Додаток 2 Класифікація отрут згідно з "вибірковою токсичністю"

Характер «вибіркової токсичності»	Характерні представники
«Серцеві» отрути. Кардіотоксична дія порушення ритму і провідності серця, токсична дистрофія міокарду	Серцеві глюкозиди (дигіталіс, дигокснн. лантозід та ін.); трициклічні антидепресанти (іміпрамін, амітриптилін); рослинні отрути (аконіт, чемериця, хінін); тваринні отрути (тетродоксин); солі барію, калію.
«Нервові» отрути. Нейротоксична дія порушення психічної активності, токсична кома, токсичні гіперкінези і паралічі	Психофармако логічні засоби (наркотичні анальгетики, транквілізатори. снодійні засоби); фосфорорганічні сполуки: закис вуглецю; похідні ізоиіазіла (тубазід. фтивазід); алкоголь та його сурогати
«Печінкові» отрути. Гепатотоксична дія – токсична дис-трофія печінки	Хлоровані вуглеводні (дихлоретан): отруйні гриби (бліда поганка); феноли і альдегіди.
«Ниркові» отрути. Нефротоксична дія токсична нефропатія	Сполуки важких металів: етиленгліколь; щавелева кислота .
«Кров'яні» отрути. Гематотоксична дія -- гемоліз, метгемоглобінемія	. Анілін іІ його похідні; нітрити; миш’яковистий водень
«Шлунково-кишкові» отрути. Гастроентеротоксична дія – токсичний гастроентерит	Кислоти і луги; сполуки важких металів і миш'яку

Додаток №3

ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ ВИРОБНИЦТВІ.

1.Профілактичні огляди перед прийомом па роботу (існує ряд протипоказань для роботи на різних виробництвах), тау процесі роботи.

2.Профілактика забруднення повітря робочої зони пилом, парами та газами:

• перехід на безперервний цикл виробництва

• герметизація обладнання

• механізація та автоматизація виробництва, при якому можливий контакт з шкідливими продуктами

• ефективна вентиляція, обов'язковість місцевої вентиляції

• заміна токсичних речовин менш токсичними, або нешкідливими

• індивідуальні засоби захисту (протигази, респіратори, маски, окуляри, рукавички). 3.Профілактика теплових уразісень:

• вентиляція

• герметизація

• теплоізоляція

4.Для обладнання, що генерує шум та вібрацію:

• будівництво „плаваючих" фундаментів

• використання звукопоглинальних матеріалів

• використання амортизаційних матеріалів для будівництва та для спеціалізованого одягу робітників (рукавички та амортизаційне взуття)

• екранування

• винесення шум о генерую них машин }' окреме приміщення

5. Профілактика захворювань на виробництві біопрепаратів:

• автоматизація

• заміна формаліну для стерилізації менш токсичним хлораміном

вентиляція з улаштуванням біофільтрів та аварійної вентиляції на ділянках хімічної очистки антибіотиків

-термоізоляція ферментаторів та теплообмінників

- використання костюмів, рукавичок, респіраторів та оку.чярів у відділення зпгрузки фільтрів скловатою

• обов'язкове використання резинових рукавичок для зменшення контакту шкіри з антибіотиками

• примінення специфічної десенсибілізації робітників, у яких виявлена підвищена чутливість до біопрепаратів (введення малих доз антибіотику)

• регулярна перевірка імунного статусу робітників, зайнятих на виробництві БЦЖ- вакцини та туберкуліну

• виконання методик деконтамінації, включаючи зміну одягу та взуття, прийняття душу у разі необхідності переходу із зони в зону

• Раціоналізація освітлення на етапах візуального контролю ампульних форм, введення компютерного контролю.

6. На усіх виробництвах із шкідливими чинниками передбачено організацію лікувально-профілактичного харчування.

ТЕМА №18. Екологічна експертиза на хіміко-фармацевтич-них підприємствах. Екологічний паспорт підприємства. Розрахунок ефективності охорони здоров’я від забруднень хімікофармацевтичних підприємств.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Ознайомитися з методикою проведення екологічної експертизи на підприємствах фармацевтичної промисловості, особливостями охорони природи від забруднень для підприємств фармацевтичної промисловості, навчитися давати оцінку прямої екологічної ефективності і розраховувати показники абсолютної екологічної ефективності капіталовкладень, отримати уявлення про оптимізацію витрат на здійснення заходів з охорони природи.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Екологічна експертиза: основні поняття та об’єкти, що підлягають екологічній експертизі.

2. Інженерно-екологічна експертиза: мета, задачі, основні положення.

3. Основні розділи матеріалів екологічної експертизи.

4. Етапи інженерно-екологічної експертизи. Екологічна паспортизація підприємств фармацевтичної промисловості.

5. Природоохоронна діяльність та її особливості. Категорії небезпечності підприємств та методика їх визначення.

6. Замкнуті, відкриті і закриті екологічні системи та їх екологічне значення.

7. Поняття про ентропію та ексергію, прямий та вторинний екологічні ефекти.

8. Соціально-економічний та економічний ефекти заходів з охорони природи.

9. Показники ступеня очистки відходів фармацевтичної промисловості.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з основними положеннями екологічної експертизи на підприємствах фармацевтичної промисловості та методикою оформлення документації під час проведення екологічної експертизи промислових підприємств фармацевтичної промисловості.

2. Вивчити методи оцінки ефективності охорони природи з використанням санітарно-гігієнічних, економічних та технологічних показників у фармацевтичній промисловості.

3. Оцінити, за даними ситуаційних задач, величину реального прямого екологічного ефекту очисних заходів, ступінь очистки, показник собівартості одиниці екологічного ефекту та показник абсолютної екологічної ефективності капіталовкладень.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорони навколишнього природного середовища. – Л.: Афіша, – 2000. – С. 157–158, 159–164, 164–169, 206–208.

2. Андриенко Т.А., Плюта П.Г., Прядко Е.И., Каркуциев Г.Н. Социально-екологическая значимость природно-заповедных территорий Украины. – К.: Наукова думка, 1991, – 196–154.

3. Перцик Е.Н. Среда человека: предвидимое будущее. – Мысль,1990. – 216 с.

4. Злобін Ю.А. Основи екології. К.: – Видавництво: “Лібра”, ТОВ, 1998 – С.45–216.

5. Старицкий Г.В., Родионов А.И. Экология – М.: Высш. школа, 1988. – С. 236–265.

6. Костыльков И.Г. Как оценить пользу. Как оценить ущерб // Химия и жизнь. – 1985. – № 3. – С. 60–63.

7. Либерман Б. О показателях эффективности мероприятий по охране окружающей среды // Вестник статистики. 1979. – № 4. – С.42–47.