Типізація актора і вчителя.
К.С.Станіславський, надавав великої уваги розвитку у актора уяви і уваги, виділяв 4 типа людей:
З ініціативою, уявою, працює самостійно без особливих зусиль. Режисеру з таким актором працюється дуже легко.
Без ініціативи, але легко схоплює те, що підказують, і самостійно розвиває. Цьому типу треба відштовхнутись від чогось, точно підказати.
Схоплює підказку, але не розвиває її, немає здібностей. З такими акторами у режисерів постійно виникають труднощі. Вихід –поступово розвивати здібності.
Не схильний до творчості і не схоплює того, що дають. В цьому випадку К.С.Станіславський категоричний: не можна такій людині бути актором.
Тепер давайте уявимо разом з вами людей з такими типами уяви.
Будує урок з своїм власним стилем, дітям на такому уроці цікаво, у них розвивається уява. Матеріал який викладається різко відрізняється від матеріалу підручника. У такого вчителя дуже легко навчатись. Такі вчителя не шукають інструкції, вони самі знаходяться в постійному пошуку нових методів роботи.
Такому вчителю дуже важливо від чогось відштовхнутись, вони відчувають себе невпевнено (їм треба підказка). Такою підказкою може бути конспект уроку, і матеріал підручника, і нова інструкція, і методичні розробки, і досвід інших вчителів. Є поштовх, далі робота йде самостійно. Якщо вчитель має бажання покращити свій рівень і наполегливо працює, вдосконалюючи свою майстерність, він може наблизитись до першого типу. Найчастіше це вчителі початківці, які ще не мають власного досвіду.
Такий вчитель працює нерівно, уроки вдаються, але не завжди. Зацікавленість учнів розподіляється також нерівно: там де вдається вчителю зацікавити дітей, розвити їх уяву, спонукати їх до творчості – тамі дітям цікаво. Такі вчителі старанно ставляться до уроку, але найчастіше передають лише матеріал підручнику. Цікавими такі уроки не назвеш. Вони добрі виконавці, але немає творчості ,новизни на уроці.
Для вчителів цього типу нічого не значить ні хороший підручник, ні методичні розробки, ні інструкції. Немає вміння ні побачити ні уявити. На уроці все формально, не професійно, безграмотно. Вам судити, як учням на такому уроці.
А тепер давайте задумаємось, до якого типу відносимося ми? Що треба робити для того щоб досягнути 1 типу.
Рухомою силою процесу творчості вчителя – є тривіум: почуття, воля і розум. Підготовка до уроку включає в себе; збудження в собі бажання творити, пошук в самому собі «що я вже знаю і що я вмію», пошук матеріалу зовні (книги, журнали, та ін.), бачення класу і самого себе ( рефлексія), розподіл уроку на частини, які об’єднані загальною задачею. Не забувайте, що цікаво, оригінально продуманий урок, перевірка окремих елементів, установка на те, що урок пройде , дітям буде цікаво все це впливає на внутрішнє творче самопочуття вчителя. І всім цим рухає тривіум – почуття, воля і розум.
Вчитель з перевагою почуттів над волею і розумом – викладаючи матеріал наповнюють його емоціями, не підкріплюючи їх фактами, логікою. Звісно, почуття захоплюють дітей, але що вони візьмуть з собою після уроку.
Вчитель з перевагою волі над почуттями і розумом – все на такому уроці авторитарно : «Я так хочу», «Ви повинні» .уявіть як би ви відчували себе на уроці у такого вчителя.
Вчитель з перевагою розуму над почуттями і волею ризикує бути нудним, а може, навіть, незрозумілим – «Я даю матеріал, а це найголовніше, а розумієте ви чи ні це ваша проблема».
Так яким же повинен бути вчитель? Звісно тільки гармонія всіх елементів. А якщо не дано природою? Намагайся, розвивай, працюй. Пізнавайте себе, дисциплінуйте себе, розвивайте талант і ви станете вчителем – майстром.