1, 2, 13 І 16 — рукава; з — відстійник; 4 — гідромішалка; 5 — бак;

6 — горловина; 7, 15 — фільтри; 8 — роздільно-демпферний

пристрій; 9 — манометр; 10 — регулятор тиску; 11 — пробковий

кран; 12 — приєднувальний пристрій; 14 — насос; 17 — триходовий

кран; І, II, III — змінні робочі органи відповідно: аеромонітор,

автомонітор і ін'єктор

6. Ін'ектор (рис. 28, в) призначений для внесення пестицидів під час оранки ґрунту під лісові культури, а також при перео­рюванні міжрядь. Він складається з однокорпусного плуга, розпилювальних пристроїв 2, роздавальної коробки 5 та шлангів 3. Спереду корпусу на рамі закріплено розпилюваль­ний пристрій, в середині якого встановлено по два розпилюва­ча відцентрового типу. Розпилювачі наносять пестициди на по­верхню ґрунту, а плуг загортає їх разом із пластом на потрібну глибину.

Аеромонітор (рис. 28, а) використовують для дрібнокрап-линного обприскування деревних насаджень заввишки до 25 м. Він складається із рами 2, що навішується на раму трактора, вентилятора та струменеутворювального пристрою. Вентиля­тор приводиться у дію від вала відбору потужності трактора через двоступінчастий редуктор. Струмінь робочої рідини фор­мують і подають на оброблюваний об'єкт за допомогою струме­неутворювального пристрою, що складається з конфузора 5 та трубки із жеклером. На кінці трубки нагвинчений штуцер 6 для приєднання рукава 7, по якому надходить робоча рідина. Конфузор (у вигляді круглого сопла) закріплено до патрубка вентилятора. Повітряний потік, проходячи через конфузор, під­хоплює рідину, що надходить у жеклер, подрібнює її та перено­сить на оброблювальні рослини. За допомогою гідроциліндра, зірочки ланцюгової передачі та натяжного пристрою тракто­рист з кабіни може змінити положення конфузора.

Автомонітор (рис. 28, б) застосовують для крупнокрап-линного обприскування бур'янів, а також профілактичної об­робки сіянців і саджанців. Він складається із рами /, штанг 5 з розпилювачами У і шлангів 7. На рамі встановлено чотири розсувних штанги, довжину яких можна змінювати та фіксува­ти гвинтами 2, а також змінювати кут їх установки, закріплю­ючи штанги за допомогою пальців та секторів. На кінцях штанг є поворотні планки 4, на кожній з яких встановлено по два розпилювачі відцентрового типу.

Рис. 28. Робочі органи агрегату лісового хімічного АЛХ-2: а — аеромонітор:

1 — триходовий кран; 2 — рама; З — робоче колесо; 4 — патрубок; 5 — конфузор;

6 — штуцер; 7 — рукав; 8 — бак; б — автомонітор: / — рама; 2 — гвинт;

3 — розпилювач; 4 — поворотна планка; 5 — штанга; 6 — сектор; 7 — шланг;

8 — кран; в — ін'єктор: / — корпус; 2 — розпилювальний пристрій; 3 — шланг;

4 — розпилювач; 5 — роздавальна коробка

Лекція №6

Тема: Основні частини обпилювачів

1. Обпилювач ранцевий вентиляторний ОРВ-1.

2. Обпилювач широкозахватний універсальний ОШУ-50А.

3. Ручний аерозольний апарат РАА-1.

4. Аерозольний генератор АГ-УД-2.

5. Лісовий аерозольний генератор-оприскувач ЛАГО-У.

6. Фумігатори.

1. Обпилювач ранцевий вентиляторний ОРВ-1 призначений для обробки порошкоподібними хімікатами невеликих ділянок у лісорозсадниках, на схилах, а також там, де використання тракторної техніки обмежено. Обпилювач складається із бун­кера, вентилятора, передавального механізму, що включає ре­дуктор та ланцюгову передачу, дозатора та розпилювального пристрою. Бункер має шнек і дозатор для подавання порошку до вихідного отвору бункера з потрібним дозуванням. Привід усіх механізмів ручний. Маса порожнього обпилювача стано­вить 6,5 кг.

2. Обпилювач широкозахватний універсальний ОШУ-50А (рис. 29) тракторний начіпний, застосовується для боротьби зі шкідниками і хворобами у посівному та шкільному відділен­нях лісових розсадників, а також при обробці садів, виноград­ників, польових та овочевих культур. З бункера 4 крізь вихідний отвір 9 порошкоподібний отрутохімікат надходить у жолоб 8 до всмоктувального вікна вентилятора 6. Вихідне вікно вентилятора має щілиноподібний розпилювач 5, через який пиловий потік виноситься на рослини. Отрутохімікат пе­ремішується у бункері 4 мішалкою /, а подається до вихідно­го отвору бункера шнеком 2 й викидається через вікно бунке­ра протиральною котушкою 3. Поперечний переріз вихідного отвору регулюється заслінкою 10 за допомогою важеля 13 че­рез трос 14. Приведення у дію всіх механізмів обпилювача здійснюється від вала відбору потужності через карданну пе­редачу 12. Обпилювач можна обладнати садово-польовим або виноградниковим розпилювальним пристроєм. Встановлений на обпилювачі гідроциліндр 7 дає змогу повертати щілино­подібний розпилювач у потрібному напрямі для регулювання пилового потоку. Ширина захвату у польовому варіанті — 100 м, робоча швидкість — 8 км/год. Навішується на трак­тори класів 0,9 та 1,4.

Рис. 29. Схема обпилювача широкозахватного універсального ОШУ-50:

1 — мішалка; 2 — шнек; З — протиральна котушка; 4 — бункер;

5 — щілиноподібний розпилювач; 6 — вентилятор; 7 — гідроциліндр; 8 — жолоб;

9 — вихідний отвір порошку; 10 — заслінка; 11 — редуктор; 12 — карданний вал;

13 — важіль із сектором і шкалою; 14 — трос; 15 — ланцюгова передача

3. Ручний аерозольний апарат РАА-1 (рис. 30) призначе­ний для захисту лісових культур і посівів у розсадниках від шкідників і хвороб, для знищення бур'янів, на сіножатях, па­совищах, уздовж меліоративних канав та шляхів. Апарат складається із бензобака 7, бака для робочої рідини 2, ручно­го повітряного насоса 10, камери згоряння 17, аерозольної тру­би 18, розпилювача 20, системи запалення, запобіжного клапа­на, манометра 4 й трубопроводів з кранами.

Суть технологічного процесу полягає у тому, що при закри­тих кранах і виключеному запаленні насосом 10 повітря нагні­тають у бензобак 7, внаслідок чого тиск у баку підвищується. Кнопкою 16 замикають контакти коробки запалювання 15, при цьому між електродами свічки 14 безперервно виникає іскра. Відкривають кран 8, забезпечуючи надходження бензину по трубопроводу 11 до змішувача 13. Бензин змішується з повітрям, що подається насосом, і суміш надходить у камеру зго­ряння, запалюється від іскри, згоряє, внаслідок чого у камері різко підвищується тиск. Тоді клапан змішувача закривається, а продукти згоряння по трубі 18 викидаються в атмосферу, працюючи як газовий поршень. Тому у камері утворюється розрідження, клапан змішувача відкривається, подаючи нову порцію пальної суміші, і процес повторюється. Після стабілі­зації режиму запалення тиск у бензобаку створюється за раху­нок газів, що надходять із камери через клапан 12 по трубоп­роводу 6. Для роботи відкривають кран 3, і ці гази створюють тиск у баку 2 для робочої рідини. Після того, як камера зго­ряння прогріється, відкривають кран 1 і робоча рідина надхо­дить до розпилювача 20, яким подрібнюється, частково випа­ровується в потоці гарячих газів та виноситься в атмосферу, де конденсується, внаслідок чого утворюється туман (аерозоль). Система запалювання апарата включає електричні батарейки, переривник, індукційну котушку та свічку. Місткість бензоба­ка — 1 л, бака робочої рідини — 4 л. Маса апарата в порожнь­ому стані — 9 кг.

Рис. 30. Технологічна схема ручного аерозольного апарата РАА-1: