Теорія життєвого циклу товару

 

Підхід до технології як до фактора виробництва, який отримує факторний дохід, розширює рамки теорії Хекшера-Оліна, яка розглядає забезпеченість факторами та відмінності у інтенсивності їх використання як ключові моменти у поясненні структури міжнародної торгівлі. Включення в аналіз науково-технічного прогресу дозволяє виявити закономірності зміни структури міжнародної торгівлі, чого не дозволяє зробити статична модель Хекшера-Оліна.

У 1961 році англієць М.Познер (M.Pozner) запропонував теорію технологічного розриву (Theory of Technological Gap), яка є особливим частинним випадком теорії Хекшера-Оліна з введеним у неї додатково технологічним фактором. Центральний пункт теорії Познера: міжнародна торгівля викликається технічними нововведеннями, які виникають спочатку у якій-небудь галузі в одній з торгуючих країн. Внаслідок цього обмін технікою та технологією носить асиметричний характер. Країна-іноватор володіє тимчасовою квазімонополією на виробництво продукції (нової або з меншими витратами) та експортує її, імпортуючи ненаукоємну продукцію. З часом технологічний розрив скорочується за рахунок передачі технології, заміщення імпорту, впровадження альтернативних технологій у відсталих країнах.

 

Теорія подібності країн або теорія попиту, що перетинається

 

Значна частка міжнародної торгівлі має місце між країнами з подібними характеристиками - між промислово розвиненими країнами, які мають населення з високим рівнем освіти та розміщені у поміркованому кліматі. Усі розглянуті традиційні теорії міжнародної торгівлі базувались не на подібності країн, а навпаки, на їх відмінностях.

Одну із перших спроб пояснити особливості сучасної міжнародної торгівлі зробив Стефан Б.Ліндер (Stefan B.Linder) у 1961 році у своїй роботі “An Essay on Trade and Transformation”. Розглядаючи особливості технологічно нових товарів (холодильники, телевізори), з якими американські фірми вийшли на європейський ринок у 40-50-х роках він звернув увагу на те, що основні відкриття, покладені в основу розробки цих товарів, були зроблені європейцями. Ці відкриття практично були втілені в Америці у вигляді технологічно нових товарів, які потім здобули зовнішній ринок в Європі. Багатий американський споживач виявився більш схильним до споживання нових дороговартісних товарів. Потім зі зростанням життєвого рівня європейців нові американські товари знайшли шлях до Європи.

 

Теорія конкурентних переваг

 

Розроблена в результаті проведеного дослідження всеохоплююча теорія конкурентної переваги країн, яка підтверджується достатньою кількістю фактів, - представлена у фундаментальній праці Майкла Портера “Конкурентна перевага країн” (The Competitive Advantage of Nations), опублікованій у 1991 році Нью-йоркським видавництвом Free Press.

Згідно цієї теорії відповідь на запитання: “Чому країна добивається міжнародного успіху у тій чи іншій галузі?” полягає у чотирьох властивостях країни, які носять загальний характер та формують середовище, у якому конкурують місцеві фірми. Це середовище може сприяти утворенню конкурентної переваги, а може і перешкоджати цьому. Ось ці чотири властивості:

Факторні умови, тобто ті конкретні фактори (наприклад, кваліфікована робоча сила певного профілю або інфраструктура), які необхідні для успішної конкуренції у даній галузі.

Умови попиту, тобто який на внутрішньому ринку попит на продукцію чи послуги, що пропонуються даною галуззю.

Споріднені (related) та підтримуючі галузі, тобто наявність чи відсутність у країні споріднених чи підтримуючих галузей, конкурентоспроможних на міжнародному ринку.

Стратегія фірми, її структура та конкуренти, тобто які умови у країні, які визначають те, як утворюються та управляються фірми, та який характер конкуренції на внутрішньому ринку.