- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Основні задачі санітарно–епідеміологічної станції
- •Санітарно–епідеміологічна станція
- •Методика роботи з люксметром
- •Орієнтація вікон лікарняних приміщень у залежності від географічної широти
- •Гігієнічна оцінка штучного освітлення
- •Показники оптимальної освітленості робочих місць різних приміщень
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Об’єктивні методи оцінки мікроклімату:
- •1.Визначення охолоджуючої здатності і швидкості руху повітря, побудова рози вітрів.
- •Методика побудови “рози вітрів”
- •2.У випадку використання спеціальної таблиці (Швидкість руху повітря за його охолоджуючою здатністю), розраховують:
- •Швидкість руху повітря за його охолоджуючою здатністю
- •2. Визначення температурного режиму приміщень
- •3. Визначення вологості повітря
- •4.Об’єктивна оцінка фізіологічних реакцій організму за даних умов.
- •Максимальна вологість повітря при різних температурах
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Показники чистоти повітря закритих приміщень
- •Основні критерії бактеріальної чистоти повітря деяких приміщень аптечних закладів та підприємств фармацевтичної промисловості згідно діючих наказів моз України №59 та № 720
- •Критерії оцінки ефективності вентиляції
- •Методика оцінки ефективності природної вентиляції хімічним методом (за вмістом со2)
- •Методика оцінки ефективності штучної вентиляції за кратністю обміну повітря
- •Показники ефективності штучної вентиляції в аптечних приміщеннях
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Протокол читання аналізу питної води
- •Дані лабораторного дослідження води
- •Гігієнічний висновок
- •Санітарні вимоги до одержання, транспортування та зберігання очищеної води та води для ін'єкцій
- •Фізико-хімічні показники дистильованої води (дст 6709-72)
- •Методики контролю якості дистильованої води
- •Методика випробування на піроген води для ін’єкцій
- •Ситуаційні задач
- •Органолептичні показники якості питної води
- •Оцінка запаху, смаку або присмаку питної води
- •Мікробіологічні показники безпеки питної води
- •Паразитологічні показники безпеки питної води
- •Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води
- •Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної води
- •Показники радіаційної безпеки питної води
- •Гігієнічні вимоги до якості питної води шахтних криниць
- •Додаток 3
- •Тимчасові нормативи гранично допустимого вмісту непатогенних мікроорганізмів у лікарських формах аптеки
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Розрізняють географічну, будівельну та медичну класифікації клімату. За географічною класифікацією виділяють такі типи клімату:
- •Головними погодотвірними чинниками є чинники, що мають природну або антропогенну природу. До числа природних погодотвірних чинників відносять:
- •Медична класифікація погоди за г.П.Федоровим
- •Гдк деяких шкідливих речовин у повітрі населених місць, мг/м3
- •Ситуаційні задачі
- •Основні властивості грунту
- •Гігієнічна оцінка грунту
- •Задача 3
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Класифікація засобів індивідуального захисту
- •Інструкція Для роботи з приладом радиометр–рентгенометр дп–5а
- •Інструкція Для роботи з приладом
- •Вимірювання щільності потоку –випромінювання
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Розрахунок товщини захисного екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини захисного екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Ситуаційні задачі
- •Товщина захисту з свинцю (в мм.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Товщина захисту з заліза (в см.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання.
- •Товщина захисту з бетону (в см.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Додаток 4
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Види забруднення навколишнього природного середовища та основні напрямки його охорони
- •Моніторинг навколишнього природного середовища: основні завдання, структурні елементи, види та системи
- •Основні види моніторингу
- •Класифікація моніторингу
- •Організація служб охорони навколишнього природного середовища
- •Основні принципи, охорони навколишнього природного середовища
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •2. Методика визначення енерговитрат, зумовлених специфічно-динамічною дією їжі.
- •3. Методика визначення енерговитрат, що пов'язані з різними видами діяльності.
- •Витрати енергії при різних видах діяльності
- •Фізіологічна потреба в основних харчових речовинах
- •Методика оцінки харчового раціону
- •Оцінка добового раціону за меню-розкладкою
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Ступеhi якості харчових продуктів
- •Зразок гігієнічного висновку щодо якості харчового продукту
- •Санітарна експертиза молока та молочних продуктів Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне дослідження молока та молочних продуктів
- •Хімічне дослідження молока та молочних продуктів Визначення густини (питомої ваги) молока
- •Визначення кислотності молока
- •Визначення жирності молока
- •Визначення спроб фальсифікації молока
- •Радіологічний контроль молока та молочних продуктів
- •Санітарна експертиза борошна Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне дослідження борошна
- •Фізико–хімічне дослідження борошна Визначення кислотності борошна
- •Визначення клейковини борошна
- •Визначення борошняних шкідників
- •Визначення металевих домішок
- •Санітарна експертиза хліба Відбір проб хліба
- •Органолептичне дослідження хліба
- •Фізико–хімічні дослідження хліба Визначення пористості хліба
- •Визначення кислотності хліба
- •Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів
- •Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне та хімічне дослідження м’яса
- •Паразитологічне дослідження м’яса
- •Санітарна експертиза риби та рибних продуктів
- •Паразитологічне дослідження риби
- •Допустимий рівень вмісту радіонуклідів 137Сs і 90sr
- •Санітарна експертиза консервів
- •Дефекти зовнішнього вигляду консервів
- •Визначення герметичності консервів
- •Витримка консервів у термостаті
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика гігієнічної оцінки режиму дня, розкладу занять та уроку
- •Методика гігієнічної оцінки шкільних меблів
- •Основні розміри парт, столів і стільців для школярів (за дст 11015, 1101677)
- •Лiнiйка Нiкiтiна–Флерова
- •Методика комплексної оцінки стану здоров’я
- •У середній школі дітей та підлітків прийнято поділяти на три групи фізичного виховання
- •Приблизні терміни поновлення занять фізичною культурою
- •Ситуаційні задачі
- •Дайте оцінку режиму дня школярки та, при необхідності, внесіть відповідні зміни.
- •Дайте гігієнічну оцінку розкладу уроків.
- •Дайте гігієнічну оцінку розкладу уроків.
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Основні гігієнічні вимоги до вибору земельної ділянки під будівництво аптечних закладів
- •Санітарно-гігієнічний режим експлуатації аптек
- •Санітарні вимоги до умов виготовлення ліків в аптеках в асептичних умовах
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Особливості організації та проведення поточної дезінфекції
- •Організація контролю за ефективністю дезинфекції
- •Приготування дезінфікуючих розчинів
- •Приготування робочих розчинів
- •Порядок контролю за дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в аптеках
- •Апарати для зниження мікробного мікроклімату забруднення повітря
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика дослідження вмісту пилу в повітрі
- •Санітарні норми вмісту лікарських препаратів в робочих зонах фармацевтичних підприємств
- •Санітарні норми вмісту токсичних хімічних речовин в робочих зонах фармацевтичних підприємств
- •Ситуаційні задачі Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Укажіть найбільш Імовірний діагноз
- •Токсикологічна класифікація отрут
- •Додаток 2 Класифікація отрут згідно з "вибірковою токсичністю"
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- •Екологічна паспортизація підприємств фармацевтичної промисловості
- •Перелік законодавчих та нормативно-інструктивних документів, що регламентують діяльність у галузі державної екологічної експертизи та оцінки впливу на довкілля
- •Природоохоронна діяльність підприємств та її особливості
- •Визначення категорії небезпечності підприємств у залежності від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- •Безрозмірна константа для різних класів небезпечності речовин
- •Категорії небезпечності підприємств і граничні значення кнп
- •Поняття про замкнуті, відкриті та закриті екологічні системи
- •Екологічні, соціально-економічні та економічні ефекти природоохоронної діяльності
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Екологічна експертиза та екологічні паспорти
- •Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- •Екологічна паспортизація підприємств фармацевтичної промисловості
- •Перелік законодавчих та нормативно-інструктивних документів, що регламентують діяльність у галузі державної екологічної експертизи та оцінки впливу на довкілля
- •Природоохоронна діяльність підприємств та її особливості
- •Визначення категорії небезпечності підприємств у залежності від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- •Безрозмірна константа для різних класів небезпечності речовин
- •Категорії небезпечності підприємств і граничні значення кнп
- •Поняття про замкнуті, відкриті та закриті екологічні системи
- •Екологічні, соціально-економічні та економічні ефекти природоохоронної діяльності
- •Ситуаційні задачі
Санітарні вимоги до одержання, транспортування та зберігання очищеної води та води для ін'єкцій
1. Одержання та зберігання води очищеної проводиться у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні. Забороняється виконувати у цьому приміщенні роботи, що не пов’язані з виробництвом води, за винятком аптек IV-V груп, де допускається спільне розташування приміщення для одержання води очищеної і стерилізаційної. Одержання води для ін’єкцій проводиться в окремій кімнаті асептичного блоку, де категорично забороняється виконувати будь-які роботи, що не пов’язані з отриманням води.
2. Керівництвом аптеки призначається особа, що відповідає за одержання води очищеної і води для ін’єкцій.
3. Одержання води очищеної і води для ін’єкцій повинно проводитися в асептичних умовах.
4. Воду очищену і воду для ін’єкцій одержують шляхом дистиляції, іонного обміну, зворотного осмосу або іншим способом за допомогою аквадистиляторів та інших апаратів, згідно з інструкціями, що до них додаються.
При одержанні води дистиляцією перед використанням нового аквадистилятора, якщо дозволяє конструкція, його внутрішня поверхня протирається ватою, яка змочена сумішшю етилового спирту і ефіру (1:1), а потім розчином перекису водню. Після цього через апарат протягом 20-30 хвилин пропускається пара без її охолодження. Після початку перегонки перші порції води (40-60 л) зливаються і не використовуються.
5. Щоденно перед початком перегонки необхідно протягом 10-15 хвилин пропускати через аквадистилятор пару, не вмикаючи холодильника. Перші порції води, які одержують впродовж 15-20 хвилин , зливаються і тільки після цього починається збирання води.
6. Воду очищену і воду для ін’єкцій збирають у чисті простерилізовані або (оброблені парою) збірники промислового виробництва або, як виняток, у скляні балони. Збірник повинен мати чіткий напис: "Вода очищена", "Вода для ін’єкцій". Якщо одночасно використовуються декілька збірників, вони нумеруються. На збірниках повинні бути прикріплені бірки з датою одержання води і номером аналізу.
7. Скляні збірники повинні бути щільно закриті пробками (кришками) з двома отворами: один - для трубки, по якій надходить вода, другий - для скляної трубки, в яку вставляється тампон із стерильної вати, що замінюють щодня. Збірники встановлюють на піддони або балоноперекидачі.
8. Збірники з’єднуються з аквадистилятором за допомогою скляних трубок, які повинні щільно прилягати до трубки холодильника. Гумові трубки використовуються тільки для скріплення скляних трубок.
9. Подача води на робочі місця здійснюється через трубопровід або переноскою в балонах. Трубопровід для подачі води очищеної і води для ін’єкцій на робочі місця виготовляється з матеріалів, які не впливають на якість води, та надають можливість ефективно їх мити та знезаражувати.
10. Для зручності експлуатації і дезинфекції скляного або сталевого трубопроводу доцільно використовувати трубки з внутрішнім діаметром 182 мм. При значній довжині трубопроводу для зручності миття, стерилізації і відбору проб води на бактеріологічний аналіз через кожні 5-7 м треба передбачити трійники з зовнішнім виводом і краном.
11. Миття та дезинфекція трубопроводу проводиться перед його складанням, а в процесі експлуатації не рідше 1 разу на 14 днів, а також у випадку незадовільних результатів бактеріологічних досліджень води.
12. Для знезараження скляних та металевих трубопроводів через них пропускають гостру пару від парового стерилізатора або іншого джерела пари. Відлік часу стерилізації ведуть з моменту виходу пари в кінці трубопроводу. Обробка парою проводиться протягом 30 хв. Трубопроводи з полімерних матеріалів та скла стерилізуються розчинами хімічних препаратів з наступним промиванням водою очищеною. Реєстрацію обробки трубопроводів ведуть у спеціальному журналі.
13. Для очищення від пірогенних речовин скляні трубки та посудину обробляють гарячим підкисленим розчином калію перманганату 1% протягом 25-30 хв. Для приготування розчину до 10 частин розчину калію перманганату 1% додають 6 частин розчину сірчаної кислоти 1,5%. Після вказаної обробки посудину і трубки ретельно промивають свіжоприготовленою водою для ін’єкцій до негативної реакції на іон сульфату.
14. Подачу води регулюють таким чином, щоб повітря не потрапляло в трубопровід та не утворювалися повітряні пробки. Після закінчення роботи вода з трубопроводу зливається.
15. Подача води очищеної та води для ін’єкцій на робочі місця повинна здійснюватися безпосередньо з трубопроводу, при наявності ємностей для води. Після закінчення роботи вода з них повинна повністю зливатися.
16. Воду очищену використовують свіжоприготовленою, або зберігають у закритих ємностях, які виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води та захищають її від сторонніх домішок і мікробіологічних забруднень не більше 3-х діб.
17. Воду для ін’єкцій використовують свіжоприготовленою, або зберігають при температурі від 5 до 10о С або від 80 до 95о С у закритих ємностях, які виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води та захищають її від механічних включень та мікробіологічних забруднень, але не більше 24 год.
18. Для приготування стерильних неін’єкційних лікарських засобів, які виготовляються асептично, воду необхідно стерилізувати.
