Особливості кар'єрних розподільних мереж

Кар'єрні розподільні мережі складаються з повітряних і кабельних ліній електропередачі й знижувальних або розподільних підстанцій і підрозділяються на постійні (стаціонарні) і тимчасові (пересувні).

До постійних повітряних ліній електропередачі ставляться стаціонарні лінії всіх напруг, які споруджуються як на поверхні кар'єру, так і безпосередньо в кар'єрі й на відвалах. У кар'єрі й на відвалах стаціонарні повітряні ЛЕП споруджуються по трасах, розташованих, на неробочих уступах або на уступах із тривалим (більш року) строком відпрацьовування.

До тимчасових повітряних ліній електропередачі ставляться пересувні й переносні лінії, які споруджуються безпосередньо на робочих уступах у кар'єрі й на обвалах. Тимчасові повітряні ЛЕП систематично переміщаються в міру подвигания гірських робіт.

Переважне поширення на кар'єрах одержали повітряні лінії, що відрізняються простотою пристрою й експлуатації, а також економічністю в порівнянні з кабельними лініями.

Конструктивні особливості повітряних і кабельних ліній залежать від величини лінійної напруги.

Для кар'єрних стаціонарних повітряних ліній електропередачі застосовують голі багатодротові алюмінієві й сталеалюмінєві провода марок А, АС, АСУ.

Сталеалюмінєві проведення застосовуються звичайно на високовольтних лініях напругою 35 кВ і на лініях напругою 6 кВ — у випадку прольоту великої довжини. Для пересувних ліній напругою 6 кВ усередині кар'єру використовують алюмінієві проведення марки А перетином не більш 120 мм².

Опори кар'єрних стаціонарних і опори пересувних повітряних ліній електропередачі різняться між собою. Для стаціонарних повітряних ліній різних напруг опори залежно від наявності матеріалу виготовляють із дерева, стали й залізобетону. Широке поширення одержали комбіновані опори, що полягають із дерев'яних конструкцій, установлених на залізобетонних пасинках. Дерев'яні опори характеризуються простотою виготовлення й невеликою вартістю. Крім того, вони створюють додаткову ізоляцію щодо землі. До недоліків дерев'яних опор слід віднести невеликий строк їх служби й пожежонебезпека.

Д ля пересувних (тимчасових) повітряних ліній напругою 3—10 кВ у кар'єрах і на відвалах застосовують дерев'яні й комбіновані опори різних конструкцій. Розрізняють переносні опори, підстави яких закріплюються в спеціально пробуреній шпарі, і пересувні опори, підставою яких може служити залізобетонна або чавунна плита, а також дерев'яна конструкція. Найпоширеніші в кар'єрах опори з дерев'яними підставами (рис, 23.5), що вимагають однак значного

витрати лісу й більших працезатрат на ремонт. На пересувну опору з металевою підставою витрачається до 0,5 т металу. Найбільш економічними є пересувні опори із залізобетонною підставою. Спорудження нових і переміщення на нові траси діючих тимчасових повітряних ліній здійснюється механізованим способом. Опори переносних ліній електропередачі переставляються буростолбоставом, а пересувних - трактором-бульдозером.

Для секціонування стаціонарних і пересувних ліній, а також для поділу розгалужених ліній на кар'єрах застосовують розділові пункти, які обладнаються соответственна на стаціонарних або пересувних опорах.

Розділові пункти для повітряних ліній напругою 6 кВ являють собою стаціонарну або пересувну (переносну) опору, на якій, крім лінійних ізоляторів для кріплення проводів, установлений триполюсний роз'єднувач, з'єднаний за допомогою траверси з ручним приводом. Привод закріплений на цій же опорі на доступній для обслуговуючого персоналу висоті.

Для економії матеріалів і скорочення витрат праці на спорудження й переміщення повітряних ліній у кар'єрах і на відвалах застосовують опори спеціальної конструкції для спільної підвіски проводів лінії електропередачі напругою 6 кВ, проводів освітлювальної або силової лінії напругою до 1000 В. По цих же опорах прокладають і проведення заземлюючої мережі. Спільна підвіска проводів ліній різного призначення здійснюється на всіх типах переносних і пересувних опор: проміжних, анкерних, кутових і кінцевих.

Довжина прольотів ліній електропередачі напругою до 1000 В ухвалюється в середньому 40—50 м, для ліній напругою 3—10 кВ — у межах 50—100 м. Відстань між проводами для ліній напругою до 1000 В ухвалюють, у середньому 400—500 мм, для ліній напругою 3-10 кВ - у межах 800—1500 мм.

Кабельні лінії на відкритих гірських розробках також підрозділяються на стаціонарні й пересувні. Струмопровідні жили силових кабелів виготовляють із алюмінію або електролітичної міді.

Стаціонарні кабельні лінії виконуються броньованими кабелями. Переважне застосування одержали кабелі з алюмінієвими жилами в алюмінієвій оболонці, броньовані сталевими стрічками (ААБ). Їх прокладають по промплощадці в кабельних траншеях. Спуски на робочі обрії, виконують відкрито — у ринвах, по металевим ґратам і т.д. Такий спосіб прокладки кабелів краще охороняє їх від механічних ушкоджень через обвали, зсуви й т.п. Кабельні спуски частий те влаштовують у нерухливій частині кар'єру при віяловому продвигании фронту гірських робіт. Прокладка кабелю під залізничними коліями й автодорогами кар'єра повинна проводитися в трубах, коробах або ринвах.

Кабельні лінії із гнучких кабелів є пересувними. Через високу вартість кабелів застосування їх обмежене, головним чином, для забезпечення маневреності рухливих електроприймачів. Для запобігання кабелю від завалу породою, наїздів машин і т.п. його по можливості укладають на дерев'яних або металевих стійках (козлах, полозку). Ця вимога не поширюється на випадки, коли конструкцією пересувних електрифікованих механізмів передбачається запас гнучкого кабелю під напругою на спеціальному кабельному барабані. Кабельні мережі в підземних виробітках дренажних шахт кар'єрів повинні виконуватися у відповідностей з «Єдиними правилами безпеки при розробці рудних, нерудних і россыпных родовищ підземним способом».

Кабелі пересувних і стаціонарних кар'єрних ліній електропередачі не повинні перебувати у воді або на сильно зволоженому ґрунті, тому що поглинання вологи погіршує їхню ізоляцію. Електрична міцність ізоляційної гуми, наприклад воді, що перебуває протягом місяця в, знижується на 40-60%. Крім того, волога, що проникає усередину кабелю, при низькій температурі перетворюється в лід і створює внутрішні напруження, які зменшують електричну стійкість гуми.

Витоки, що виникають через зволоження ділянки гуми можуть викликати тепловий пробій при напрузі, значно меншому номінального.

Лекція №6