Спільне і різне в акторській і педагогічній діяльності.
Педагогічна праця має багато спільного з театральною творчістю як різновидом художньої діяльності: представники обох професій працюють з людьми, мають спільну мету – стимулювати думки і почуття аудиторії; обидві навчають і виховують, що потребує високого рівня фізичної психічної та соціальної культури; обидві змінюються і знаходяться в постійному русі; і нарешті, для обох праця це мистецтво самовираження.
Основні точки дотику педагогічного і акторського мистецтва – це:
опора на спільні принципи діяльності (принципи Станіславського).
вживання в педагогічній сфері термінів з області театрального мистецтва. В драматургії уроку досягається зміст таких термінів . як «експозиція», «зав’язка», «кульмінація», «інтрига».
використання вчителем вправ з області театральної педагогіки для розвитку здібностей сприйняття і вираження властивостей людської поведінки ( техніка дихання , дикції, голосу, настройка на урок , володіння психічним станом).
Виділимо основні ознаки, риси, які є спільними і відмінними, а також показують специфіку кожної праці.
Спільні риси.
Змістовна ознака – комунікативність, живе співробітництво різних індивідуальностей.
Інструментальна ознака – особистість педагога є інструментом впливу.
Цільова ознака –вплив однієї людини на іншу визиває певні переживання у партнерів.
Процесуальні характеристики: публічна обстановка, регламент в часі, результат творчості динамічний, спостерігається спільність переживань актора і глядача, педагога і учня, об’єкт впливу є одночасно суб’єктом творчості, творчість носить колективний характер.
Структурна ознака – (аналіз матеріалу – визначення проблем протиріч – народження задуму - реалізація – аналіз результату – корекція) вони пов’язані з етапами уроку.
Концептуальні ознаки:
реалізація соціальної функції – виховання.
наявність інтуїції, натхнення,
специфічні професійні емоції
необхідність безперервної роботи над собою.
Вимоги до особистості творця. Основні здібності необхідні актору і вчителю: розвинута уява, увага, емпатія, рефлексія, рухливість нервової системи, виразність, привабливість.
Відмінні риси.
1.Наявність глядача –у актора він є, а у вчителя повинні бути співробітники, а не глядачі.
2. Предмет представлення - у актора відбувається перетворення в іншу особу, а вчитель демонструє свою особистість
3. Межі сфери діяльності – у актора вигаданий час, у вчителя – реальний урок.
4.Особливості почуттів – актор передає почуття іншої людини, а почуття вчителя визиваються реальними обставинами. Вчитель відкритий для прояву почуттів.
5.Специфіка спілкування –актору не важлива аудиторія, спілкування монологічне, вчитель повинен враховувати особливості учнів, спілкування – діалог.
6.Тривалість діяльності –у актора один спектакль, у вчителя 5-6 уроків ще й в різних класах.
7.Залежність від глядачів – вчителю необхідно мати зворотній зв'язок, так як важлива організація співробітництва на уроці.
8. Відповідальність – у акторів – колективна, а у вчителя – особиста, наслідки помилок більш драматичні, ніж результат акторської невдачі.
Спільні і відміні риси дозволяють звернути увагу на те, що і акторська і педагогічна діяльність мають свою своєрідну специфіку.
Важливо зрозуміти, що метою озброєння елементами театральної педагогіки в професійній підготовці вчителя є не виховання актора, а педагога з якостями актора, які проявляються в залежності від педагогічних задач.