- •Текст опитувальника
- •Ключ до опитувальника
- •Обробка результатів
- •Тест «трансактний аналіз поводження»
- •Обробка результатів
- •Проаналізуйте отримані результати та зробіть висновки.
- •Практичні завдання:
- •Проаналізуйте отримані результати та зробіть висновки.
- •Методика вн-2
- •Проведення дослідження та інструкція для роботи
- •Обробка і оцінка матеріалів дослідження
- •Оцінка стійкості розподілу уваги
- •Шкала оцінок методики «вн-2»
- •Тест-питальник кос
- •Бланк відповідей
- •Стимульний матеріал Питальник
- •Дешифратор
- •Варій м. Й. Загальна психологія : навч. Посіб. - 2-ге видан., випр. І доп. / м. Й. Варій - к.: Центр учбової літератури, 2007. – 968 c.
- •Смирнова г.Е., Наумкина е.В. Методика Додонова б.И. Определение общей эмоциональной направленности личности // Школьные технологии. 1997. № 1, с. 100-103.
- •Проаналізуйте отримані результати та зробіть висновки.
- •Стимульний матеріал
- •Обробка результатів (ключ)
- •Лабораторне заняття № 5 Дослідження рівнів комунікабельності та суб’єктивного контролю
- •Проаналізуйте отримані результати та зробіть висновки.
- •Класифікатор тесту
- •Методика діагностики рівня суб’єктивного контролю Дж. Роттера
- •Стимульний матеріал
- •Аналіз результатів
- •Опис оціночних шкал
- •Проаналізуйте отримані результати та зробіть висновки.
- •Бланк відповідей
- •Тест «Смисложиттєві орієнтації» д.О. Леонтьєва
- •Бланк відповідей
- •Проаналізуйте отримані результати та зробіть висновки.
- •Стимульний матеріал
- •Ключ до тесту
- •Опис шкал опитувальника «самоал»
Практичні завдання:
Проаналізуйте отримані результати та зробіть висновки.
Надайте рекомендації щодо розвитку педагогічних здібностей.
Методика вн-2
В основу побудови методики дослідження стійкості розподілу уваги покладені таблиця Шульте і її модифіковані варіанти, у тому числі методика «ВН-1». Істотне перетворення первісної таблиці проведе Ф. Н. Горбовим стало основою на базі якої розроблено методику «ВН-2». Автор даного варіанту методики Б. Федоришин.
Інструментальна частина методики включає три тестові бланки (А, Б, В) і протокольний лист. Літерні позначення в заголовках бланків вказують на встановлену послідовність (чергове їх використання).
Дослідження починається з використання бланку «А». Працюючи з ним, випробуваний опановує інструкцію, детально засвоює завдання, знайомиться робочим матеріалом, тренується у виконанні завдань, звикає до тестового матеріалу. Бланки «Б» і «В» використовуються для залікової роботи випробуваного.
У процесі дослідження випробуваний двічі виконує одне і те ж завдання, використовуючи бланк «Б» та двічі виконує аналогічне завдання з використанням бланку «В». При цьому строго дотримуватися послідовності використання бланків «Б» і «В» не обов'язково. Однак зміна черговості може в подальшому привести до деяких труднощів у роботі експериментатора – йому важко буде проконтролювати своєчасну зміну бланків у процесі експерименту. Тому бажано дотримуватися тієї послідовності, яка запропонована в інструкції.
Тестовий бланк являє собою поле з 16 квадратів. Оптимальні розміри бланка – 9Х13, розміри поля квадратів – 8X8 см. У поле квадрата розміщені букви і цифри. Частина літер виконана звичайним шрифтом, друга – контурним. У кожному бланку два повних арифметичних набори цифр (від 1 до 8).
ВН-2-А
Б8 |
Д3 |
З5 |
П8 |
Л6 |
Р1 |
Н7 |
М3 |
О2 |
И5 |
Е6 |
В2 |
А1 |
Г7 |
Ж4 |
К4 |
ВН-2-Б
М1 |
С2 |
Р6 |
Х8 |
К7 |
В5 |
Т1 |
У3 |
Н4 |
Д6 |
И7 |
А5 |
З4 |
О2 |
Б3 |
Е8 |
Досліджуваний повинен знайти цифри, що знаходяться в квадратах з буквами звичайного шрифту і показати їх у висхідному порядку (від 1 до 8), а цифри, що стоять поряд з буквами контурного шрифту – у низхідному. Це виглядає так: досліджуваний знаходить і показує цифру 1, що стоїть у клітинці з буквою звичайного шрифту, потім 8, що стоїть в клітинці з буквою контурного шрифту, потім 2 (звичайна буква) і 7 (контурна буква). Досліджуваний самостійно протоколює виконання свого завдання, замінюючи цифри відповідними буквами і записує в результаті набір букв у відповідних графах протоколу.
Щоб запам'ятовування тестового матеріалу не впливало на успішність виконуваної роботи у бланках «А», «Б» і «В» підібрані різні знакові поєднання. Окрім цього, специфіка буквеного і цифрового поєднання на кожному із бланків підлягає певним «технологічним» завданням: на бланку «А» - максимально полегшити випробовуваному процес засвоєння завдань, на бланках «Б» і «В» - полегшити експериментатору процес аналізу результатів роботи досліджуваного. Всі бланки відрізняються один від одного просторовим розташуванням цифрового матеріалу, але збережена ідентичність взаємного розташування цифр.
ВН-2-В
Д4 |
О4 |
И7 |
С1 |
Т2 |
Х6 |
У5 |
З 2 |
А3 |
В7 |
Б1 |
Н 6 |
Р8 |
К5 |
М 3 |
Е8 |
Протокол випробування потрібний, щоб зафіксувати анкетні дані випробовуваного, дату випробування, а також процес і результати роботи. У протоколі виставляються також витрати часу на виконання завдання, первинна оцінка, що розраховується по наведеній в протоколі формулі і кінцева оцінка, яка визначається за спеціальною шкалою. На зворотній стороні протокольного листа випробуваний робить свої записи при роботі з бланком «А».
В процесі виконання завдання випробовуваний зосереджує свою увагу
на диференціюванні чотирьох інформативних джерел: 1) логіка першого числового ряду; 2) логіка другого числового ряду; 3) шрифтові особливості
першої буквеної групи; 4) шрифтові особливості другої буквеної групи. У полі уваги випробовуваного утримуються усі чотири інформації одночасно, і саме це являється основною умовою успішного виконання завдання. Відволікання уваги від однієї із цих інформацій може привести до помилок в роботі. Помилки провокуються і конструктивними особливостями методики. Так, наприклад, відповідно до інструкції випробовуваний після показу цифри «3», що стоїть в клітині з основною буквою, повинен знайти і показати «6», що відноситься до контурної букви. Проте в процесі пошуку потрібної цифри, не прийнявши до уваги заданого зображення букви, він може знайти і показати «6», що відноситься не до другої, а до першої групи буквеного ряду. В результаті цього виникає помилка, яка враховується при оцінюванні завдання. Схема роботи випробовуваного буде виглядати так:
І |
1 |
2 |
3 |
6 |
ІІ |
8 |
7 |
…. |
…. |
У разі втрати або тимчасового ігнорування інформації про логіку одного з числових рядів досліджуваний в якийсь з моментів здійснює роботу
тільки з однією арифметичною послідовністю. Наприклад, після демонстрування «5» (І), досліджуваний знаходить і показує «6» (ІІ), а не «4». Тоді схема буде наступною:
І |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
ІІ |
8 |
7 |
6 |
5 |
… |
Протокол
Прізвище, ім’я, по батькові __________________________________________
Рік народження _______________________ Дата _______________________
Мх
1. |
|
|
2. |
|
|
3. |
|
|
4. |
|
|
М = 4
Т = (с)
К = М*16 / Т = 4*16 / Т =
Q =
оцінка точності виконання всього завдання (М);
сумарний час роботи на бланках Б та В;
кількість знаків, з якими працює досліджуваний (16);
оціночний коефіцієнт виконання завдання (К).
