26

Тема 4. Облік розрахунків із заробітної плати, страхування і стипендій

1. Форми та системи оплати праці. Договірне регулювання трудових відносин

2. Облік особового складу та робочого часу

3. Порядок нарахування заробітної плати та інших виплат

4. Порядок нарахування стипендій

5. Утримання із заробітної плати

6. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці

7. Облік виплати заробітної плати

8. Облік розрахунків зі страхування

1. Форми та системи оплати праці. Договірне регулювання трудових відносин

Оплата праці в Україні регулюється Кодексом Законів «Про оплату праці», Законами України «Про оплату праці», «Про колективні договори і угоди» тощо. В цілому система організації оплати праці В Україні здійснюється на підставі:

1. законодавчих та нормативних актів,

2. генеральної угоди на державному рівні,

3. галузевих, регіональних угод,

4. колективних договорів,

5. трудових договорів.

Згідно Закону «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Згідно законодавства основою організації оплати праці є тарифна система. Застосування тарифної системи оплати праці забезпечує диференціацію та регулювання рівня заробітної плати залежно від кваліфікації працюючих, складності робіт і функцій, які використовуються ними, інтенсивності, характеру й умов праці, галузі виробництва, форм оплати праці, що їх застосовують.

Основними елементами тарифної системи є: тарифні сітки; тарифні ставки; схеми посадових окладів; тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна сітка - це шкала коефіцієнтів, що визначають співвідношення тарифних ставок працівників різних видів розрядів. Тарифну сітку формують на основі тарифної ставки робітника першого розряду, розмір якої повинен перевищувати законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.

Право на працю громадяни реалізують укладанням колективних договорів, трудового договору або трудового контракту, який є однією з форм трудового договору.

Колективний договір затверджується власником або уповноваженим ним органом та погоджується з профспілковим комітетом (чи іншим органом, уповноваженим представляти трудовий колектив).

Державою встановлюються мінімальні гарантії на оплату праці - мінімальна заробітна плата.

Види заробітної плати:

1 основна;

2 додаткова;

3 та інші заохочувальні і компенсаційні витрати.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок, окладів, розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – являє собою винагороду за працю понад встановлених норм, за трудові успіхи і винахідливість та особливі умови праці. Вона складається з доплат, надбавок, гарантійних та компенсаційних виплат, передбачених законодавством, премій, пов’язаних з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні і компенсаційні виплати – це виплати, у формі винагороди за підсумками роботи за рік; премії за спеціальними системами і положеннями; компенсаційні виплати та інші грошові і матеріальні виплати; які не передбачені актами діючого законодавства або які проводяться понад встановлені, зазначеними актами норми.