Методика виконання самостійної роботи

В ході практичного заняття студенти оволодівають методикою оцінки радіаційної небезпеки, розраховують параметри захисту від зовнішнього опромінення на прикладі ситуаційних задач.

Розрахункові методи оцінки радіаційної небезпеки дозволяють обчислити основні параметри протирадіаційного захисту, і передусім оцінити ефективність захисту кількістю, відстанню, часом та екрануванням, обґрунтувати найбезпечніші режими праці персоналу радіаційно-небезпечних об’єктів.

Зокрема, для визначення умов безпеки в ході роботи з радіоактивними речовинами при відсутності екрану слід використовувати універсальні формули (1) та (2):

(за 1 робочий день); (1)

(за робочий тиждень); (2)

де:

А – -активність джерела випромінювання, міліграм–еквівалент радію;

t – час опромінення;

r – відстань від джерела випромінювання до об’єкта, м;

8 (48) – постійний коефіцієнт для проведення розрахунків за 1 робочий день (за робочий тиждень).

Ураховуючи той факт, що ця формула відображує співвідношення між активністю джерела, відстанню та часом опромінення в умовах застосування джерел іонізуючого випромінювання, її можна використовувати для розрахунку основних параметрів захисту.

Для розрахунку допустимої активності джерела випромінювання формули в результаті перетворень набувають вигляду (3):

або ; (3)

Приклад: оператор впродовж робочого тижня, що складає 36 годину, працює з джерелом –випромінювання, яке розташоване на відстані 150 см від його робочого місця. Укажіть, з якою допустимою активністю джерела випромінювання він може працювати без захисного екрану.

мг-екв. радію

Для розрахунку допустимого часу роботи із джерелом іонізуючого випромінювання формули набувають наступного вигляду (4):

або ; (4)

Приклад: В лабораторії радіоізотопної діагностики технологічний процес передбачає використання джерела –випромінювання, що має активність 4 мг–екв радію та розташоване на відстані 0,5 м від оператора. Розрахуйте допустимий час роботи з радіоактивним ізотопом за робочий день.

години за 1 робочий день

Для розрахунку допустимої відстані від об’єкта до джерела випромінювання формули набувають такого вигляду (5):

або ; (5)

Приклад: Медична сестра радіологічного відділення протягом 36 годин на тиждень працює з джерелом –випромінювання, активність якого складає 6 мг-екв радію. Визначить допустиму безпечну відстань, на якій може знаходитися сестра впродовж часу, що вказаний.

м

Захист за допомогою екранування заснований на здатності деяких матеріалів поглинати радіоактивне випромінювання.

В умовах зовнішнього опромінення -частинками в екрануванні немає ніякої потреби, тому що -частинки мають невелику довжину пробігу в повітрі та добре затримуються будь–якими матеріалами, наприклад, листком паперу.

Для захисту від -випромінювання слід, передусім, застосовувати легкі матеріали, наприклад: алюміній, скло, пластмаси тощо. Зокрема, шар алюмінію товщиною 0,5 см повністю затримує -частинки.

Інтенсивність поглинання -випромінювання прямо пропорційно питомій вазі матеріалів та їх товщині і обернено пропорційно енергії випромінювання. Для захисту від -випромінювання слід застосовувати екрани з важких металів: свинцю, чавуну, заліза, бетону тощо. Крім того, можливим є використання грунту або води.

Товщину захисного екрану, що зменшує потужність -випромінювання до гранично-допустимих рівнів, можна розрахувати двома способами:

1) за таблицями (з урахуванням енергії та необхідної кратності послаблення дози випромінювання);

2) за числом шарів половинного послаблення (без урахування енергії випромінювання).