Хід заняття:

І. Вступна частина – 5 хвилин:

1. Заслухати доповідь чергового.

2. Перевірити особовий склад та матеріальне забезпечення заняття.

3. Оголосити тему, мету, навчальні питання та порядок проведення заняття.

Вступ

Сьогодні ми продовжуємо з Вами вивчення дисципліни, яка має назву “Організація і методика виховної роботи в контексті гуманітарного і соціального розвитку Збройних Сил України”. Питання, що будемо сьогодні розглядати, стосуються розвитку гуманітарної та соціальної сфери.

Розвиток гуманітарної та соціальної сфери

Основними напрямами роботи в гуманітарній та соціальній сфері у Збройних Силах України будуть:

соціально-психологічне супроводження військової служби,

морально-психологічне забезпечення підготовки та застосування військ (сил),

військово-патріотичне виховання.

Соціально-психологічне супроводження військової служби передбачатиме професійно-психологічний відбір кандидатів для проходження військової служби, правовий захист та соціальні гарантії військовослужбовцям, членам їх сімей, соціальну та професійну адаптацію осіб, які звільняються з військової служби, психологічну допомогу військовослужбовцям та членам їх сімей, моніторинг вирішення гуманітарних і соціальних питань.

Морально-психологічне забезпечення підготовки та застосування військ (сил) включатиме інформаційне забезпечення і зв'язки з громадськістю, психологічне та соціально-правове забезпечення, культурно-освітню роботу, духовну підтримку особового складу.

Військово-патріотична робота буде проводитись шляхом рекламування військової служби, всебічної підтримки з боку державних та місцевих органів усіх рівнів ветеранських, військово-патріотичних, молодіжних та дитячих об'єднань і клубів, метою діяльності яких є формування громадянина-патріота, початкової військової підготовки в освітніх закладах, висвітлення героїко-патріотичної тематики у літературі, мистецтві та культурі.

1. Навчальне питання : “Основні етапи реформування системи виховної роботи в Збройних Силах України”.

Шляхи організації виховної роботи у військових формуваннях та приведення її у відповідність до вимог забезпечення оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості накреслені в Концепції виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України, затвердженої указом Президента України від 4 вересня 1998 року №981/ 98.

“Виховна робота у Збройних Силах та інших військових формуваннях України – система організаційних, морально-психологічних, інформаційних, педагогічних, правових, культурно просвітницьких, та військово - соціальних заходів, спрямованих на формування і розвиток у воїнів професійно необхідних психологічних якостей, моральної самосвідомості, що має забезпечити високу бойову і мобілізаційну готовність органів управління з‘єднань і частин, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів”.

Головною метою виховної роботи в Збройних Силах України як пріоритетної частини діяльності органів військового управління є проведення у військах ( силах ) державної політики, формування і розвиток у військовослужбовців професійно необхідних психологічних якостей, моральної самосвідомості, що має забезпечити високу бойову і мобілізаційну готовність органів управління з‘єднань і частин, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів.

Напрями діяльності органів військового управління, на яких зосереджуються основні зусилля у виховній роботі :

- досягнення єдності навчання і виховання;

• впровадження комплексу організаційних, виховних та соціально психологічних заходів, спрямованих на реалізацію духовного та професійного потенціалу усіх категорій особового складу, виконання завдань, визначених у наказі Міністра оборони України на 2001 навчальний рік;

• підтримання в усіх категорій військовослужбовців військ ( сил ) задовільного рівня морально-психологічного стану військової дисципліни, віри у Збройні Сили України як гаранта стабільності та безпеки держави, готовності переносити труднощі військової служби в умовах соціально-економічної кризи;

• формування у військовослужбовців високої духовної культури і моральних якостей, почуття патріотизму, вірності національно-історичним традиціям українського народу;

• забезпечення реалізації соціальних гарантій, які встановлені законами України та іншими нормативно-правовими актами, військовослужбовцям, працівникам Збройних Сил України та їх сім‘ям, отримання ними соціальної допомоги, створення у військових і трудових колективах соціальних умов, які б забезпечили нормальну життєдіяльність.

Таким чином, виховна робота в Концепції визначається через діяльність як найширше поняття, що віддзеркалює будь –яку активність як вихователів, так і тих, що виховуються.

Суб’єктом виховання виступають не тільки вихователі, а й все суспільство, держава, інституту та установи. Безпосередньо вони :

• визначають цілі виховної роботи, як зацікавлені замовники в цій сфері;

• створюють громадські і державні інститути і установи, передумови та умови виховної роботи і формування людини;

• готують кадри для цього;

• здійснюють соціальний і правовий захист, що впливає на духовний стан військовослужбовців.

Державні і громадські інститути та установи, одними з яких є Збройні Сили України, їх структури, органи військового управління на основі загальнодержавних цілей:

а) розробляють і реалізують виховний потенціал усіх факторів, що впливають на формування і розвиток особистості військовослужбовців з урахуванням особливостей організації, службового призначення, спеціалізації завдань, місця розташування та інших умов;

б) розробляють конкретні плани і програми виховної роботи;

в) здійснюють виховну роботу в усіх видах діяльності.

Центральною фігурою в цьому процесі є командир (начальник). Він несе відповідальність за професійне керівництво організацією морально-психологічного забезпечення. На основі аналізу його стану ставить завдання підлеглим посадовим особам, органам військового управління, здійснює контроль за якістю їх виконання, підбиває підсумки, ставить завдання щодо вдосконалення. Штаб та інші органи управління разом з органами виховної роботи забезпечують:

• єдність планування та організації оперативної, бойової підготовки, бойової діяльності з проведенням заходів щодо їх морально-психологічного забезпечення;

• організовують та проводять заходи щодо підтримання статутного порядку, військового укладу життєдіяльності частин;

• забезпечують безпеку військової служби, суворе виконання військових ритуалів.

Розкриваючи зміст першого питання, доцільно насамперед зупинитись на визначенні теоретико-методологічних засад виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України. Яка ж методологія має бути покладена в основу організації виховної роботи та морально-психологічного забезпечення життєдіяльності військ?

Це – методологія Державної програми будівництва та розвитку Збройних Сил України, що має назву програмно-цільова.

Перехід до нової системи організації виховної роботи та морально-психологічного забезпечення не є даниною моді чи будь-яким суб‘єктивним чинникам, а обумовлена поступовим переходом Збройних Сил України на нові принципи їх функціонування.

Процес створення та розвитку органів виховної роботи є складовою частиною процесу будівництва та розвитку всіх Збройних Сил України. Сьогодні він практично завершив два етапи. Нагадаємо, що на І етапі ( за наявності усіх попередніх законодавчих документів) була розроблена Концепція виховної роботи, яка затверджена Указом Президента України від 4. 08. 98 р.

Концепція визначає:

• мету виховної роботи;

• принципи виховної роботи;

• сутність та зміст виховної роботи;

• керівництво виховною роботою.

Нинішній стан справ вимагає концептуального визначення єдиних підходів до виховання захисника Батьківщини з урахуванням економічної, суспільно-політичної, демографічної ситуації, становища молоді в суспільстві, формування нового світогляду, морально-етичних, національно-історичних основ поведінки.

Концепція має накреслити шляхи і засоби перебудови виховної роботи у військових формуваннях та привести її у відповідність із вимогами забезпечення оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Метою Концепції є:

• забезпечення єдності навчання, виховання, розвитку і психологічної підготовки військовослужбовців;

• координація зусиль та вироблення однакових поглядів на проблему виховання військовослужбовців, визначення ролі органів виховної роботи, що створюються при військових управліннях військових формувань;

• створення та вдосконалення педагогічних засобів, форм і методів виховання військовослужбовців, узгодження дій державних та військових органів управління щодо цілеспрямованої підготовки молоді до військової служби.

Виховна робота у Збройних Силах та інших військових формуваннях України – система організаційних, морально-психологічних, інформаційних, педагогічних, правових, культурно-просвітницьких та військово-соціальних заходів, спрямованих на формування і розвиток у воїнів професійно необхідних психологічних якостей, моральної самосвідомості, що має забезпечити високу бойову і мобілізаційну готовність органів управління, з’єднань і частин, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів.

Основними складовими виховної роботи є:

• морально-психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної готовності, служби військ, навчально-виховного процесу;

• морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень;

• інформаційно-пропагандистське забезпечення;

• культурно-виховна і просвітницька робота;

• військово-соціальна робота.

Основними принципами виховної роботи є:

• державна і патріотична спрямованість виховного процесу;

• взаємозалежність змісту, форм і методів виховної роботи;

• повага до особистості, конституційних прав і свобод військовослужбовця, орієнтація на ідеали демократії та гуманізму, загальнолюдські моральні цінності;

• безперервність та спадкоємність у виховній роботі, органічне поєднання у виховному процесі національних, історичних та культурних традицій з почуттям нового;

• конкретність та узгодженість змісту, форм і методів виховної роботи;

• об’єктивно-науковий підхід до планування, здійснення та оцінки результатів виховної роботи.

Завданням виховної роботи визначаються положеннями про органи виховної роботи, які затверджуються у Збройних Силах та інших військових формуваннях України на основі Концепції.

Результативність виховної роботи досягається поєднанням зусиль командирів (начальників), штабів, органів виховної роботи. При цьому:

А) загальне керівництво здійснюють командири (начальники);

Б) планування забезпечують штаби разом з органами виховної роботи;

В) відповідальними за планування, методичне забезпечення, якість та ефективність її проведення, дієвість заходів щодо зміцнення військової дисципліни є органи виховної роботи.

Для вирішення завдань виховної роботи в усіх ланках управління військових формувань, у відповідних навчальних закладах і центрах, військових комісаріатах створюються органи виховної роботи.

До них належать:

• Головне управління виховної роботи Міністерства оборони України та відповідні управління інших військових формувань України;

• управління виховної роботи видів Збройних Сил України, оперативних командувань, відділи виховної роботи в органах управління, об’єднаннях;

• відділи (відділення) виховної роботи з’єднань, установ і навчальних закладів;

• відділення виховної роботи полків та рівних їм частин Збройних Сил та інших військових формувань України, а також інші структурні підрозділи у військових комісаріатах, установах та закладах військових формувань.

У підрозділах виховну роботу організовують і проводять заступники командирів з виховної роботи.

На ІІ етапі продовжувалось формування нормативно-правової бази виховної роботи. В цей період були розроблені положення про органи виховної роботи та ряд директивних документів, у яких :

1. Обґрунтовуються роль і завдання органів виховної роботи на основі Концепції виховної роботи .

2. Визначається аналіз зарубіжного досвіду організації виховного впливу та морально-психологічного забезпечення з метою виявлення та оцінки закономірностей , протиріч та тенденцій, що можуть бути використані з урахуванням особливостей розвитку Збройних Сил України.

3. Обґрунтовуються роль, завдання і перспективи розвитку органів виховної роботи, відбувається їх уточнення на основі аналізу тих функцій, що вони виконували на попередніх етапах з метою виділення функцій на новій стадії, і більш детально формулюються їх завдання.

4. Аналізуються існуючий стан органів виховної роботи з метою виявлення позитивних і негативних тенденцій та визначення напрямків їх подальшого функціонування.

5. У цей період була створена необхідна науково-методична база на основі сучасних психолого-педагогічних технологій, технологій прогнозування розвитку військово-соціальних процесів, здійснення оптимізації змісту підготовки фахівців виховної роботи відповідно до поставлених завдань.

В її основі – знання людей, їх ділових та морально-психологічних якостей, повсякденна увага до їх проблем, допомога у службовому становленні, соціальна підтримка, вимогливість і об’єктивна оцінка. У зв’язку з цим було зауваження заступникам обласних військових комісарів з виховної роботи щодо їх впливу на роботу районних і міських комісаріатів під час призову. Саме вони мають бути першими на сторожі дотримання законів України, наказів Міністра оборони щодо якості призову. Не допускати фактів призову на військову службу хворих.

Об’єктами переважного виховного впливу в військах повинні стати рота – батальйон – полк (бригада). Сьогодні керівництвом держави взято курс на переведення Збройних Сил на комплектування за контрактом. За цих умов виховна робота з контрактниками, які проходять службу зараз, є полігоном набуття досвіду роботи з цією категорією, закладає умови нашої ефективної діяльності у майбутньому.

Такі завдання вимагають впровадження нових технологій управління морально-психологічними процесами у військових колективах. Це враховано у Державній програмі розвитку Збройних Сил України.

Сформована на підґрунті історії й культури народу, спрямована у його майбутнє національна ідея сьогодні стає стрижнем виховання у військах (силах), результатом якого повинно бути:

• неухильне дотримання Конституції України та її законів, свідоме виконання військового обов’язку, почуття гордості за належність до Збройних Сил, готовність до збройного захисту Батьківщини, особиста гідність та повага до себе;

• відкрита демонстрація поважного ставлення військовослужбовця до державних символів України – Прапору, Гербу і Гімну;

• глибоке усвідомлення історії народу України, Збройних Сил, поважне відношення до народних духовних цінностей, релігій та традицій, знання та виконання військових ритуалів.

Цілеспрямоване впровадження національної ідеї у виховання військовослужбовців є вагомим чинником розвитку Збройних Сил України. Вміння проводити таку роботу – показник якості діяльності органів виховної роботи.

Сьогодні перед кожним колективом Збройних Сил України стоїть завдання підвищення результативності їхньої роботи у ході ІІІ етапу реалізації завдань Державної програми розвитку Збройних Сил України. Зрозуміло, що виконати ці завдання можливо лише за умов мобілізації духовних сил особового складу, формування в них готовності працювати над їх виконанням.

Органам виховної роботи належить особлива роль і велика відповідальність за реалізацію людського виміру розвитку Збройних Сил. Це – професійний обов’язок кожного офіцера – вихователя.

2. Навчальне питання: “Система типових заходів виховної роботи в Збройних Силах України”.

Вимоги Міністра оборони України на яких зосереджені основні зусилля:

• досягнення єдності навчання і виховання;

• впровадження комплексу організаційних, виховних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на реалізацію духовного та професійного потенціалу усіх категорій особового складу;

• формування у особового складу високої духовної культури і моральних якостей, почуття патріотизму, вірності національно-історичним традиціям українського народу.