
- •Анотація
- •Класифікація майонезів
- •2.Вибір і обґрунтування проектних рішень
- •2.1.Структура та опис цеху
- •2.2.Аналіз способів виробництва та обґрунтування їх вибору
- •3.Технологічні розрахунки
- •3.1.Таблиця вихідних даних для розрахунку продуктів
- •3.2.Розрахунок продуктів запроектованого асортименту
- •3.3. Зведений продуктовий баланс цеху (ділянки)
- •4.Проектування технологічного процесу
- •4.1.Блок-схема та опис загальних операцій виробництва
- •4.2.Опис схеми
- •4.3 Підбір технологічного обладнання виробничого процесу
- •4.3.1. Гомогенізатор.
- •4.3.2.Загальний бункер сухих компонентів.
- •4.4. Розрахунок виробничих площ або розрахунок основного апарата Бак змішувач.
- •4.5.Схема технохімічного контролю виробництва
- •4.6.Нормативні характеристики сировини та готової продукції
- •Органолептичні показники майонезів
- •Фізико-хімічні показники майонезів
- •Вміст пестицидів
- •Вміст токсичних елементів і мікотоксинів
- •Вміст пестицидів
- •Мікробіологічні показники майонезів
- •Висновок
- •Список використаної літератури
2.2.Аналіз способів виробництва та обґрунтування їх вибору
Способи
виробництва майонезів
При виробництві
харчових емульсій типу майонезу
використовують два способи приготування
- холодний і гарячий (іноді його називають
напівгарячим). Існують
також різновиди напів-гарячого виробництва
- так званий метод «кулі». При холодному
способі всі компоненти змішуються при
кімнатній температурі. В
основному,такий метод використовується
для виробництва висококалорійних
майонезів (з вмістом жиру 70 - 80%). При
виробництві
холодним
способом
середньо-
і
низькокалорійних
майонезів,
необхідно
строго
витримувати
досить
низьку
кислотність
продукту,дотримуватися
дозування
цукру
і
солі
для
отримання
оптимального
вмісту
сухих
речовин
і
додатково
додавати
консервант
для
збільшення
термінів
зберігання
продукції,
що
виробляється.
До
недоліків данного способу відноситься
висока кислотність продукту, присутність
у продукті консерванту і необхідність
використування тільки водорозчинних
гідроколоїдів і модифікованих
крохмалів.
При напівгарячому способі
виробництва основні інгредієнти
додаються
у воду, нагріту до 95 ° С. При цьому
відбувається їх пастерізація. Потім
пастеризована масса охолоджується до
температури не вище 65°С, і тільки після
цього в неї додаються емульгатор і
масло.
Цей спосіб виробництва дозволяє виключити
недоліки, властиві холодному способу
(хоча різко знижувати кислотність при
цьому способі все ж не рекомендується).
Однак у випадку використання нативних
(а іноді і модифікованих) крохмалів,
загущення суміші відбувається занадто
рано, і при проходженні через гомогенізатор
гель руйнується, продукт виходить рідким
і нестійким в зберіганні. Щоб запобігти
цьому явищу використовують метод «кулі»,
при
якому тепловій обробці піддається
тільки розчин загущувача – крохмалю в
невеликій кількості води. Готовий
загусник охолоджують і змішують з
іншими інгредієнтами. Недоліком цього
методу є те, що формування емульсії
проходить в кислому середовищі, в
присутності солі і цукру. Процесс
приготування майонезних емульсій може
бути як періодичним, так і безперервним.
При
періодичному способі всі процеси
проходять в одній виробничій
ємності (відкритоїабозакритої),
щообладнананагрівальнимиелементами,
системою рециркуляції і перемішуючимпристроєм.
Як правило, цим способом користуються при холодному приготуванні емульсій, а також при використанні методу «Кулі». Періодичний спосіб виробництва майонезних емульсій має дві немаловажливих переваги: відносно низьку вартість обладнання, а також гнучкість і стабільність невеликого виробництва. Гарячий спосіб приготування майонезу дає широкі можливості для організації безперервного виробництва великої потужності. Найчастіше його використовують у технологіях середньо і низькокалорійних емульсій, щовимагаютьпроведення ряду підготовчих операцій перед основним процессом емульгування. Безперервний процес (рис. 10) складається, як правило, з трьох стадій: 1. Приготування згущувача (безперервне або періодичне). 2. Дозування інгредієнтів. 3. Емульгування, що включає попереднє змішування.