Лабораторне заняття № 1

Дослідження автономності-залежності особистості в учбовій діяльності та трансакцій поводження

Мета: ознайомитися з бланковими методиками діагностики автономності-залежності особистості в учбовій діяльності, трансакцій поводження та особливостями їх проведення. Проаналізувати отримані результати.

Матеріали та обладнання: методика діагностики автономності-залежності особистості в учбовій діяльності Копопкіна О. А., Пригіна Г.С., тест «Трансактний аналіз поводження»

Теоретичні питання:

1. Сутність трансактного аналізу Е. Берна.

2. Характеристика станів Батько, Дорослий, Дитина.

3. Діагностика стилю учбової діяльності учнів. Ознаки «автономних» і «залежних» учнів.

Література:

1. Копопкин О. А., Прыгин Г. С. Связь учебной успеваемости студентов с индивидуально-типологическими особенностями их саморегуляции / О. А.Копопкин, Г. С. Прыгин // Вопросы психологии. – 1984, № 3.

2. Прыгин Г. С. Проявление феноменов «автономности-зависимости» в учебной деятельности / Г. С. Прыгин // Новые исследования в психологии. – 1984, № 2.

3. Реан Л. А. Психология познания педагогом личности учащихся / Л. А. Реан. – М., 1990.

Практичні завдання:

1. Проаналізуйте отримані результати та зробіть висновки.

Зміст стимульного матеріалу

ДОСЛІДЖЕННЯ АВТОНОМНОСТІ-ЗАЛЕЖНОСТІ

ОСОБИСТОСТІ В УЧБОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Важливими характеристиками учня як особистості, як суб'єкта учбової діяльності є такі якості, як самостійність, впевненість в собі, відповідальність і т.д. У деяких випадках бажано розглядати всі ці якості не окремо, а в комплексі, не абстрактно, а конкретно. У зв'язку з цим за стилем навчальної діяльності можливе виділення двох полярних груп учнів, яких умовно можна назвати «автономними» і «залежними».

«Автономність» проявляє в учбовій діяльності наступні якості: наполегливість, цілеспрямованість, розвинений самоконтроль, упевненість в собі, схильність до самостійного виконання роботи і т.д. Для «залежних» характерне те, що ці якості у них майже не виявляються, їх учбова діяльність пов'язана в основному з опорою на вказівки з боку педагога, з орієнтацією на поради, підказки. Успішність діяльності педагога залежить від обліку ним цих типів учбової діяльності, від адекватного вибору способів педагогічної взаємодії з учнями залежно від міри вираження у них автономності-залежності. Наприклад, вживання по відношенню до учня явно вираженого «залежного» типу стратегії «розповсюдженої опіки» (назвемо це так) може виявитися ефективним способом педагогічної взаємодії, що сприяє успішному виконанню ним учбової діяльності. Проте по відношенню до учня «автономного» типу підхід, заснований на поетапній регламентації (у тому числі і контролі) діяльності учня педагогом, на постійній «видачі» порад, вказівок, підказок, є не лише не ефективним, але швидше за все матиме явні негативні наслідки.

Необхідно відмітити, що питання про вибір ефективних стратегій педагогічної взаємодії — це велика самостійна проблема, яку тут ми розглядати детально не будемо. Шлях її вирішення не простий. Ми вважаємо, зокрема, що для «залежних» учнів взаємодію типу «поширеної опіки» слід використовувати лише як тимчасову міру, постійно думаючи про переведення учня із «залежного» рівня на рівень «автономності». Очевидний зв'язок між формуванням в учнів рис «залежного» типу і широким використанням педагогом с засобів авторитарного керівництва.

Все це приводить до розуміння того, що адекватне уявлення педагога про таку стильову характеристику учбової діяльності учнів, як автономність-залежність, має надзвичайно велике практичне значення. Від адекватності цієї оцінки залежить ефективність діяльності самого педагога, здійснення ним індивідуального підходу в процесі навчання, а також успішність учбової діяльності учня.

Для діагностики стилю учбової діяльності учнів і віднесення їх до групи «автономних» або «залежних» можна використовувати спеціальний тестовий опитувальник (Пригін Г.С., 1984). Дану методику вважаємо обґрунтованою, вона має високу валідність (валідність за змістом і критерійна валідність) і надійність. Методика діагностує обох основних типів учнів: «автономних» і «залежних», а також виділяє третю групу— «невизначених».

Текст опитувальника

Інструкція. Прочитайте нижчеперелічені твердження. Якщо ви з ними згідні (повністю або переважно), то відповідайте «так»; якщо не згідні — «ні». Відповідь «не знаю» у роботі з опитувальником не використовуйте.

1. Навколишні люди вважають мене упевненою у собі людиною.

2. Перед початком роботи я звик аналізувати умови, в яких мені необхідно буде працювати.

3. При виконанні будь-якої роботи я звик оцінювати не лише її кінцевий результат, але і ті результати, які отримую в процесі роботи.

4. Я схильний відмовитися від задуманого, якщо іншим здається, що я почав не так.

5. Навіть при виконанні відповідальної роботи мені не потрібний контроль з боку.

6. Я з однаковим старанням виконую як цікаву так і не цікаву для мене роботу.

7. Для успішного виконання відповідальної роботи необхідно, щоб мене контролювали.

8. Зазвичай мій робочий день проходить безсистемно.

9. При нагоді вибору я вважаю за краще робити роботу менш відповідальну, але і менш цікаву.

10. Після того, як я завершив яку-небудь роботу, я звик обов'язково перевірити, чи правильно я її зробив.

11. Я обов'язково повертаюся до початої справи навіть тоді, коли мене ніхто не контролює.

12. Сумніви у досягненні успіху часто заставляють мене відмовлятися від наміченої справи.

13. Мені часто не вистачає завзятості для досягнення поставленої мети.

14. Мої плани ніколи не розходяться з моїми можливостями.

15. Як правило, будь-які рішення я приймаю порадившись з ким-небудь.

16. Мені часто буває важко змусити себе зосередитися на якому-небудь завданні або роботі.

17. Коли я поглинений якою-небудь роботою, мені важко буває перемкнутися на виконання іншої роботи.

18. Я схильний відмовитися від роботи, яка «не клеїться».

Ключ до опитувальника

Так: 1, 5, 11, 14.

Ні: 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18.

Обробка результатів

За кожне співпадіння відповіді з ключем випробовуваному нараховується 1бал.

Учнів, які отримали 11 балів і більше, слід віднести до групи «автономних».

Учнів, які отримали 7 балів і менше, слід віднести до групи «залежних».

Відносно учнів, які отримали 8-10 балів, певного висновку зробити не можна.

Тест «трансактний аналіз поводження»

Трансактний аналіз заснований на концепції Еріка Берна про те, що людина запрограмована «ранніми рішеннями» щодо життєвої позиції і проживає своє життя відповідно до «сценарію», написаним за активної участі його близьких (в першу чергу батьків), і приймає рішення в теперішньому часі, засновані на стереотипах, які колись були необхідні для його виживання, але тепер здебільшого марні.

Структура особистості в концепції трансактного аналізу характеризується наявністю трьох его-станів: Батько, Дитина і Дорослий. Его-стани – це не ролі, які людина виконує, а якісь феноменологічні реальності, поведінкові стереотипи, які провокуються актуальною ситуацією. Трансакцією в рамках трансактного аналізу називається обмін впливами між его-станами двох людей. Вплив можна розглядати як одиниці визнання, подібні соціальному підкріпленню. Вони знаходять вираження в дотику або у вербальних проявах.

Теорія стверджує, що кожна людина містить у собі три психологічні позиції: Дитини, Дорослого і Батька, що виявляється в спілкуванні з іншими людьми й у наших учинках.

Характеристики станів:

Стан	Характеристика
Батько	Учить, направляє, оцінює, засуджує, опікує
Дорослий	Тверезо оцінює, логічно мислить, володіє собою
Дитина	Вередує, чинить опір, діє, протестує

Визначити, як сполучаються ці три «Я» у вашому поводженні, допоможе тест «Трансактний аналіз поводження» (трансакція — одиниця акту спілкування, протягом якого співрозмовники, що перебувають в одному з трьох станів «Я», обмінюються парою реплік).

Інструкція. Оцініть наведені висловлювання в балах від 0 до 10. Бали впишіть у заздалегідь підготовлений бланк. Знайдіть суму за кожним з трьох горизонтальних стовпчиків.

Дитя (Д1)	1.	4.	7.	10.	13.	16.	19.
Дорослий (Д2)	2.	5.	8.	11.	14.	17.	20.
Батько (Б)	3.	6.	9.	12.	15.	18.	21.

Твердження:

1. Мені іноді не вистачає витримки.

2. Якщо мої бажання заважають мені, то я вмію їх придушувати.

3. Батьки (як більш дорослі люди) повинні влаштовувати сімейне життя своїх дітей.

4. Я іноді перебільшую свою роль у яких-небудь подіях.

5. Мене легко збити з пантелику.

6. Мені подобається виховувати інших.

7. Буває, що мені хочеться побешкетувати, як у дитинстві.

8. Думаю, що я правильно розумію всі події, що відбуваються.

9. Кожен мас виконувати свої обов'язки.

10. Нерідко я вчиняю не так, як треба, а як хочеться.

11. Приймаючи рішення, я намагаюся продумати їх наслідки.

12. Молодше покоління повинне вчитися у старшого, як йому жити.

13. Я, як і багато людей, нерідко ображаюся.

14. Мені вдається побачити в людях більше, ніж вони говорять про себе.

15. Діти повинні беззаперечно додержуватися вказівок своїх батьків.

16. Я належу до типу людей, які до багатьох речей ставляться із захопленням.

17. Я намагаюся об'єктивно оцінювати людину.

18. Мої погляди непохитні.

19. Буває так, що я не поступаюся в суперечці лише тому, що не хочу поступатися.

20. Правила виправдані лише доти, поки вони корисні.

21. Люди повинні дотримуватися всіх правил незалежно від обставин.