Морально-психологічне забезпечення

Морально-психологічне забезпечення життєдіяльності військ (сил) – це система організаційних, інформаційно-пропагандистських, культурно-просвітницьких та військово-соціальних заходів, спрямованих на формування і розвиток у воїнів професійно необхідних морально-психологічних якостей, які повинні забезпечити високу бойову і мобілізаційну готовність військ (сил), зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів з метою виконання завдань військової служби.

Складовими морально-психологічного забезпечення життєдіяльності військ (сил) є: морально-психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, застосування Збройних Сил України; морально-психологiчне забезпечення військової дисципліни та виховна профілактика правопорушень, правове виховання, моніторинг морально-психологічного стану особового складу військ (сил).

Морально-психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, застосування Збройних Сил України включає комплекс організаційних, виховних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на підтримання постійної бойової готовності органів управління, об'єднань, з’єднань, частин та підрозділів, установ і закладів, реалізацію духовного і професійного потенціалу особового складу під час виконання навчально-бойових завдань.

Морально-психологiчне забезпечення військової дисципліни та виховна профілактика правопорушень, правове виховання, моніторинг морально-психологічного стану особового складу військ (сил) – це система організаційних, соціально-правових та виховних заходів щодо формування і розвитку у військовослужбовців особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, статутів Збройних Сил України, Військової присяги, функціональних і службових обов’язків, наказів командирів і начальників, досягнення такого рівня морально-психологічного стану особового складу військ (сил), який забезпечуватиме своєчасне, повне і якісне вирішення поставлених завдань.

Вирішення завдань забезпечення безпеки військової служби, попередження загибелі і травматизму особового складу багато в чому залежить від організації профілактики порушень правил статутних взаємовідносин між військовослужбовцями.

Порушення статутних правил взаємовідносин між військовими – це моральний і фізичний вплив окремих військових, груп (на земляцькій, національній або іншій основі) з метою досягнення особистих визначених привілеїв “казарменого комфорту” за рахунок інших військовослужбовців.

Нестатутні правила взаємовідносин між військовими є найбільш гострою формою міжособистісних конфліктів і мають глибокі соціально-психологічні корені. Вони проявляються в порушенні порядку і правил взаємовідносин між військовослужбовцями, передбачених статутами Збройних Сил України, і знаходять свій прояв у моральній і фізичній образі (приниженні) людської гідності, неповазі і грубості.

Командир військової частини, здійснюючи заходи щодо викорінення з життя військових колективів фактів знущань над військовослужбовцями більш пізнього призову і молодими солдатами, повинен керуватися такими основними положеннями:

Перше. Здійснювати систематичний аналіз і виробити об’єктивну оцінку встановлених порядку і правил поводження у військовій частині (підрозділі).

Друге. Організаторська і правовиховна робота з забезпечення дисциплінованості військовослужбовців повинна вестися тільки на основі законів, вимог Військової присяги, статутів Збройних Сил України, настанов, інструкцій, наказів командирів і начальників.

Третє. Виховний процес повинен бути організований на основі знання реальної морально-психологічної обстановки у військовому колективі і базуватись на врахуванні індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців.

Четверте. Для ефективної профілактики нестатутних взаємовідносин необхідно знати форми їхнього прояву в конкретному підрозділі, наявність відповідних негативних традицій, вміти впливати на мікрогрупи, знаходити форми і засоби протидії цим негативним явищам.

П'яте. Сформувати ефективну систему впливу громадських організацій і активу на морально-психологічний клімат у військових колективах.

Шосте. Враховувати чинники, що обумовлюють появу цих негативних соціально-психологічних явищ, механізми їх функціонування, забезпечити психологічну готовність командирів усіх рівнів цілеспрямовано і систематично вести роботу з попередження порушень статутних правил взаємовідносин.

Як показує аналіз, формами нестатутних взаємовідносин, які найбільш часто виявляються у військових підрозділах, є: покладання військовослужбовцями більш раннього строку призову своїх обов’язків на солдат молодшого періоду служби; нанесення фізичних образ; словесні образи; відбирання грошей, особистих речей та продуктів харчування; знущання над особистістю з метою розваги; спонукання до вчинення дисциплінарних проступків.

Частіше всього це відбувається у вечірній час, на господарських роботах, у туалетах, а також в той час, коли послаблено контроль за особовим складом, тобто після відбою.

Командир військової частини організує роботу щодо профілактики порушень статутних правил взаємовідносин та вимагає від посадових осіб військової частини забезпечити належну безпеку військової служби, що включає:

Перше. Діагностику (виявлення) фактів нестатутних взаємовідносин. Для цього відповідними фахівцями з виховної роботи застосовуються методи психології, основними з яких є: спостереження, аналіз документів, індивідуальні і групові бесіди, соціологічні опитування.

Спостереження за особливостями поведінки військовослужбовців у різноманітних ситуаціях їх службової діяльності в неофіційній обстановці. Спостереження проводиться систематично і цілеспрямовано, тоді воно дозволить побачити і зафіксувати зміни, динаміку розвитку поведінки, допомагає вивчити приховані процеси безпосередньо в прямих контактах з військовослужбовцями.

Аналіз документів дозволяє на основі зафіксованої в них інформації зробити висновки про схильність деяких військовослужбовців до зміни поведінки в спілкуванні з товаришами. В сукупності з методом спостереження та іншими методами він дає позитивний результат щодо виявлення схильності окремих осіб до нестатутних дій. До документів, які містять найбільш цінну інформацію, належать: автобіографії, характеристики на призовників, висновки медичних комісій, психолого-педагогічні щоденники, що ведуться в підрозділі та ін.

Опитування військовослужбовців – це один із найважливіших методів діагностики поведінки військовослужбовців. Для виявлення військовослужбовців, схильних до порушень статутних правил взаємовідносин, необхідно опитувати всі категорії військового підрозділу, регулярно проводити соціально-психологічне обстеження військових колективів з метою виявлення неформальних груп та військовослужбовців, що опинилися в ізоляції.

На основі отриманої інформації визначаються заходи щодо запобігання порушенням статутних правил взаємовідносин.

Друге. Проведення організаційно-виховних і психолого-педагогічних, соціально-побутових і медичних заходів, що створюють умови для налагодження статутної організації навчального процесу і побуту в підрозділах.

Основними елементами цієї роботи є :

1. Наведення і підтримка статутного порядку і організації служби добового наряду в підрозділі згідно з вимогами статутів ЗС України.

2. Послідовна і систематична робота щодо вивчення особистих особливостей військовослужбовців, взаємовідносини між військовослужбовцями різних періодів служби, знання реального стану справ у військовому підрозділі.

3. Повсякденна турбота про побут, відпочинок, здоров’я військовослужбовців і забезпечення їхнього соціального захисту.

Організація вивчення життєдіяльності військового колективу генерується командиром військової частини, безпосередніми виконавцями цього комплексу робіт є офіцери з виховної роботи військової частини, при необхідності до цих робіт, після відповідного інструктування, залучаються офіцери управління військової частини.

Критерії оцінки морально-психологічного стану визначаються наказом Міністра оборони України від 02.12.05 № 716 “Про затвердження Інструкції про порядок проведення інспекційних заходів у Збройних Силах України”.

Морально-психологічний стан особового складу та стан військової дисципліни перевіряються і оцінюються так:

“задовільно”, якщо:

особовий склад підтримує державну політику в галузі оборони, морально і психологічно готовий до виконання поставлених завдань, прагне вдосконалювати військову майстерність, задоволений вирішенням соціально-побутових проблем та обстановкою у військовому колективі;

керівництво володіє обстановкою у підпорядкованих військових колективах і критично її оцінює, немає фактів приховування злочинів та подій, забезпечено покарання осіб, винних у скоєнні правопорушень, не виявлено фактів зловживання владою, незаконних рішень і дій з боку керівного складу, відсутні злочини і події, які спричинили загибель особового складу під час виконання обов’язків військової служби, військовий колектив керований і успішно виконує поставлені завдання;

“незадовільно”, якщо:

в органі військового управління не виконано вимоги на оцінку “задовільно”;

у батальйоні та їм рівних двох і більше підрозділах або органі військового управління (штабі) морально-психологічний стан особового складу та стан військової дисципліни оцінюється “незадовільно”;

у бригаді (полку) та їм рівних 30% підрозділів морально-психологічний стан особового складу та стан військової дисципліни оцінюється “незадовільно”.

Правове виховання – процес цілеспрямованого, систематичного впливу на свідомість, поведінку, діяльність військовослужбовців з метою формування та розвитку в них таких уявлень, переконань, поглядів, почуттів і навичок, які гарантують усвідомлене дотримання вимог законів України, Військової присяги та статутів Збройних Сил України.

Правове виховання тісно пов’язане з усіма компонентами виховного процесу і поєднане з військово-патріотичним, військовим, фізичним, естетичним вихованням, яке визначається наказами та директивами Міністра оборони України.

У військових частинах керівництво правовим вихованням здійснюється командирами (начальниками) усіх рівнів. Організація правового виховання здійснюється на основі вимог наказу Міністра оборони України від 24.02.2006 № 117 “Про організацію правової підготовки у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України”.

Планування та організація правового виховання забезпечується штабами спільно з посадовими особами соціально-психологічних структур.

При організації правового виховання з особовим складом Збройних Сил України необхідно ефективно використовувати можливості будинків офіцерів, клубів, бібліотек, юридичних консультацій.

Форми і методи правового виховання в Збройних Силах України: дні правових знань; правові інформації; юридичні консультації; виїзні засідання військового суду; виступи на правові теми військових юристів, представників правоохоронних органів, командирів (начальників); проведення вечорів запитань та відповідей; покази науково-популярних, хронікально-документальних навчальних фільмів на правові теми.