Особливості організації та проведення поточної дезінфекції
Правила приготування та застережні заходи у роботі з дезінфікуючими розчинами наведені у Додатку 1.
Під час знезараження предметів і поверхонь у приміщенні застосовують комбінований метод (хімічний і фізичний). Предмети з гладкою поверхнею обробляють дезінфікуючими розчинами (0,2–0,5% розчин хлорного вапна або 0,2–1 % розчин хлораміну. Витрати розчину – 0,5 – 1 літр на м2 поверхні) або механічно очищують. Нерівні поверхні спочатку зрошують дезінфікуючим розчином, потім механічно очищують щітками і повторюють обробку дезінфікуючим розчином.
Посуд знезаражують кип’ятінням у воді, яка містить 1% соди або 1% мила при експозиції 15–20 хвилин. Можлива дезінфекція посуду розчином хлораміну (1%) або хлорного вапна (0,05%) при експозиції 30–60 хвилин. Витрата дезінфікуючого розчину – 2 літра на 1 кг посуду.
Новий посуд, призначений для виготовлення ліків, попередньо замочується у теплій воді на 1 – 2 години, потім миється у воді з милом та 2 % содовим розчином і промивається проточною водою. Витрати дезінфікуючими розчину – 2 л на 1 кг посуду. Вимитий скляний посуд стерилізується в автоклаві при температурі 100° С протягом 30 – 60 хвилин, або у сушильній шафі при температурі 150 – 160° С протягом 1 години. Після стерилізації посуд закривають корками і зберігають у пилонепроникних шафах.
Білизну дезінфікують кип’ятінням або зануренням у дезінфікуючими розчин. Перед кип’ятінням білизну замочують у 1 –2 % розчині соди на 1–2 години. Витрати дезінфікуючими розчину 4–5 літрів на 1 кг білизни. Кип'ятіння триває 2 години у мильно-содовому розчині (1% мила, 0,3% мила, із розрахунку 10 л води на кг білизни).
Повітря, відкриті поверхні можна дезінфікувати за допомогою ультрафіолетового випромінювання з використанням ламп систем БУВ–15, БУВ–30, БУВ–30п. Такі лампи мають встановлюватися в асептичній, стерилізаційній та залі обслуговування населення. Розташовуються опромінювачі на висоті 2 м над рівнем підлоги виходячи із розрахунку 1 – 3 Вт/м3. Режим роботи бактерицидних ламп має бути наступним: за дві години до початку роботи вмикають відкриті бактерицидні лампи (за відсутності людей), а потім протягом робочого дня працюють екрановані джерела. В такому випадку бактерицидне опромінення є надійним джерелом, яке захищає від розповсюдження в аптеці мікробного забруднення і створює добрий захист аптечного персоналу.
Організація контролю за ефективністю дезинфекції
Порядок контролю за дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в аптеках наведений у Додатку 2.
Для контролю якості дезінфекції застосовуються наступні методи:
Візуальний метод, що передбачає визначення своєчасності проведення дезинфекції, правильність вибору дезінфікуючими засобів та їх дозування.
Лабораторний метод включає у свою структуру бактеріологічні та хімічні методи дослідження ефективності дезінфекції.
Показниками ефективності проведення дезінфекції прийнято вважати:
1 Наявність рекомендованого вмісту активного хлору в робочих розчинах.
2. Наявність хлору на продезинфікованих поверхнях.
3. Відсутність у змивах з об’єктів кишкової палички.
4. Задовільний технічний стан сушильних шаф, стерилізаторів, автоклавів та іншої дезінфікуючої техніки.
Бактеріологічний контроль якості проведення дезінфекції поверхонь: проводять змиви стерильною марлевою серветкою не раніше ніж через 45 хвилин і не пізніше 2 годин після обробки. Змиви проводять у декількох квадратах 10x10 см. загальною площею не менше 500 см2. Серветки після змивів кладуть у колби з стерильним 1% розчином тіосульфату натрію і направляють в лабораторію.
Для контролю якості проведення дезінфекції посуду: стерильні серветки змочують стерильною водою і протирають поверхні аптечного посуду протягом 1 хвилини. Змиви направляють в лабораторію. Дезінфекція вважається задовільною, якщо не знайдено кишкову паличку.
Хімічний метод використовується для визначення вмісту активного хлору в дезінфікуючими розчинах і виявлення хлору на предметах і поверхнях (йод крохмальний метод).
Методика оцінки вмісту активного хлору в хлорному вапні, призначене для приготування розчинів для дезінфекції поверхонь
Для оцінки вмісту активного хлору в розчині хлорного вапна необхідно взяти наважку хлорного вапна (1 г) і додати до неї води до 100 мл для отримання 1 % водного розчину. Далі відмірюють 5 мл приготовленого 1 % розчину хлорного вапна, додають 50 мл дистильованої води, 5 мл 5 % розчину йодиду калію та 1 мл розбавленої соляної кислоти (1:3). При цьому активний хлор хлорного вапна витісняє з йодиду калію вільний йод. Йод, що звільнюється титрують 0,01 н. розчином тіосульфату натрію (краплями) до появи слабо жовтого забарвлення. Потім додають 1 мл 1 % розчину крохмалю і дотитровують 0,01 н. розчином тіосульфату натрію до зникнення синього забарвлення. 1 мл 0,01 н. розчину тіосульфату натрію відповідає 0,355 мг активного хлору
Приклад розрахунку: на титрування вільного хлору у 5 мл 1 % розчину хлорного вапна витрачено 35,2 мл 0,01 н. розчину тіосульфату натрію.
Якщо 1 мл 0,01 н. розчину тіосульфату натрію відповідає 0,355 мг активного хлору, то в 5 мл 1 % розчину хлорного вапна взятого для дослідження: 35,2 х 0,355 ≈12,5 мг активного хлору. Відповідно в 1 мл 1 % розчину хлорного вапна 12,5 : 5 = 2,5 мг активного хлору. Враховуючи, що в 1 мл 1 % розчину хлорного вапна міститься 0,01 г сухого хлорного вапна, яке досліджується складаємо пропорцію:
0,01 г хлорного вапна – 0,0025 г (2,5 мг) активного хлору
100 г хлорного вапна – Х
активного
хлору містися у хлорному вапні.
Експрес оцінка якості механічної дезінфекції хлорвмісними препаратами (йод крохмальний метод). Йод крохмальний метод являє собою – прискорений метод оцінки якості дезінфекції поверхонь, що дозволяє швидко провести контроль за дезінфекцією розчинами хлору. Для цього ватну кульку змочують спочатку 10% розчином йодиду калію, а потім 1% розчином крохмалю. Поява синього забарвлення при протиранні поверхні, що підлягає контролю, свідчить про наявність активного хлору, тобто вказує на надійність проведеної дезінфекції.
Методика розрахунку необхідної кількості бактерицидних ламп для знезараження аптечних приміщень
Приклад розрахунку: необхідно провести знезараження повітря в асептичному блоці аптеки за допомогою відкритих бактерицидних ламп БУВ–30. Площа приміщення становить 30 м2, висота 3 м.
Оптимальна потужність бактерицидних ламп має складати 3 вт/м3. В даному випадку об’єм приміщення , що підлягає знезараженню 30 х 3= 90 м3. Відповідно загальна потужність всіх бактерицидних ламп має бути: 90 м3 х 3 Вт = 270 Вт/м3. Так як кожна лампа БУВ – 30 має потужність 30 Вт, то необхідна кількість ламп складає 270: 30 = 9 штук.