Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств

Основною метою експертних оцінок, або мають загальну назву “інженерно-екологічна експертиза” (ІЕЕ), є всебічна оцінка впливу підприємства на природне середовище. ІЕЕ проводиться:

• на стадії затвердження проекту;

• при функціонуванні підприємства та при його розширенні;

• у разі складання висновків та при виробленні рішення щодо затвердження або відхилення проекту;

• на стадії визначення можливості подальшого функціонування підприємства;

• при обмеженні обсягу випуску певних виробів або при припиненні випуску того чи іншого виду продукції;

• при визначенні необхідності установки або застосування нових природоохоронних заходів;

• у разі модернізації існуючих підприємств.

ІЕЕ виявляє найбільш ймовірні екологічні наслідки будівництва, функціонування та розширення підприємства порівняно з бажаним та допустимим станом природного та оточуючого людину середовища.

Підприємство не повинно наднормативно впливати на навколишнє середовище; перешкоджати власній роботі та функціонуванню розташованих поряд підприємств, порушуючи через оточуюче їх природне середовище хід основних технологічних процесів; завдавати шкоди здоров’ю населення тощо.

ІЕЕ полягає в оцінці довготривалого впливу підприємства на природні ресурси, природні умови, умови подальшого розвитку промисловості регіону та умови життя мешканців локальної ділянки місцевості.

Загалом інженерно-екологічна експертиза складається з трьох етапів:

1 етап: Розгляд завдання на проектування об’єкта та аналіз результатів даних пошукових робіт, проведених на місці передбачуваного будівництва.

Результатом цього етапу є оцінка вихідних даних, що містяться у проекті будівництва. При цьому передбачається також проведення оцінок вихідних даних, покладені в основу проекту при розрахунках передбачуваного впливу на природне та оточуюче людину середовище;

2 етап: Оцінка технологічних рішень, характеристик обладнання та властивостей матеріалів; встановлення можливості їх використання у природних умовах будівництва об’єкта;

3 етап: Оцінка проекта загалом.

При проведенні ІЕЕ проекту найбільш доцільною є наявність двох–трьох альтернативних рішень для передбачуваного об’єкта будівництва. Обов’язковим компонентом здійснення аналізу природоохоронних заходів та засобів щодо відновлення природного середовища за кожним альтернативним рішеням, оцінка їх ефективності тощо.

Матеріали екологічних обгрунтувань щодо збереження чистоти природного та оточуючого людину середовища при будівництві нових підприємств повинні бути достатньо переконливими не лише для інстанцій та фахівців, що їх затверджують, але й для широких верств населення. В іншому випадку втручання громадськості може призвести до затримки будівництва або навіть відхилення проектів, що запроектовані.

Екологічна паспортизація підприємств фармацевтичної промисловості

Екологічну паспортизацію було запроваджено з метою оздоровлення екологічної ситуації. Згідно з ДСТу 17.0.0.04–90 “Екологічний паспорт промислового підприємства” метою екологічної паспортизації є наступне:

– встановлення кількісних та якісних характеристик природокористування (сировини, палива, енергії), а також кількісних та якісних характеристик забруднення природного середовища, викидами, стоками, відходами, випромінюваннями тощо;

– отримання питомих показників природокористування та забруднення довкілля підприємством, які дозволяють аналізувати використовувані підприємством технології та обладнання порівняно з кращими вітчизняними взірцями, а також відомостей про шкоду, що завдається підприємством.

За результатами екологічної паспортизації підприємств оцінюють вплив викидів, відходів забруднюючих речовин на навколишнє середовище і здоров’я населення, а також визначають плату за природокористування та плату за забруднення довкілля; встановлюють гранично допустимі норми викидів для підприємства, скидів, відходів забруднюючих речовин для підприємства, планують природоохоронні заходи та оцінюють їх ефективність; здійснюють експертизу проектів реконструкції підприємств; контролюють та оцінюють рівень дотримання підприємствами законодавства, норм та правил у галузі охорони природи; реалізують заходи щодо підвищення ефективності використання природних ресурсів, енергії та вторинних ресурсів.

В ході проектування нових підприємств або у разі реконструкції існуючих екологічний паспорт складає проектна організація. Екологічний паспорт погоджують з місцевими органами охорони природи та його відділами (охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу).

Паспорт затверджує керівник підприємства, який відповідає за його оформлення та достовірність наведених у ньому даних. Процес екологічної паспортизації є безперервним. Вона проводиться періодично за будь-яких змін технології, під час реконструкції підприємств та у разі освоєння нової продукції.

При складанні екологічного паспорта використовують основні показники виробництва, результати інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу; норми гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів; дозвіл на природокористування; результати інвентаризації стоків; норми гранично допустимих або тимчасово погоджених стоків; паспорт газоочисного обладнання; паспорт водоочисного обладнання; класифікацію галузей та підприємств; статистичні звітні документи (звіти про охорону атмосферного повітря, використання води, рекультивацію земель, зняття та використання природоохоронного шару землі; відомості про інвентаризацію токсичних промислових викидів, що підлягають використанню, знезараженню та захороненню, утворення, використання вторинної сировини, виконання плану перевезення або виробництва продукції, поточні видатки на охорону та раціональне використання природних ресурсів; журнали обліку роботи котелень, газоочисного обладнання тощо), стандарти в галузі охорони природи і поліпшення використання природних ресурсів та інші нормативно-технічні документи.

Структура та зміст екологічного паспорта є наступним:

• титульний лист;

• загальні відомості про підприємство та його реквізити;

• короткі природно-кліматичні характеристики району розташування підприємства, опис технології виробництва, відомості про продукцію;

• балансова схема матеріальних потоків;

• відомості про використання матеріальних та енергетичних ресурсів, викидів в атмосферу відходів, водоспоживання та водовідведення;

• відомості про рекультивацію порушених земель;

• дані про транспорт підприємства;

• дані про еколого-економічну діяльність підприємства.

Розробка екологічного паспорта на підприємстві складається з наступних етапів:

1. Призначення робочої групи та видання наказу про складання екологічного паспорта.

2. Розробка плану роботи групи, що призначена, та розподіл функцій між виконавцями і лінійними підрозділами з його складання.

3. Збирання нормативно-технічної та звітної документації.

4. Розробка балансової схеми виробництва, кількісний та якісний аналіз матеріальних потоків, визначення джерел забруднення природного середовища.

5. Проведення інвентаризації викидів, встановлення ГДВ або ТПВ.

6. Інвентаризація водокористування та водовідведення, а також визначення ГДС або ТПС.

7. Інвентаризація природокористування та визначення кількісних показників сировини, матеріалів, енергії за видами продукції, питомих показників на одиницю продукції, яка випускається тощо.

8. Інвентаризація відходів та визначення кількісних показників відходів за видами продукції і питомих показників на одиницю продукції, що випускається.

9. Інвентаризація використовуваних земельних ресурсів та обсягів рекультивації земель.

10. Заповнення форм екологічного паспорта.

Екологічна паспортизація передбачає:

1. Складання карти-схеми підприємства з нанесенням джерел забруднення атмосфери, поверхневих вод, місць складування відходів водозбирачів, меж санітарно-захисної зони, транспортних магістралей, зон відпочинку, пам’яток архітектури, постів спостереження та забруднень атмосферного повітря і скидів стічних вод.

2. Отримання в органах охорони природи метеорологічних характеристик та коефіцієнтів розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері міста (коефіцієнта стратифікації речовин в атмосфері, коефіцієнта рел’єфа місцевості, температури зовнішнього повітря, рози вітрів, швидкості вітру).

3. Отримання в органах Держгідромету або в місцевих органах охорони природи характеристик стану навколишнього середовища за фоновими концентраціями забруднюючих речовин.

4. Отримання у водоканалі або в місцевих органах охорони природи характеристик водокористування за якістю води та приймачів стічних вод.

5. Складання короткої характеристики виробництва з розробкою балансових схем матеріальних потоків з вказівкою на види вихідної сировини та проміжних продуктів (наводяться всі джерела виділення забруднень і точки їх контролю).

6. Визначення даних щодо використання земельних ресурсів за результатами інвентаризації або статистичної звітності. Характеристики використання землі визначають окремо (будівлі та споруди, допоміжні виробництва, адміністративно-побутові приміщення (майданчики, сховища, звалища, накопичувачі стічних вод, озеленення, санітарно-захисні зони та інші потреби).

7. Складання відомостей за загальною та питомою витратою енергоресурсів на кожний вид продукції за даними статистичних звітів або інвентаризації.

До екологічного паспорта додають розрахунок ГДВ або ТПВ, в якому наводять характеристики, отримані за результатами інвентаризації та розрахунків викидів в атмосферу. Організованим джерелам забруднення атмосфери присвоюють номери від 0001 до 5999, а неорганізованим джерелам – від 6001 до 9999, забруднюючим речовинам - присвоюють коди.

Характеристики водоспоживання, водовідведення та очищення стічних вод на підприємстві визначають за даними інвентаризації, розрахунків ГДС або ТПС, а також статистичних звітів. До таблиць додають балансові схеми водоспоживання та водовідведення з посиланням на витрати та втрати води на кожному виробництві протягом години. Поряд із загальними показниками водоспоживання розраховують питомі норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції. Наводяться показники цього складу та властивостей стічної води, її температури, біологічного та хімічного споживання кисню БПК і ХСК, водневий показник, завислі речовини, мінералізація, токсичність. Вказуються характеристики очисних споруд та водооборотних систем, а також характеристики відходів, що утворюються на підприємстві за даними інвентаризації, балансових схем матеріальних потоків, статистичних звітів та даних про полігони і накопичувачі, призначені для захоронення (складування) відходів, коди відходів.

Екологічний паспорт затверджується після погодження з органами охорони природи.

За результатами екологічної паспортизації підприємства видається наказ з додатком, в якому міститься комплекс природоохоронних заходів, що мають бути запроваджені на підприємстві.