
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Основні задачі санітарно–епідеміологічної станції
- •Санітарно–епідеміологічна станція
- •Методика роботи з люксметром
- •Орієнтація вікон лікарняних приміщень у залежності від географічної широти
- •Гігієнічна оцінка штучного освітлення
- •Показники оптимальної освітленості робочих місць різних приміщень
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Об’єктивні методи оцінки мікроклімату:
- •1.Визначення охолоджуючої здатності і швидкості руху повітря, побудова рози вітрів.
- •Методика побудови “рози вітрів”
- •2.У випадку використання спеціальної таблиці (Швидкість руху повітря за його охолоджуючою здатністю), розраховують:
- •Швидкість руху повітря за його охолоджуючою здатністю
- •2. Визначення температурного режиму приміщень
- •3. Визначення вологості повітря
- •4.Об’єктивна оцінка фізіологічних реакцій організму за даних умов.
- •Максимальна вологість повітря при різних температурах
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Показники чистоти повітря закритих приміщень
- •Основні критерії бактеріальної чистоти повітря деяких приміщень аптечних закладів та підприємств фармацевтичної промисловості згідно діючих наказів моз України №59 та № 720
- •Критерії оцінки ефективності вентиляції
- •Методика оцінки ефективності природної вентиляції хімічним методом (за вмістом со2)
- •Методика оцінки ефективності штучної вентиляції за кратністю обміну повітря
- •Показники ефективності штучної вентиляції в аптечних приміщеннях
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Протокол читання аналізу питної води
- •Дані лабораторного дослідження води
- •Гігієнічний висновок
- •Санітарні вимоги до одержання, транспортування та зберігання очищеної води та води для ін'єкцій
- •Фізико-хімічні показники дистильованої води (дст 6709-72)
- •Методики контролю якості дистильованої води
- •Методика випробування на піроген води для ін’єкцій
- •Ситуаційні задач
- •Органолептичні показники якості питної води
- •Оцінка запаху, смаку або присмаку питної води
- •Мікробіологічні показники безпеки питної води
- •Паразитологічні показники безпеки питної води
- •Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води
- •Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної води
- •Показники радіаційної безпеки питної води
- •Гігієнічні вимоги до якості питної води шахтних криниць
- •Додаток 3
- •Тимчасові нормативи гранично допустимого вмісту непатогенних мікроорганізмів у лікарських формах аптеки
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Розрізняють географічну, будівельну та медичну класифікації клімату. За географічною класифікацією виділяють такі типи клімату:
- •Головними погодотвірними чинниками є чинники, що мають природну або антропогенну природу. До числа природних погодотвірних чинників відносять:
- •Медична класифікація погоди за г.П.Федоровим
- •Гдк деяких шкідливих речовин у повітрі населених місць, мг/м3
- •Ситуаційні задачі
- •Основні властивості грунту
- •Гігієнічна оцінка грунту
- •Задача 3
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Класифікація засобів індивідуального захисту
- •Інструкція Для роботи з приладом радиометр–рентгенометр дп–5а
- •Інструкція Для роботи з приладом
- •Вимірювання щільності потоку –випромінювання
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Розрахунок товщини захисного екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини захисного екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Ситуаційні задачі
- •Товщина захисту з свинцю (в мм.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Товщина захисту з заліза (в см.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання.
- •Товщина захисту з бетону (в см.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Додаток 4
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Види забруднення навколишнього природного середовища та основні напрямки його охорони
- •Моніторинг навколишнього природного середовища: основні завдання, структурні елементи, види та системи
- •Основні види моніторингу
- •Класифікація моніторингу
- •Організація служб охорони навколишнього природного середовища
- •Основні принципи, охорони навколишнього природного середовища
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •2. Методика визначення енерговитрат, зумовлених специфічно-динамічною дією їжі.
- •3. Методика визначення енерговитрат, що пов'язані з різними видами діяльності.
- •Витрати енергії при різних видах діяльності
- •Фізіологічна потреба в основних харчових речовинах
- •Методика оцінки харчового раціону
- •Оцінка добового раціону за меню-розкладкою
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Ступеhi якості харчових продуктів
- •Зразок гігієнічного висновку щодо якості харчового продукту
- •Санітарна експертиза молока та молочних продуктів Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне дослідження молока та молочних продуктів
- •Хімічне дослідження молока та молочних продуктів Визначення густини (питомої ваги) молока
- •Визначення кислотності молока
- •Визначення жирності молока
- •Визначення спроб фальсифікації молока
- •Радіологічний контроль молока та молочних продуктів
- •Санітарна експертиза борошна Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне дослідження борошна
- •Фізико–хімічне дослідження борошна Визначення кислотності борошна
- •Визначення клейковини борошна
- •Визначення борошняних шкідників
- •Визначення металевих домішок
- •Санітарна експертиза хліба Відбір проб хліба
- •Органолептичне дослідження хліба
- •Фізико–хімічні дослідження хліба Визначення пористості хліба
- •Визначення кислотності хліба
- •Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів
- •Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне та хімічне дослідження м’яса
- •Паразитологічне дослідження м’яса
- •Санітарна експертиза риби та рибних продуктів
- •Паразитологічне дослідження риби
- •Допустимий рівень вмісту радіонуклідів 137Сs і 90sr
- •Санітарна експертиза консервів
- •Дефекти зовнішнього вигляду консервів
- •Визначення герметичності консервів
- •Витримка консервів у термостаті
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика гігієнічної оцінки режиму дня, розкладу занять та уроку
- •Методика гігієнічної оцінки шкільних меблів
- •Основні розміри парт, столів і стільців для школярів (за дст 11015, 1101677)
- •Лiнiйка Нiкiтiна–Флерова
- •Методика комплексної оцінки стану здоров’я
- •У середній школі дітей та підлітків прийнято поділяти на три групи фізичного виховання
- •Приблизні терміни поновлення занять фізичною культурою
- •Ситуаційні задачі
- •Дайте оцінку режиму дня школярки та, при необхідності, внесіть відповідні зміни.
- •Дайте гігієнічну оцінку розкладу уроків.
- •Дайте гігієнічну оцінку розкладу уроків.
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Основні гігієнічні вимоги до вибору земельної ділянки під будівництво аптечних закладів
- •Санітарно-гігієнічний режим експлуатації аптек
- •Санітарні вимоги до умов виготовлення ліків в аптеках в асептичних умовах
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Особливості організації та проведення поточної дезінфекції
- •Організація контролю за ефективністю дезинфекції
- •Приготування дезінфікуючих розчинів
- •Приготування робочих розчинів
- •Порядок контролю за дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в аптеках
- •Апарати для зниження мікробного мікроклімату забруднення повітря
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика дослідження вмісту пилу в повітрі
- •Санітарні норми вмісту лікарських препаратів в робочих зонах фармацевтичних підприємств
- •Санітарні норми вмісту токсичних хімічних речовин в робочих зонах фармацевтичних підприємств
- •Ситуаційні задачі Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Укажіть найбільш Імовірний діагноз
- •Токсикологічна класифікація отрут
- •Додаток 2 Класифікація отрут згідно з "вибірковою токсичністю"
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- •Екологічна паспортизація підприємств фармацевтичної промисловості
- •Перелік законодавчих та нормативно-інструктивних документів, що регламентують діяльність у галузі державної екологічної експертизи та оцінки впливу на довкілля
- •Природоохоронна діяльність підприємств та її особливості
- •Визначення категорії небезпечності підприємств у залежності від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- •Безрозмірна константа для різних класів небезпечності речовин
- •Категорії небезпечності підприємств і граничні значення кнп
- •Поняття про замкнуті, відкриті та закриті екологічні системи
- •Екологічні, соціально-економічні та економічні ефекти природоохоронної діяльності
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Екологічна експертиза та екологічні паспорти
- •Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- •Екологічна паспортизація підприємств фармацевтичної промисловості
- •Перелік законодавчих та нормативно-інструктивних документів, що регламентують діяльність у галузі державної екологічної експертизи та оцінки впливу на довкілля
- •Природоохоронна діяльність підприємств та її особливості
- •Визначення категорії небезпечності підприємств у залежності від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- •Безрозмірна константа для різних класів небезпечності речовин
- •Категорії небезпечності підприємств і граничні значення кнп
- •Поняття про замкнуті, відкриті та закриті екологічні системи
- •Екологічні, соціально-економічні та економічні ефекти природоохоронної діяльності
- •Ситуаційні задачі
Ситуаційні задачі
Задача 1
Проект будівництва аптеки вміщує такий перелік основних документів:
Пояснювальна записка.
План фасаду (парадна сторона).
План 1 поверху.
План санітарно-технічного обладнання.
Кошторис.
Викладіть можливий варіант погодження проекту та обгрунтуйте пропозиції.
Задача 2
Заплановано будівництво аптечного закладу на земельній ділянці, що розташована з північної сторони промислової зони міста. Повторюваність вітрів у даній місцевості таке: Пн – 20; ПнС – 15; ПдС – 25; Пд – 190; ПдЗ – 40; З – 45; ПнЗ – 20; ПС – 5. Складіть розу вітрів та обгрунтуйте варіант узгодження проекту.
Додаток 1
ТЕМА №16. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ДЕЗИНФЕКЦІЇ В АПТЕЧНИХ УМОВАХ. САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНИЙ РЕЖИМ АПТЕК.
МЕТА ЗАНЯТТЯ:
Ознайомитися з основними фізичними і хімічними методами та засобами знищення збудників інфекційних захворювань.
Навчитися проводити дезінфекцію аптечних приміщень та оцінювати її ефективність.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
Внутрішньо-лікарняні інфекції. Поняття, класифікація, причини, профілактика.
Санація, дезінфекція, асептика, антисептика - визначення понять.
Дезінфекція – види, засоби. Протиепідемічна та профілактична дезінфекція. Місце дезінфекційних заходів у структурі санітарно-протиепідемічного режиму аптек.
Фізичні методи дезінфекції: способи використання, ступінь ефективності. Хімічні методи дезінфекції: засоби та методи, чинники, які впливають на знезаражуючий ефект дезінфікуючих засобів, ступінь ефективності.
Основні вимоги, що пред’являються до дезінфекційних засобів.
Методика проведення дезінфекції приміщень, предметів та поверхонь, аптечного посуду та білизни.
Методи контролю ефективності проведення дезінфекції (візуальний, бактеріологічний, хімічний).
Основи санітарно-протиепідемічного режиму аптек. Особиста гігієна аптечних працівників.
ЗАВДАННЯ:
Ознайомитися з методами та засобами проведення дезінфекції приміщень, предметів, приладів та посуду, а також способами використання хімічних засобів дезінфекції (хлорне вапно, хлорамін, гіпохлорид кальцію тощо).
Визначити вміст активного хлору у робочому розчині хлорного вапна, що призначене для проведення дезінфекції приміщень.
Оцінити ефективність проведення дезінфекції поверхні засобами хлору за допомогою йод-крохмального методу.
Розрахувати необхідну кількість бактерицидних ламп для проведення знезараження аптечних приміщень (за ситуаційними задачами).
Методика виконання самостійної роботи
В ході практичного заняття студенти вивчають фізичні та хімічні методи дезінфекції. Оволодівають методикою використання фізичних та хімічних засобів дезінфекції, визначають вміст активного хлору у робочому розчині хлорного вапна, оцінюють ефективність проведення дезінфекції йод крохмальним методом, та розраховують необхідну кількість бактерицидних ламп для знезараження повітря.
Дезінфекція – являє собою комплекс заходів, спрямованих на знищення з об’єктів навколишнього середовища патогенних і умовно - патогенних мікроорганізмів, що забезпечують передачу збудників інфекційних захворювань.
Дезінфекцію поділяють на власне дезінфекцію (знищення мікроорганізмів), дератизацію (знищення гризунів), дезінсекцію (знищення комах - перенощиків інфекційних захворювань).
Крім того, виділяють профілактичну та осередкову дезінфекцію.
Профілактична дезінфекція – проводиться незалежно від наявності джерела інфекції у місцях великого скупчення людей. Вона може бути плановою (тривала, короткочасна) та такою, що проводиться за епідемічними показниками (у разі підвищення рівня захворюваності інфекційними захворюваннями)
Осередкова дезінфекція – проводиться безпосередньо у осередках інфекції та поділяється на поточну та заключну. Поточна дезінфекція (безперервне знезараження в осередку інфекції – являє собою знищення збудника негайно після його виділення у зовнішнє середовище). Заключна дезінфекція (дезінфекція після ізоляції, госпіталізації, смерті хворого або на виробництві біопрепаратів – після припинення роботи зі шкідливим матеріалом) являє собою комплекс дезінфекційних заходів, які проводяться після видалення інфекційного джерела з осередку.
Головним завданням дезінфекції є розрив шляхів передачі збудників інфекції. Тому у сучасній фармації необхідною є така організація роботи аптеки та виробництва фармацевтичних препаратів, що повністю виключає можливість контамінацію лікарських засобів мікроорганізмами. З цією метою аптекарське обладнання, рецепти, посуд, дистильована вода, руки персоналу, повітря та всі предмети, які використовуються у аптеці і через які мікроорганізми можуть потрапити на лікарські засоби, мають бути знезаражені.
Методи дезінфекції поділяються на фізичні, хімічні та біологічні.
Фізичні методи – являють собою методи, що зумовлюють використання високої температури, ультрафіолетових променів, ультразвуку, іонізуючого випромінювання тощо.
Висока температура – метод, що найбільш часто використовується. Під дією високої температури відбувається денатурація білку у мікробній клітині. Джерелом тепла може бути сухе та вологе повітря, водяна пара, вода, вогонь. Сухе повітря (температура 150 – 200 о С) застосовується у сухожаровій шафі для знезараження посуду. Вологе повітря має більш сильну бактерицидну дію. Водяна пара (температура 100 о С і вище) використовується у дезінфекційній камері, автоклаві, печі Пастера. Кип’ятіння – найбільш поширений простий та доступний спосіб знезараження, при якому за короткий термін гинуть як вегетативні, так і спорові форми мікроорганізмів. Застосовується для дезінфекції білизни, посуду, хірургічного інструменту, гумових та скляних предметів, води та ін. Слід врахувати, що шар води над предметом, що підлягає дезінфекції кип'ятінням, має бути не менше 10 сантиметрів, експозиція від початку кипіння – 15 – 20 хвилин для знищення вегетативних форм та 1,5 – 2 години для знищення спорових форм.
Ультрафіолетові промені використовуються для знезараження предметів, рецептів, повітря в аптечних приміщеннях. Застосовуються наступні типи бактерицидних опромінювачів (Додаток 3 та 4): а)настінні (для відкритих ламп); б) стельові (надають можливість проводити знезараження відкритими та екранованими лампами); в) пересувні (наприклад, випромінювач бактерицидний пересувний маячного типу (ВБПе), що має 6 бактерицидних ламп (БУВ—3); оптимальний ефект спостерігається на відстані 5 м до опромінюваного об’єкта). Вітчизняна промисловість виробляє лампи систем БУВ–15, БУВ–30, БУВ–30п, які генерують ультрафіолетове випромінювання. Слід звернути увагу на те, що максимальну бактерицидну дію має ділянка ультрафіолетового випромінювання з довжиною хвилі 254 – 257 нм.
Механічна фільтрація повітря. Для підтримання мікробіологічної чистоти повітря доцільно використовувати рециркуляційні повітроочисники типу ПОПР—1,5 , які забезпечують швидку і ефективну очистку повітря за рахунок здійснення його механічної фільтрації через фільтр із ультратонких волокон та ультрафіолетового випромінювання. Повітроочисники можуть використовуватись безпосередньо під час здійснення трудової діяльності, оскільки не справляють шкідливого впливу на персонал і не викликають негативних відчуттів. Вони надійні і прості в експлуатації, не потребують кваліфікованого обслуговування. Протягом 30 хвилин роботи повітроочисника мікробне забруднення і запиленість повітря при об’ємі приміщень 80 (+ — 20) м3 знижується в 10 разів.
Таблиця 1.
Технічні дані: |
ПОПР — 0,9 |
ПОПР — 1,5 |
Продуктивність, м3/год. |
900 |
1500 |
Споживча потужність, Вт |
не більше 300 |
|
Габаритні розміри, мм |
1150 х 450 х 170 |
Встановлювати повітроочисники рекомендується в асептичному блоці та в асистентській кімнаті.
Протягом останнього часу в дезінфекційній практиці заходять широке застосування ультразвук, іонізуюче випромінювання, струми ультра високої частоти та ін.
Хімічні методи передбачають застосування хімічних речовин, що мають бактерицидні властивості. До них належать галоїди, речовини, що містять хлор, феноли, крезоли, спирти, солі важких металів, кислоти, луги, тощо.
Бактерицидна дія хімічних засобів залежить від:
— бактерицидних властивостей;
— концентрації;
— експозиції;
— температури;
— масивності бактеріального забруднення та ряду інших факторів.
Розглянемо деякі хімічні засоби дезінфекції, що найчастіше застосовуються.
Хлорне вапно – білий порошок з різким запахом хлору. Діюча складова частина хлорного вапна – гіпохлорид кальцію, який розпадається на вільний хлор та кисень. Ефективність знезаражуючої дії хлорного вапна залежить від вмісту активного хлору. Слід зауважити, що хлорне вапно є надзвичайно нестійкою речовиною, тому при зберіганні на світлі, у теплі або при підвищеній вологості воно швидко втрачає активний хлор (1 – 3 % в місяць). Хлорне вапно, що містить менше 15 % активного хлору до використання заборонено. Для дезінфекції підлоги, стін, інвентарю і обладнання використовується 0,2 – 5 % робочий розчин хлорного вапна.
Хлораміни – складні органічні сполуки. Найчастіше використовується хлорамін Б – білий дрібнокристалічний порошок, що містить 28 % активного хлору. Це стійка сполука (втрачає не більше 0,1 % активного хлору в рік), яка ефективно впливає на вегетативні форми та спори мікроорганізмів. Застосовується робочий розчин з концентрацією активного хлору 0,2 – 0,5 % для дезінфекції білизни, посуду, приміщення, та предметів догляду за хворим.
Гіпохлорид кальцію – білий кристалічний порошок, що містить 99 % активного хлору, та стійкий до зберігання. Застосовуються 0,1 – 15 % робочий розчини.
Активовані розчини хлорвміщуючих речовин (діхлоргідратіон, діхлорметилгідратіон, діхлоризонциантурова та трихлоризонциантурова кислоти), що містять речовини—активатори (хлорид, нітрит, сульфат амонію), які сприяють більш енергійному вивільненню активного хлору, за рахунок чого збільшується бактерицидна дія розчину і зменшується тривалість проведення дезінфекції.
Крезол (неочищена карболова кислота) – рідина чорно—бурого кольору з різким неприємним запахом, погано розчинна у воді. Тому для дезинфекції застосовуються його похідні сполуки з милами, кислотами та лугами.
Лізол – суміш чистого лізолу і калійного мила, що добре розчиняється у воді, спирті, бензині, має високу бактерицидну дію, особливо до збудників кишкових інфекцій та інфекцій дихальних шляхів. Застосовується у вигляді 3 – 8 % робочих розчинів для дезінфекції підлоги, стін, меблів, білизни, дрібних предметів.
Хлор--нафтол (хлорний препарат фенолу) – біла кристалічна речовина, що погано розчиняється у воді. У практиці проведення дезинфекції використовується готова мильна паста з додаванням мила.
Формалін – 40 % розчин формальдегіду (альдегіду мурашиної кислоти) у воді. Не стійкий, але має високу бактерицидну дію. Застосовується у 1 – 4 % водному розчині та у газоподібному стані в параформалінових камерах.
Кальцинована сода (карбонат натрію) – білий порошок, що добре розчинний у воді, та має миючий ефект за рахунок утворення вільних лугів. Застосовується 2,5 % робочий розчин для дезінфекції білизни, приміщень, посуду, хірургічного інструментарію.
Гексахлорофен – порошок кремового кольору, що не має запаху, не розчиняється у воді, але добре розчиняється в органічних розчинниках. Застосовується як 0,025 – 0,5 % емульсія при експозиції 10 – 30 хвилин, а також як додаток до мила, що надає йому дезінфікуючих властивостей.
Каустична сода (гідроксид натрію) – біла кристалічна речовина, що добре розчинна у воді та впливає на вегетативні форми, спори та віруси. Застосовується 2 – 4 % робочий розчин.
Похідні гідрооксифенілового ефіру – нова група бактерицидних речовин, які найбільш ефективні по відношенню до антибіотико-резистентних штамів стафілококу.
Гексил резорцин – порошок слабо розчинний у воді, але добре розчинний у спирті, ефірі, хлороформі або гліцерині. Застосовується як 0,1 % гліцериновий розчин для дезінфекції білизни.
Етиловий спирт – сильний бактеріцидний препарат. Ефективність якого підвищується при нагріванні. На спори не впливає. Широко застосовується 70 % розчин для знезараження рук хірурга, дрібних предметів тощо.
Технічні засоби дезінфекції. Для проведення дезінфекції рідкими препаратами застосовуються різноманітні технічні засоби: гідропульт, автомакс, ручний пневматичний зрошувач "Дезинфаль".