Зміст заняття

№ зп

Етапи заняття, навчальні питання та їх зміст

Час, хв.

Методичні вказівки

1

1. Перевірити готовність о/с до заняття та матеріальне забезпечення заняття.

2. Провести контрольне опитування:

• Що означає єдиноначальність?

• Положення статутів щодо єдиноначальності?

• Норми права і норми моралі щодо єдиноначальності ?

• Що включає в себе таке поняття як авторитет посадовий і особистий?

• Авторитет і авторитаризм – те саме або відмінне?

3. Оголосити тему, мету, навчальні питання та порядок проведення заняття.

Вступне слово викладача.

Сьогодні ми продовжуємо з Вами вивчення дисципліни, яка має назву “Організація і методика виховної роботи в контексті гуманітарного і соціального розвитку Збройних Сил України”. Щодо теми заняття яку ми будемо сьогодні розглядати треба відзначити, що індивідуально-виховна робота (ІВР) є складовою частиною процесу військового та морально-етичного виховання.

15

Черговий доповідає керівнику заняття про наявність о/с і його готовність до заняття.

Керівник викликає 1-2 студентів по кожному питанню. Студенти відповідають.

Студенти записують тему заняття

2

1. Навчальне питання : „Роль та місце планування і організації індивідуальної виховної ”.

Індивідуально-виховна робота (ІВР) є складовою частиною процесу військового та морально-етичного виховання. Це система цілеспрямованого впливу, який здійснюється шляхом застосування педагогічно найбільш доцільних засобів і методів, з постійним урахуванням індивідуальних особливостей воїна, його реакції і досягнутих результатів.

ІВР проводиться постійно, усіма офіцерами, прапорщиками і сержантами згідно вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Основні складники ІВР:

І. Вивчення воїна як особистості з метою виявити позитивні і негативні риси, інші якості військовослужбовця, які будуть впливати на його службу і взаємовідносини з особовим складом і індивідуальний вплив на нього з урахуванням вивчених якостей.

Кожному командиру для цього необхідно мати журнал проведення індивідуально-виховної роботи.

Журнал

індивідуально – виховної роботи в себе включає:

Педагогічний щоденник.

1.Прізвище, ім’я, по батькові.

2.Число, місяць, рік народження.

3.Освіта.

4.Спеціальність.

5.Яким РВК призваний.

6.Стан здоров’я.

7.Сімейний стан.

8.Відношення у родині.

9.Близькі родичі.

10.Інша інформація.

Дальше дивитися додаток №1

ІІ. Складання особистої системи планування індивідуальної роботи з воїнами на основі знання їх можливостей, морально-психологічних та інших якостей, визначення педагогічних цілей - які якості мають бути розвинуті у воїна, постановка відповідних завдань підпорядкованим командирам.

ІІІ. Доцільне використання офіцером відповідних засобів, методів і форм, які складають інструментарій індивідуальної роботи (дивись друге питання).

IV. Індивідуально-виховна робота повинна проводитись системно, постійно, цілеспрямовано, в ході проведення занять з бойової та гуманітарної підготовки, у різних видах повсякденної діяльності, протягом всієї служби.

V. Оцінка результатів індивідуально-виховної роботи. Офіцер повинен завжди бути в курсі змін, які здійснюються у морально-психологічному стані воїна, і систематично оцінювати ступінь розвитку його основних моральних і бойових якостей.

У цій роботі офіцеру допомагає журнал ІВР, де накопичуються і складаються на воїнів відомості про їх індивідуальні особливості. Крім цього бажано мати план індивідуально – виховної роботи з особовим складом роти (взводу) і графік, що дає можливість проводити, передусім, і профілактичну роботу з будь – якої проблеми виховання.

Таким чином, можна побачити динамічну картину морально-психологічного розвитку воїна. Спираючись на аналіз індивідуальної роботи, офіцер здійснює вибір найкращих виховних засобів і методів.

Дієвість ІВР кожен командир може побачити тільки тоді, коли він відчує зворотній зв’язок від воїнів, з якими проводиться ІВР. Це може проходити у формі порозуміння, підтримки словом свого командира, покращення виконання службових обов’язків, шанобливого і дбайливого ставлення до офіцера, бажання надати йому допомогу тощо.

Індивідуально-виховну роботу в роті (взводі) повинні проводити всі командири й активісти (військово-педагогічний колектив роти).

Командир взводу (роти) повинен мати журнал ІВР , а сержант - сержантську книжку, де відображаються особисті дані підлеглих.

В індивідуально-виховній роботі немає універсальних, на всі випадки життя, рецептів. Кращий засіб впливу на особистість воїна - чуйність, зацікавленість, бажання допомогти, брати на себе його турботи. Бути самому взірцем порядності, честі та совісті, самовідданого служіння Вітчизні, виконання службових обов’язків.

Без любові до людей, поваги їх гідності, братнього відношення до воїнів, не можна розраховувати на успіх у такій делікатній справі, якою є індивідуально-виховна робота.

40

При розгляданні цього питання основну увагу уділити системі методів ІВР, використовувати приклади та пояснювати складні поняття та терміни.

Все що підкреслено і виділене чорним шрифтом надаю під запис.

3

2. Навчальне питання: “Характеристика форм та засобів індивідуального педагогічного впливу на підлеглих.”

а) методи індивідуальної роботи:

• переконання;

• заохочення;

• примус;

• тренування (вправи)

• особистий приклад.

б) форми індивідуальної роботи:

• бесіда;

• доручення;

• спонукання до прийняття і виконання зобов’язань;

• індивідуальний контроль;

• критичні зауваження;

• листування з батьками тощо.

Деякі поради щодо проведення індивідуально – виховної роботи

Як свідчить досвід, індивідуальна бесіда має величезну силу виховного впливу. Важливим є той факт, щоб солдат Вам довіряв. Бесіду проводять відверто, з душевністю, вона може бути пізнавальною, спонукальною, орієнтувальною, різні обставини визначають тональність бесіди. Головне - знайти потрібний відгук у душі співрозмовника.

Бесіда може проводитись у будь-яких умовах - на польовому виході, під час практичних занять на техніці, інше. Її результати заносяться до журналу індивідуально-виховної роботи у розділ «Індивідуальні бесіди».

Офіцеру слід пам’ятати - до індивідуальної бесіди необхідно детально і ретельно готуватися.

Великими пізнавальними можливостями характеризується цей метод – метод бесіди та близькі до нього методи ( опитування, анкетування, соціометрія тощо ). Без бесіди, відвертої душевної розмови неможливо пізнати рушійні сили поведінки воїна, глибини джерела його активності чи пасивності у службі, особливості його сприймання світу й оцінки всього оточуючого.

Провести корисну бесіду непросто, для цього необхідно додержуватись таких рекомендацій:

а) ретельно готовитись до бесіди, вивчити дані про співбесідника, одержані з інших джерел, визначити мету й тему розмови, продумати її хід, послідовність, передбачити можливі варіанти поведінки воїна та свої реагування на них. Визначити зручне місце, відвести необхідний час, включити все т, що може перервати чи порушити атмосферу бесіди;

б) початковий етап бесіди має за мету включити підлеглого у розмову, зацікавити його, зняти можливу напругу, забезпечити невимушеність, довірливість та разом з тим серйозність та діловий тон;

в) уважно слухати відповіді, підтримувати зацікавленість співбесідника, слідкувати за просуненням поставленої мети, спостерігати характерні особливості поведінки підлеглого. Врахувати ділові пропозиції, давати відповіді на питання. Не вести записів при розмові, не допускати, щоб бесіда залишила в свідомості підлеглого неприємний осадок;

г) проаналізувати хід та результати бесіди, записати необхідні дані у педагогічний щоденник, оцінити ступінь відвертості підлеглого, достовірність одержаної інформації, зробити висновки про подальшу роботу з вошами та про свій підхід до нього.

Випробуваною формою індивідуальної роботи є доручення воїну. Вони даються систематично, з підвищенням ступеня складності та з урахуванням його можливостей, це зумовлює розвиток необхідних якостей. Облік доручень, спостережень також ведеться у журналі індивідуально-виховної роботи.

Спонукання до прийняття зобов’язань і їх виконання зростає, коли офіцер допомагає сформувати правильне ставлення воїна до взятих на себе зобов’язань.

Деякі форми виховної роботи з різними категоріями військовослужбовців в роті

1.Форми індивідуально – виховної роботи з різними категоріями.

2.Гуманітарна підготовка з сержантами і солдатами.

3.Політичне інформування.

4.Правове інформування.

5.Година “Відродження”.

6.Загальні збори особового складу роти і взводів.

7.Засідання гуртків (вогневих, тактичних, технічних, за інтересами тощо).

8.Концерти художньої самодіяльності .

9.Перегляд кінофільмів та їх обговорення.

10.Читання книг, статей та їх обговорення.

11.Обмін досвідом кращого фахівця.

12.Випуск бюлетеню передового досвіду кращого фахівця.

13.Культпоходи.

14.Екскурсії.

15.Щоденний (обов’язковий) перегляд українських телевізійних новин (УТН).

16.Перегляд (обов’язковий) телепередачі “Наше військо”.

17.ІМЗ з проблем виховання з усіма категоріями військовослужбовців, які мають підлеглий особовий склад.

18.Наради з проблем виховання з офіцерами, прапорщиками, сержантами, активом.

19.Диспути.

20.Вечори запитань та відповідей.

21.Вікторини.

22.Зустрічи з цікавими людьми.

23.Випуск стінної преси.

24.Тематичні вечори.

25.Колективне прослуховування радіопередач та їх обговорення.

26.Наочна агітація підрозділу.

27.Самодіяльна творчість особового складу.

28.Перегляд телепередач та їх обговорення.

29.Відвідування кімнати бойової слави частини.

30.Робота з віруючими тощо.

Таким чином, ми сьогодні визначили основні напрями, методи і форми індивідуально виховної роботи командирів підрозділів (взводів) в Збройних Силах України.

20

при розгляданні цього питання основну увагу уділити методам ІВР, використовувати приклади та пояснювати складні поняття та терміни.

Все що підкреслено і виділене чорним шрифтом надаю під запис.

4

Заключна частина

• Нагадати тему заняття та учбові питання.

• Вказати як досягнути цілі заняття і оголосити оцінки.

• Дати завдання на самостійну підготовку.

• Дати команду черговому на закінчення заняття, здачу матеріального забезпечення та наведення порядку у класі.

5

Записують завдання на самопідготовку.

Риси характеру

На початку

служби

1-й рік

служби

2-й рік

служби

1. Спрямованість.

2. Ідейна переконливість.

3. Відношення до служби, зброї, техніки.

4. Відношення до себе і колективу.

5. Участь у громадській роботі.

6. Ступінь дисциплінованості, реакція на зауваження.

7. Вольові якості, стійкість, сміливість.

8. Мотиви досягнення успіхів в службі.

9. Розумові здібності.

10. Темперамент.

11. Моральні та духовні інтереси.

12. Позитивні та негативні звички.

13. Особливості фізичного розвитку.

14. Військова підготовка.

15. Стан здоров’я.

16. Загальна характеристика військовослужбовця і рекомендації щодо його професійної підготовки та використання.

17. Інша інформація.