- •Національний університет біоресурсів і природокористування україни
- •Фонд методичних матеріалів
- •Тема 1 „Концептуальні основи гуманітарного та соціального розвитку в Збройних Силах України ”.
- •Заняття 2 „Особливості організації виховної роботи в Збройних Силах України на сучасному етапі”.
- •Затверджую
- •Навчальна та виховна мета:
- •Обговорено та схвалено на засіданні кафедри “___”________2011 р. Протокол №__
- •Хід заняття:
- •Морально-психологічне забезпечення
- •Психологічна робота у військах (силах)
- •Гуманітарна підготовка та інформаційно-пропагандистське забезпечення
- •Військово-соціальна робота у військах (силах)
- •Завершальна частина
- •1. Довести до студентів основні етапи реформування системи виховної роботи в Збройних Сил України,, її типові заходи та функції органів виховної роботи в Збройних Силах України..
- •2. Виховувати у студентів високі моральні, професіональні та психологічні якості, необхідні для виконання обов’язків по захисту Батьківщини.
Психологічна робота у військах (силах)
При організації психологічної роботи командирами (начальниками), штабами, офіцерами з виховної роботи повинно здійснюватись: вивчення індивідуальних морально-ділових якостей та психологічних особливостей військовослужбовців, соціально-психологічних процесів та явищ у військових колективах, прогнозування їх розвитку; формування здорового соціально-психологічного клімату у військових колективах; організація психологічного забезпечення заходів щодо бойової і мобілізаційної готовності, бойових та навчально-бойових завдань; психологічний аналіз службово-бойової діяльності, навчально-виховного процесу і вжиття відповідних заходів щодо підвищення їх ефективності; організація психологічної допомоги військовослужбовцям, працівникам Збройних Сил України та членам їх сімей; організація просвітницько-профілактичної роботи практичних психологів у військах (силах) з військовослужбовцями, працівниками Збройних Сил України та членами їх сімей; виконання консультативних, дорадчих та експертних функцій у сфері психології військового управління; узагальнення й поширення передового досвіду психологічної роботи у військах (силах).
Гуманітарна підготовка та інформаційно-пропагандистське забезпечення
Гуманітарна підготовка є основним предметом навчання особового складу, невід’ємною складовою інформаційно-пропагандистського забезпечення життєдіяльності військ (сил), яка спрямована на формування у особового складу національної свідомості і культури, гуманістичного світогляду, високих морально-бойових якостей та морально-психологічної готовності до захисту Батьківщини.
Гуманітарна підготовка організовується і проводиться з усіма категоріями військовослужбовців і працівників Збройних Сил України відповідно до вимог Концепції гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України та директиви Міністра оборони України від 13.02.2006 № Д-3 “Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006 – 2011 роки”.
Заняття з гуманітарної підготовки проводяться:
з офіцерами – щомісячно до чотирьох годин лекційним методом (до 1 години) із подальшим обговоренням у ході активних форм занять у дні, коли не проводяться заняття з гуманітарної підготовки з іншими категоріями військовослужбовців;
з старшинським та сержантським складом – один раз на тиждень по дві години методом розповіді-бесіди. Заняття з найбільш складних тем типового тематичного плану можуть проводитися одночасно з усім старшинським та сержантським складом військової частини;
з військовослужбовцями військової служби за контрактом та військовослужбовцями строкової військової служби – один раз на тиждень по дві години методом розповіді-бесіди.
В органах військового управління оперативно-стратегічної ланки заняття з офіцерами проводити щомісячно по одній годині лекційним методом із залученням до проведення лекцій фахівців відповідних галузей знань.
У миротворчих контингентах, під час тривалих військових навчань, у морських походах заняття з гуманітарної підготовки проводити один раз на тиждень по одній годині.
Лекції для працівників Збройних Сил України проводити з найбільш актуальних тем державного та військового будівництва, визначених типовими тематичними планами на навчальний рік.
Інформаційно-пропагандистське забезпечення полягає у здійсненні державними органами, органами військового управління, командувачами, командирами (начальниками), штабами, офіцерами з виховної роботи, засобами масової інформації заходів щодо впровадження гуманітарної та соціальної політики держави у Збройних Силах України через систему інформації, військово-патріотичного виховання особового складу з метою формування у військовослужбовців громадянської свідомості та відповідальності.
Культурно-виховна і просвітницька робота, духовна підтримка планується і проводиться відповідно до вимог директиви Міністра оборони України від 01.02.94 № Д-6 “Про організацію культурно-виховної, просвітницької роботи та дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України”, наказів Міністра оборони України від 26.03.96. № 77 “Про введення в дію Положення про центри культури, просвіти і дозвілля та клуби Збройних Сил України” зі змінами відповідно до наказу Міністра оборони України від 24.11.99 № 353 “Про перейменування центрів культури, просвіти і дозвілля Збройних Сил України”, від 12.11.98 № 410 “Про затвердження Положення про Ансамблі пісні і танцю Збройних Сил України, видів Збройних Сил, оперативних командувань”, від 06.03.02 № 95 “Про затвердження Положення про організацію діяльності військових музеїв та музеїв (кімнат) бойової (трудової) слави у Збройних Силах України”, від 01.07.02 № 218 “Про затвердження Положення про бібліотеки у Збройних Силах України”, від 15.08.01 № 277 “Про затвердження Цільової програми підтримки і розвитку культури у Збройних Силах України”, вказівок начальника Головного управління особового складу – заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Головним у культурно-виховній та просвітницькій роботі є: формування у військовослужбовців високої духовної культури і моральних якостей, почуття патріотизму, вірності традиціям українського народу; задоволення їх естетичних потреб через впровадження культурно-просвітницьких заходів та організацію дозвілля особового складу, органічне поєднання військового виховання із національно-патріотичним і правовим, розвиток та закріплення бойових традицій українського народу, реалізація Цільової програми підтримки і розвитку культури у Збройних Силах України.
Основними напрямками культурно-виховної роботи є: військово-патріотичне виховання особового складу; народознавство (пропаганда та вивчення історії, традицій, культури, утвердження у повсякденному житті військових колективів української мови); задоволення духовних потреб військовослужбовців та членів їх сімей; організація дозвілля з усіма категоріями військовослужбовців, членами їх сімей, працівниками Збройних Сил України.
Практичні зусилля в культурно-виховній та просвітницькій роботі спрямовуються на: активізацію військово-патріотичного виховання особового складу, закріплення та розвиток військових ритуалів і бойових традицій Збройних Сил України; поєднання культурно-виховних, просвітницьких заходів із бойовою підготовкою та завданнями повсякденної життєдіяльності військ; зняття стресових станів та психологічного навантаження особового складу, організацію повноцінного відпочинку та дозвілля шляхом проведення комплексних культурно-виховних та розважальних заходів із залученням професійних художніх колективів, військових закладів культури та цивільних установ, діячів культури та мистецтв, у вигляді культурно-мистецьких акцій та програм; задоволення та розвиток духовних потреб військовослужбовців, сприяння зміцненню військової дисципліни та правопорядку у військових колективах; своєчасне забезпечення підрозділів технічними засобами виховання та періодичними виданнями; перегляд традиційних підходів до культурно-виховної та просвітницької роботи, пошук та впровадження інноваційних форм роботи; підвищення ролі гарнізонних будинків офіцерів, клубів військових частин в організації культурно-виховної роботи та дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей, методичної допомоги в організації дозвілля з особовим складом у місцях дислокації окремих, віддалених підрозділів; організація активного дозвілля особового складу.
В основу практичної роботи покладається комплексне планування та проведення заходів, присвячених державним святам, визначним подіям в історії держави, українського народу, Збройних Сил України: Різдва Христового; Міжнародного жіночого дня; Шевченківських днів під гаслом "Шевченко і українська державність"; річницям Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років; річницям Конституції України; Дня незалежності України; Дня Збройних Сил України; професійним військовим святам та ювілеям військових частин, установ та організацій Збройних Сил України; релігійним святам та народним звичаям українського народу.
Робота військових закладів культури організується та проводиться відповідно до вимог наказів Міністра оборони України від 26.03.96 № 77, від 01.07.02 № 218, директиви Міністра оборони України від 01.02.94 № Д-6.
В її основу покладається широке використання активних форм культурно-виховної і просвітницької роботи, розгортання та активне функціонування курсової мережі закладів культури та гуртків.
Важливим елементом системи культурно-виховної роботи з особовим складом є організація виховних заходів у вечірні години, які плануються та проводяться у відповідності до пункту 7 директиви Міністра оборони України від 01.02.94 № Д-6.
Виховні заходи вечірнього часу проводяться у дні, коли немає занять з гуманітарної підготовки. Організація та проведення виховних заходів вечірнього часу покладається на заступників командирів з виховної роботи, а у випадку, коли така посада не передбачена штатом, на командира або іншу особу за рішенням командира.
Заходи виховної роботи вечірнього часу плануються на місяць. План складається заступником командира з виховної роботи, затверджується командиром, доводиться до відповідальних осіб, розміщується у приміщенні казарми та біля чергового, у спеціально встановлених місцях.
При складанні плану повинні враховуватися: заходи перспективного та поточного планування гуманітарного та соціального забезпечення військової частини (підрозділу); календар державних та релігійних свят; календар знаменних та історичних дат; план роботи ради клубу та бібліотеки; плани роботи гуртків, клубів за інтересами; програми радіомовлення та телебачення.
Сплановані заходи повинні спрямовуватись на вирішення конкретних завдань, що стоять перед підрозділом (військовою частиною), з урахуванням рівня підготовки та особливостей особового складу, стану бойової підготовки та військової дисципліни.
Виховні заходи вечірнього часу повинні забезпечувати оптимальне поєднання завдань бойової підготовки, виховання та активного відпочинку особового складу, розвитку його духовності та культури.
Основними з них є: заходи щодо роботи у гуртках (технічних, правових, художньої самодіяльності та народної творчості, спортивних та інше); вечори питань та відповідей (за планами командирів та начальників); засідання та заходи за планами рад клубів, бібліотек, кімнат історії частин, народознавчих світлиць підрозділів; робота редколегій стінного друку та редколегій радіогазет підрозділів (частин); окремі заходи згідно з перспективним та місячним планами роботи з особовим складом.
Заступник командира з виховної роботи та військові заклади культури надають організаційну та методичну допомогу відповідальним за проведення конкретних виховних заходів та навчають актив різноманітним формам культурно-виховної роботи.
Основною формою роботи з особовим складом у вечірній час є заходи в гуртках та клубах за інтересами.
Робота гуртків (клубів за інтересами) повинна носити плановий характер, будуватися відповідно до тематичних планів їх роботи чи конкретних завдань, поставлених командиром (його заступниками).
Практичне керівництво гуртками покладається на найбільш підготовлених та дисциплінованих військовослужбовців чи членів їх родин, які мають необхідні знання, навички та бажання щодо керівництва гуртками (клубами за інтересами).
Рішенням командира військової частини визначається постійне місце для роботи гуртків. Це може бути приміщення клубу, народознавчої світлиці, спальне чи інше приміщення казарми, навчального класу та інше.
Заступник командира з виховної роботи, особи, що відповідають за організацію та проведення конкретних виховних заходів вечірнього часу, повинні забезпечити 100% участі військовослужбовців, вільних від несення вартової та внутрішньої служби, у спланованих заходах.
Стан організації та ефективності роботи, участь в ній керівного складу та інших посадових осіб повинні аналізуватися та доводитися до відповідних категорій військовослужбовців в системі підведення підсумків та службових нарад у військовій частині (підрозділі).
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕДВИХІДНИХ,
ВИХІДНИХ І СВЯТКОВИХ ДНІВ
Ця робота включає три етапи: підготовчий; основний; заключний.
Перший підготовчий етап є найбільш відповідальним. Він розпочинається завчасно і включає:
1. Вивчення: перспективного та поточного планування гуманітарного та соціального забезпечення військової частини (підрозділу); календарів державних і релігійних свят; календарів знаменних дат; програм телебачення і радіомовлення на тиждень.
2. Підбір матеріалів та визначення місць проведення виховних заходів.
3. Складання плану організаційних, культурно-виховних, просвітниць-ких та спортивно-масових заходів.
План проведення передвихідних, вихідних та святкових заходів повинен бути складений і затверджений за одну-дві доби до передвихідного, вихідного, святкового днів.
Складання плану проводиться в підрозділі заступником командира підрозділу з виховної роботи, який доповідає командиру про сплановані заходи та у відділенні з виховної роботи військової частини. У підрозділах, де посада заступника командира з виховної роботи не передбачена штатом, план заходів на передвихідні, вихідні та святкові дні складає посадова особа, яку призначає командир підрозділу. План підписується заступником командира підрозділу, доводиться до всього особового складу і розміщується у встановленому місці біля чергового військової частини і чергових підрозділів. План зберігається у заступника командира підрозділу з виховної роботи протягом поточного року.
Для виконання плану передвихідного, вихідного та святкового днів залучаються підготовлені фахівці: офіцери з виховної роботи; працівники військових закладів культури; працівники місцевих закладів культури, громадських організацій та установ.
Для проведення заходів використовуються: клуби військових частин, бібліотеки, музеї, кімнати бойової слави, кімнати історії військових частин, народознавчі світлиці підрозділів; місцеві заклади культури та мистецтва, спортивні споруди та об’єкти.
У передвихідний день (суботу) планується і проводиться: правове інформування військовослужбовців строкової служби; інструктажі особового складу по заходах безпеки; парково-господарський день за окремим планом; підведення підсумків парково-господарського дня; перегляд художніх кінофільмів; перегляд телепрограм.
Планування і проведення заходів у неділю пов’язується із знаменними датами і подіями в історії держави, області, району, міста, в яких дислокується частина (підрозділ), а також датами і подіями в житті військової частини (підрозділу) та завданнями, які вирішуються.
У неділю планується і проводиться:
Година культурно-освітньої роботи.
Година культурно-освітньої роботи проводиться у ранковий час в неділю та у святкові дні з метою пропаганди: духовної, історичної та культурної спадщини українського народу, сприяння подальшому розвитку української культури; ідейно-теоретичних та правових основ української державності, історичної закономірності утвердження незалежності Української держави.
Тематика Години культурно-освітньої роботи планується завчасно і повинна пов’язуватись з історичними подіями, знаменними датами, державними і релігійними святами протягом місяця, який триває.
Перегляд телевізійної програми „Нова Армія”.
Спортивно-масові заходи, які плануються окремо.
Культурно-масові заходи.
Основними формами проведення культурно-масових заходів є: лекції, бесіди, диспути; тематичні вечори та ранки; літературно-художні та музичні конференції; читацькі конференції; обговорення художньої і публіцистичної літератури; творчі зустрічі з працівниками культури, музеїв, учасниками війни, воїнами-інтернаціоналістами, ветеранами військових частин та Збройних Сил; відвідування військових та історичних місць, місць бойової слави, пам’ятників і меморіалів борцям за свободу і незалежність українського народу; вікторини і конкурси; кінолекторій.
Обід особового складу.
Під час обіду особового складу в солдатській їдальні повинні транслюватись радіопередачі місцевого або центрального радіо.
Відпочинок особового складу.
Читання книг, матеріалів періодичного друку, написання листів.
Для цього народознавча світлиця підрозділу має бути укомплектована наступним культурно-просвітницьким майном: бібліотечкою літератури; підшивками журналів і газет; настільними іграми (шахи, шашки, доміно); музичними інструментами (гітара, баян).
Перегляд художніх фільмів.
Кінофільми отримуються на кінобазах згідно зі складеним планом-репертуаром і демонструються в клубі військової частини під керівництвом начальника клубу. При наявності відеомагнітофону перегляд відеофільмів організовується і проводиться в приміщенні казарми.
Перегляд та прослуховування Українських телерадіоновин.
Перегляд та прослуховування телерадіоновин проводиться організовано у складі підрозділу у вечірній час.
Підсумки стану культурно-виховної та просвітницької роботи аналізуються щомісячно.
Духовна підтримка полягає у створенні умов для задоволення духовних та релігійних потреб військовослужбовців відповідно до директиви Міністра оборони України від 21.04.06 № Д-25 “Про впорядкування питань задоволення релігійних потреб військовослужбовців Збройних Сил України” та чинного законодавства України.
