно представляє безперечний прогрес по відношенню до всього людського роду.

Але цивілізація – це не тільки система організації і управління, це і показник міри забезпечення можливостей здійснення індивідом, групою, класом своїх прав і свобод, а також умов виконання ними своїх обовязків. Цивілізація характеризується рівнем розвитку демократії, залучення індивідів, маси до участі в рішенні насущних задач суспільного розвитку.

Цивілізація охоплює лише матеріально-технічні цінності і блага, тоді як культура охоплює духовну сферу, творчі процеси. Під цивілізацією розуміється також сукупність форм існування людства, його діяльності, духовного світу, взаємовідношення з природою. Основою цивілізації є суть людини.

Міра цивілізованості суспільства виявляється не тільки в рівні розвитку виробництва, суспільних відносин, духовного життя суспільства, але і в мірі шанобливого відношення людини до людини, до суспільства, суспільства до людини особливо до жінки, до дітей, стариків, в забезпеченні захисту і реалізації особистих прав і свобод громадян.

88.Традиції і новаторство в культурі.

Спадкоємність культури – це процес передачі куль турно-історичного досвіду. І в цьому вимірі спадкоємність є відтворенням, збереженням вічних цінностей шляхом пере осмислення їх у процесі творчості. Саме в спадкоємності як органічному поєднанні традиції і новаторства реалізується історичність культури, її самозбереження й саморозвиток. Культура як процес і результат суспільно-історичної діяль ності людини функціонує через органічне поєднання мину лого, сучасного і майбутнього. Культурна традиція — це процес використання культурних надбань у незмінному вигляді, зав дяки якому відбуваються накопичення і передача людського досвіду в історії, і кожне нове покоління людей може викори стовувати цей досвід, спираючись у своїй діяльності на ство рене своїми попередниками.

Нехтування традиціями порушує наступність у розвитку культури, призводить до втрат цінних досягнень людства. Традиція в культурі виступає певним типом відношення між послідовними стадіями культурного розвитку, коли старе переходить у нове і продуктивно працює у ньому. Традиція, яка перешкоджає подальшому розвиткові культури, поступово відживає себе і відходить у минуле, у забуття.

Різне співвідношення традицій і оновлення, новаторства в культурі дає підстави для поділу суспільств на традиційні і сучасні.

Отже, культура, з одного боку, характеризується смисловою впорядкованістю, стабільністю завдяки традиціям та спадкоємності, а з іншого - смисловою динамікою, вільним самовиявом, що є новаторством. Для гармонійного функціонування та розвитку, уникнення руйнацій культура має зберігати міру в поєднанні двох протилежних тенденцій - традицій і нова торства через органічний взаємозвязок свободи і відповідальності на принципах вищих духовних цінностей людяності, гуманізму.