2. Концепція та теоретико-методологічні основи управління міжнародною економічною діяльністю

Концепція міжнародного менеджменту ґрунтується на по­ложеннях міжнародної економіки, яка суттєво доповнює та розвиває дві базові частини економічної теорії: мікроекономіку та макроекономіку.

Міждисциплінарність є однією з головних характеристик цієї науки і одночасно однією з основних причин, що викликали «вибух полі­морфізму» у галузі управління міжнародним бізнесом.

«Вибух поліморфізму» у галузі управління міжнародним бізне­сом позитивно вплинув на розвиток теорії міжнародного менеджмен­ту, але разом з тим мав і негативні наслідки. Представники різних і напрямів не тільки ставили нові питання, пропонували нові постулати й стратегії бізнесу, а й почали інтерпретувати саму суть менеджменту відповідно до своїх уявлень і висувати відмінне від загальноприйнятого розуміння теорії менеджменту.

Відтак у теорії менеджменту на початку 60-х років XX ст. утворилася ситуація, яку фахівці стали визначати як «справжні джунглі».З усієї різноманітності теорій управління можна виділити шість основних груп: 1) школа "процесу управління"; 2) "емпірична" школа управління; 3) школа "людської поведінки"; 4) школа "соціальних систем"; 5) школа, основою якої є теорія прийняття управ­лінських рішень; 6) "математична" школа.

І хоча ця думка поширена й досі, вважаємо, що найбільш конструктивним інтегральний підхід до міжнародного менеджменту. Його сутьполягає у тому, що методологічною основою міжнародного центу як науки є сукупність теоретичних положень, принципів та інструментів, які містяться у домінуючих підходах до управління -процесному, системному, ситуаційному, стратегічному, адаптивному.

Популярною концепцією ефективного менеджменту є модель"7-S", назва якої йде від семи факторів, що за думкою її авторів, є Найбільш важливими для розвитку організації: strategy (стратегія), skills (навички), shared values (загально визнані цінності), structure (структура), systems (системи), staff (штат), style (стиль).

Зміни, що відбуваються у світовій ринковій системі, привели до необхідності розробки нової управлінської парадигми - системи ідей і уявлень, здатної розв'язати виниклі в науці протиріччя, дати пояснення емпіричному матеріалу, що нагромадився, і відкрити шлях до подальшого поглиблення знання.

Ключовими моментами нової управлінської парадигми є наступні принципові положення:

• Відмова класичних шкіл менеджменту від управлінського раціоналізму,

• Використання в управлінні теорії систем

• Використання ситуаційного підходу до керування.

• Визнання соціальної відповідальності менеджменту перед суспільством

Характеристика організації як відкритої системи

Риси й властивості	Характеристика, обґрунтування
Компоненти	Система складається  з деякої кількості частин,    що називаються елементами
Зв'язку	Компоненти системи зв'язані  між собою
Структура	Форма зв'язку організаційно закріплена в структурі
Взаємодія	Компоненти впливають один на одного своїм знаходженням у системі й виходом з неї, що є результатом  взаємного впливу й взаємодії з навколишнім середовищем
Процес	Зміни, що відбуваються в результаті взаємодій,  називаються процесами
Холізм і  емерджентні  властивості	Система - цілісність (holism - англ., holos - грецьк. Ціле) що проявляє властивості, що виникають тільки в результаті  взаємодії  її компонентів
Ідентифікація	Властивості системи, на підставі яких її можна ідентифікувати й відрізнити від інших явищ, що не   входять у систему
Оточення	Представлено явищами, утвореннями, які, не будучи частиною системи, істотно впливають на неї. Це навколишнє середовище системи
Концептуалізм	Система - це концепція, особлива форма якої відображає мети й цінності індивідуума або групи, що розробили  цю концепцію