34. Визначення парку поштових контейнерів.

35. Забезпечення повернення порожніх контейнерів.

36. Мінімізація переміщень контейнерів у кузові контейнеровозу під час обмінювання контейнерів у пункті обмінювання контейнерів. Практична частина

Вихідними даними для виконання курсової роботи виступають результати виконання курсової роботи з дисципліни “Мережі та системи поштового зв’язку” за індивідуальним варіантом, а саме мережа магістральних маршрутів України та області.

Відповідно до індивідуальних вихідних даних необхідно:

1. Визначити кількість транспортних засобів для перевезень поштових вантажів.

2. Визначити об’єми перевезення поштових вантажів у мережі поштового зв’язку за умов циклічних змін об’ємів міжвузлових поштових потоків.

3. Визначити допустиму затримку відправлень поштових вантажів з вузлів мережі поштового зв’язку.

4. Побудувати мережу поштового зв’язку України за умови впровадження одного, чотирьох, дев’яти або двадцяти п’яти центрів з ручним сортуванням пошти.

Методичні вказівки з написання курсової роботи

Мережі та системи поштового зв’язку являють собою надто складні комплекси об’єктів, маршрутів, технологій, технічних засобів, трудових ресурсів, структур управління, нормативної документації, призначені для надання населенню, підприємствам, установам, організаціям послуг поштового зв’язку.

Зростання витрат на оброблення і перевезення пошти, виникнення конкурентного середовища, вимоги щодо підвищення якості надання послуг поштового зв’язку, пов’язані з підготовкою України до вступу в ЄС, обумовлюють необхідність нагального підвищення ефективності функціонування мереж та систем поштового зв’язку Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” – національного оператора поштового зв’язку України.

Мережа поштового зв’язку УДППЗ „Укрпошта” містить тисячі відділень поштового зв’язку, сотні вузлів районного (міського) рівня, десятки вузлів обласного рівня, декілька вузлів зонального рівня, тисячі магістральних, зональних, обласних, районних, міських, під’їзних, доставних поштових маршрутів.

0. 1. Визначення кількості транспортних засобів для перевезень поштових вантажів

Перевезення поштових вантажів здійснюються, як правило, власним автомобільним транспортом оператора поштового зв’язку по установленим поштовим маршрутам.

За умов малих поштових потоків перевезення поштових вантажів здійснюються однією відправкою за добу поштовими автомобілями великої вантажопідйомності на магістральних маршрутах, поштовими автомобілями середньої вантажопідйомності на регіональних маршрутах, поштовими автомобілями малої вантажопідйомності на територіальних маршрутах.

Необхідна кількість транспортних засобів визначається тим, що при щоденному курсуванні через кожні 24 години за усіма магістральними, регіональними, територіальними, а в майбутньому і доставними маршрутами повинні відправлятися відповідні транспортні засоби.

Внаслідок цього, повний часовий цикл проходження будь-якого маршруту в обох напрямах, який включає час руху, час стоянок, час відстою у вузлах маршруту та час поточного технічного обслуговування поштових автомобілів, завжди кратний 24 годинам.

Звідси випливає, що кількість транспортних засобів, потрібних для перевезень поштових вантажів на будь-якому маршруті без урахування резерву, дорівнює кількості 24-годинних інтервалів у повному часовому циклі проходження цього маршруту.

Розглянемо, наприклад, визначення кількості транспортних засобів на магістральних поштових маршрутах, що з’єднують Київ з обласними центрами України та забезпечують нормативний строк пересилання письмової кореспонденції

Д + 2 між усіма обласними центрами України.

За відстанями від Києва обласні центри поділяються на три зони:

• ближню, до 300 км від Києва;

• середню, від 300 до 600 км від Києва;

• дальню, від 600 до 900 км від Києва.

У табл. 1 наведено розподіл обласних центрів України, включаючи м. Севастополь, яке має статус обласного центру, по зонах з зазначенням відстаней від Києва по магістральних автошляхах України (км).

Таблиця 1 – Розподіл обласних центрів України по зонах

Ближня зона		Середня зона		Дальня зона
Обласний центр	Відстань	Обласний центр	Відстань	Обласний центр	Відстань
Київ	-	Кіровоград	317	Донецьк	710
Житомир	131	Хмельницький	317	Ужгород	764
Чернігів	140	Рівне	318	Луганськ	784
Черкаси	185	Суми	332	Сімферополь	822
Вінниця	211	Полтава	337	Севастополь	897
		Луцьк	388
		Тернопіль	420
		Дніпропетровськ	457
		Миколаїв	464
		Чернівці	465
		Харків	478
		Одеса	487
		Херсон	526
		Івано-Франківськ	528
		Львів	537
		Запоріжжя	554

На рис. 1 наведено дещо спрощену схему магістральних перевезень поштових вантажів в Україні, розроблену в ОНАЗ ім. О.С. Попова і впроваджену в УДППЗ “Укрпошта” з 2000 р.

Рисунок 1 – Схема магістральних перевезень поштових вантажів в Україні

У табл. 2 наведено перелік магістральних поштових маршрутів з зазначенням їхньої протяжності в обох напрямах.

Таблиця 2 – Перелік магістральних поштових маршрутів

№ маршруту	Маршрут	Загальна протяжність, км
1/2	Київ – Рівне – Луцьк – Рівне – Київ	776
3/4	Київ – Львів – Ужгород – Львів – Київ	1560
5/6	Київ – Тернопіль – Ів.-Франківськ – Тернопіль – Київ	1108
7/8	Київ – Хмельницький – Чернівці – Хмельницький – Київ	986
9/10	Київ – Житомир – Вінниця – Житомир – Київ	512
11/12	Київ – Одеса – Київ	974
13/14	Київ – Миколаїв – Херсон – Миколаїв – Київ	1060
15/16	Київ – Сімферополь – Севастополь – Сімферополь – Київ	1794
17/18	Київ – Черкаси – Кіровоград – Черкаси – Київ	660
19/20	Київ – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Дніпропетровськ – Київ	1108
21/22	Київ – Донецьк – Луганськ – Донецьк – Київ	1716
23/24	Київ – Полтава – Харків – Полтава – Київ	974
25/26	Київ – Суми – Київ	664
27/28	Київ – Чернігів – Київ	280
Усього		14172

Як випливає з рис. 1 і табл. 2, схема магістральних перевезень поштових вантажів складається з 14 двосторонніх (28 односторонніх) поштових маршрутів, кожний з яких з’єднує з Києвом один або два обласні центри.

Загальна протяжність магістральних поштових маршрутів складає 14172 км. Середня протяжність одного маршруту складає 14172:14 = 1012,3 км.

Слід зауважити, що з урахуванням проїзду в Києві та обласних центрах фактичні протяжності поштових маршрутів на 1-2% перевищують зазначені у табл. 2.

При середній швидкості автомобільного транспорту на магістральних маршрутах 60 км/год час проходження маршрутів ближньої, середньої, дальньої зон в одному напрями складає відповідно 5, 10, 15 год.

На рис. 2 наведено часові графіки проходження маршрутів ближньої, середньої, дальньої зон.

Цифрами позначені:

1 – прямий маршрут;

2 – зворотний маршрут;

3 – поточне технічне обслуговування в Києві;

4 – поточне технічне обслуговування в обласних центрах середньої та дальньої зон.

Поточне технічне обслуговування включає миття автомобіля, підкачку шин, ремонт або заміну шин, перевірку і регулювання світлових пристроїв, перевірку рівня і, за необхідності, доливання рідини в системи гальмування й зчеплення та в акумуляторну батарею, заливання рідини в систему склоочищення та деякі інші перевірки перед виходом автомобілів на маршрут. Як свідчить практика, для здійснення зазначеного технічного обслуговування достатньо 4 год.

Рисунок 2 – Часові графіки проходження маршрутів ближньої (а), середньої (б), дальньої (в) зон

Як випливає з рис. 2, середньодобовий пробіг одного автомобіля складає:

• до 600 км на маршрутах ближньої зони;

• до 600 км на маршрутах середньої зони;

• до 900 км на маршрутах дальньої зони

Для здійснення перевезень пошти на маршрутах ближньої зони використовується по одному автомобілю, а на маршрутах середньої та дальньої зон – по два автомобілі.

Час, що виділяється щоденно на поточне технічне обслуговування автомобілів на маршрутах ближньої, середньої, дальньої зон, складає відповідно 8, 10, 5 год, що достатньо для проведення технічного обслуговування. Втім, для вирівнювання пробігу автомобілів і часу поточного технічного обслуговування, доцільно чередувати використання автомобілів на маршрутах ближньої або середньої та дальньої зон.

Час готовності письмової кореспонденції до відправлення на маршрутах ближньої, середньої, дальньої зон складає відповідно 22, 22, 19 год. Зниження часу готовності письмової кореспонденції до відправлення з Києва й з обласних центрів України на маршрутах дальньої зони обумовлює можливість зменшення частки письмової кореспонденції, що пересилається між обласними центрами України з нормативним строком Д + 2.

Проте, слід враховувати, що Державною службою зв’язку України установлені уповільнені нормативні строки пересилання письмової кореспонденції між обласними центрами України Д + 3, що дає змогу виконувати прямі й зворотні магістральні маршрути всіх зон у єдиному розширеному інтервалі часу, скажімо з 00 до 16 год, завдяки чому забезпечується можливість здійснення сортування письмової кореспонденції як у Києві, так і в обласних центрах, та створюється значний резерв часу проходження магістральних поштових маршрутів.

Для визначення резерву автомобільного транспорту необхідно виходити з періодичності ремонтів автомобіля. Зазначена періодичність суттєво залежить від строку експлуатації автомобілю.

Якщо в середньому малий ремонт (2 дні) виконується після 20 тис. км пробігу, середній (6 днів) – після 100 тис., капітальний (30 днів) – після 500 тис., що при середньому пробігу 750 км за добу відповідає 26,7; 133,3; 666,7 днів, то виведення автомобіля в ремонт становитиме 2 дні після 26,7 днів експлуатації; 6 днів після 133,3 днів експлуатації; 30 днів після 666,7 днів експлуатації, усього

днів на протязі 666,7 днів, тобто, 0,127 усього часу, отже, середній резерв автомобілів повинен складати 12,7% автомобільного парку. Реально цей резерв складає близько 15%, що обумовлено несподіваними поламками автомобілів, значними затримками повернення автомобілів у Київ, дорожньо-транспортними пригодами, неправильною експлуатацією автомобілів тощо.