
- •Агросфера, як складова біосфери, фактор добробуту людства та одна з причин екологічної кризи
- •Адаптивні реакції тваринних організмів.
- •Біотехнології в землеробстві і тваринництві.
- •Біотичні взаємовідносини рослин (алелопатія, конкуренція, паразитизм та ін.).
- •Зоогенні чинники
- •Фітогенні чинники
- •Внутрішньопопуляційні та міжвидові взаємовідносини між тваринними організмами.
- •Вода як екологічний фактор. Джерела води для організмів. Вплив води на організми (кількісний та якісний).
- •Вплив тваринництва на навколишнє середовище.
- •Грунт – базова складова агроекосистеми, полікомпонентна та поліфункціональна система.
- •Ґрунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства.
- •Екологічні особливості основних сільськогосподарських культур і бур’янів.
- •Екологічні фактори екосистеми.
- •Ерозія грунту і стійкість агроекосистеми
- •Ерозія і деградація грунту як наслідки порушення стійкості агроекосистеми. Види ерозії грунту
- •1 П. Виды эрозии почв
- •Захист грунту від ерозії.
- •Міждисциплінарні зв’язки сільськогосподарської екології.
- •Найважливіші екологічні закони, що стосуються агроекосистем.
- •Організація культурних пасовищ.
- •Оцінювання клімату агросфери.
- •Поняття про агроекосистему. Рівні організації та типи агроекосистем.
- •Потік енергії в агроекосистемі. Піраміда енергії.
- •Предмет, методи і цілі сільськогосподарської екології.
- •Природні ресурси.
- •Природоресурсна характеристика основних агроекосистем України
- •Причини вторинного засолення грунту, заходи щодо його попередження та мінімізації негативних наслідків.
- •Причини та наслідки порушення стійкості агроекосистеми.
- •Раціональне використання агрохімікатів.
- •Рекультивація земель
- •Роль мінеральної та органічної речовини грунту у формуванні його родючості. Екологічна роль гумусу.
- •Склад і структура агроекосистеми: матеріально-енергетичні компоненти, їх функціональна роль та взаємозв’язок.
- •Фермерський біогеоценоз.
- •Шляхи збільшення ресурсу органічної речовини грунту.
Агросфера, як складова біосфери, фактор добробуту людства та одна з причин екологічної кризи
звичайного біологічного виду;
· надінтенсивне полювання без змін екосистем у період становлення людства;
· зміни екосистем внаслідок процесів, що відбуваються природнім шляхом: випасання, посилення росту трав шляхом випалювання тощо;
· інтенсифікація впливу на природу шляхом розорювання грунтів та вирубування лісів;
· глобальні зміни всіх екологічних компонентів біосфери в цілому.
Вплив людини на біосферу зводиться до чотирьох головних форм:
1) зміна структури земної поверхні (розорювання степів, вирубування лісів, меліорація, створення штучних водойм та інші зміни режиму поверхневих вод тощо),
2) зміна складу біосфери, кругообігу і балансу тих речовин, які її складають (добування корисних копалин, створення відвалів, викиди різних речовин у атмосферу та водойми),
3) зміна енергетичного, зокрема теплового, балансу окремих регіонів земної кулі і всієї планети,
4) зміни, які вносяться у біоту (сукупність живих організмів) внаслідок знищення деяких видів, руйнування їх природних місць існування, створення нових порід тварин та сортів рослин, переміщення їх на нові місця існування
Адаптивні реакції тваринних організмів.
Адаптація (від пізньолат. Adaptatio - пристосування) - пристосування живого організму до постійно мінливих умов існування у зовнішньому середовищі.
Адаптаційні реакції організму (стрес, реакція тренування, реакції спокійної та підвищеної активації) - реакції, що виникають в організмі у відповідь на дію подразників різної сили, що характеризуються комплексом змін до регуляторних і захисних системах організму. До адаптаційним реакціям застосовують поняття про норму здоров'я з позиції теорії адаптаційних реакцій. Основою норми здоров'я є антістрессорних реакції високих рівнів реактивності, особливо РСА і РПА, а неспецифічної основою хвороб є стрес, РТ і РА низьких і вкрай низьких рівнів реактивності, а також реактивації. Основою стану передхвороби - антістрессорних реакції низьких рівнів реактивності, стрес високих рівнів реактивності і реактивації низьких рівнів реактивності.
Біотехнології в землеробстві і тваринництві.
Одним з напрямків використання біотехнологій в землеробстві є застосування біологічних препаратів на основі мікроорганізмів, які покращують азотне і фосфорне живлення рослин
Що таке біотехнологія тварин?
На даний момент біотехнології набувають все більш важливу роль у підвищенні прибутковості тваринництва. Впровадження результатів біотехнологічних досліджень в тваринництво відбувається в першу чергу в наступних областях діяльності:
1. Поліпшення здоров'я тварин за допомогою біотехнології;
2. Нові досягнення в лікуванні людей за допомогою біотехнологічних досліджень на тваринах;
3. Поліпшення якості продуктів тваринництва за допомогою біотехнології;
4. Досягнення біотехнології в охороні навколишнього середовища і збереження біологічного різноманіття.
Біотехнологія тварин включає в себе роботу з різними тваринами (худобою, домашньою птицею, рибою, комахами, тваринами і лабораторними тваринами) і дослідницькими прийомами - геноміка, генною інженерією і клонуванням.