Основні критерії бактеріальної чистоти повітря деяких приміщень аптечних закладів та підприємств фармацевтичної промисловості згідно діючих наказів моз України №59 та № 720

Вид приміщення	Мікробне число
	Загальне мікробне число	В т.ч. золотистий стафілокок	Характеристика повітря
Торгівельні зали аптек Заготівельні цехи фармацевтичних підприємств	2000—4000 4000—7000 7000	до 75 до 100 до 150	помірно чисте слабо чисте забруднене
Мийна, кімната персоналу	до 3500	до 100	чисте
Асептичні блоки аптек, цех виробництва стерильних лікарських препаратів:
а) до початку роботи б) після роботи	до 500 до 1000	не повинно бути не більше 4	чисте чисте
Дистиляційно-стерилізаційна:
а) до початку роботи б) після роботи	до 500 до 1000	не повинно бути не більше 4	чисте чисте
Цех виробництва нестерильних лікарських препаратів:
а) до початку роботи б) після роботи	до 750 до 1000	не повинно бути не більше 4	чисте чисте

Крім того, в умовах мікробіологічної промисловості необхідним є дослідження повітря з метою виявлення грибів-продуцентів під час виробництва антибіотиків, ферментних препаратів, у разі виготовлення кормових дріжджів тощо. Великий вміст у повітрі виробничих приміщень пліснявих грибів та грибів роду Candida, що мають сенсибілізуючу дію, може викликати у людей алергічні захворювання, дисбактеріоз тощо. Встановлено, що вміст дріжджеподібних грибів у кількості 600 клітин у 1 м³ повітря приміщення є граничним, а перевищення його призводить до розвитку алергічних реакцій.

Атмосферне повітря не є середовищем, сприятливим для розвитку мікроорганізмів. Мікроби, що потрапили у атмосферне повітря досить швидко гинуть внаслідок висихання, бактерицидної дії УФ променів, відсутності поживного матеріалу для розвитку.

У закритих приміщеннях мікроорганізми потрапляють у зовсім інші умови, особливо за відсутності ефективної вентиляції та великому скупченні людей. Мікроорганізми, рідина, пил та повітря утворюють систему бактеріальних аерозолів. Особливо швидко відбувається забруднення повітря при фізіологічних актах: чханні, кашлі, голосній розмові. При цьому розпилюються краплини різного розміру, які при висиханні утворюють бактеріальний пил. Один грам пилу може містити більше ніж 1 млн мікробів. Такий пил може швидко розповсюджуватись з током повітря у горизонтальному (по поверху) і вертикальному напрямках (сходи, вентиляційні шахти). Бактеріальні аерозолі та бактеріальний пил грають основну роль у розповсюдженні багатьох, в тому числі епідемічних інфекцій.

Чинники, що сприяють мікробному забрудненню повітря приміщень

1. Відсутність ефективної вентиляції.

2. Відсутність знезаражуючої дії ультрафіолету.

3. Скупченість людей.

4. Наявність хворих та бацилоносіїв. Особливо несприятливі умови складаються у лікувально-профілактичних установах та аптечних закладах у період епідемій.

5. Неякісне, сухе прибирання. Просте вимітання бруду піднімає у повітря і розносить по приміщенням мільйони частинок бактеріального пилу, який осідає на новому місці.

Для виконання 4 завдання студенти отримують у викладача 2 ситуаційні задачі. Для розв’язування ситуаційних задач:

а) відносно оцінки якості повітря студенти порівнюють умову задачі та нормативні показники вмісту забруднюючих речовин. На основі табличних даних дають гігієнічне заключення про ступінь чистоти дослідженого повітря.

Б) будують «розу вітрів» та обґрунтовують рекомендації щодо розміщення забруднюючих об’єктів.

Для виконання 2 та 3 завдання в ході визначення ефективності природної та штучної вентиляції в учбовій кімнаті студенти ознайомлюються з приладами та обладнанням, необхідним для оцінки ефективності природної та штучної вентиляції, визначають ефективність природної вентиляції в учбовій кімнаті та за ситуаційними задачами визначають ефективність штучної вентиляції у аптечних приміщеннях та у виробничих спорудах фармацевтичної галузі.

Методика гігієнічної оцінки вентиляції приміщень

Існує загальновизнана класифікація вентиляції:

а). за походженням (способом організації обміну повітря): природна та штучна (примусова);

б) за способом подачі повітря у приміщення: загально обмінна та місцева.

В приміщеннях аптечних закладів та спорудах фармацевтичної промисловості слід максимально використовувати природну вентиляцію поєднуючи її із систематичним вологим прибиранням приміщень.

Рух повітря, що відбувається в природних умовах зумовлюють: різниця тиску і температур та хімічний склад повітря. Завдяки цьому повітря приміщень змінюється, проникаючи через щілини вікон, дверей та будівельних матеріалів. Для забезпечення більш надійного природного обміну повітря передбачають улаштування витяжних каналів у стінах, квартирок, фрамуг, вікон, що відкриваються тощо. Під час розробки проектів будівництва, або у ході здійснення оцінки можливостей природної вентиляції виробничих або торгівельних площ фармацевтичної галузі, прийнято використовувати такий показник, як коефіцієнт аерації.

Коефіцієнт аерації — це відношення площ (квартирок або фрамуг ) до площі приміщення (торгівельної зали та ін.). Орієнтовною нормою слід вважати такі показники: 1 м ² вікон або вентиляційного отвору на 40 - 50 м ² підлоги, тобто 1/40 або 1/50.

Однак для більшості виробничих приміщень природної вентиляції недостатньо. У цьому випадку широко використовують штучну вентиляцію.

Штучну (примусову) вентиляцію прийнято поділяти на декілька різновидів:

— за зоною обслуговування або дії: загальна, місцева та комбінована;

— за напрямком руху повітря: припливна, витяжна та припливно-витяжна (з перевагою припливу або витягу);

— за характером впливу на фізико-хімічний склад повітря: звичайна вентиляція (припливна, витяжна або припливно-витяжна), вентиляція з елементами кондиціювання (фільтрація, зміна температури, вологості, аероіонного складу і ін.).

Місцева вентиляція, як правило, створюється для видалення шкідливих речовин та пилу за місцем їх утворення. Для цього застосовують витяжні шафи, витяжні кожухи, витяжні зонди та ін. У галузі фармації їх слід використовувати максимально широко, насамперед тому, що фармацевтична промисловість та аптечні структури, склади сировини та готової продукції вимагають виняткової чистоти повітря, а у багатьох випадках – стерильності. При цьому, такі структури повинні дбати і про охорону атмосферного повітря. Тому, у багатьох технологічних процесах відпрацьоване повітря, перед його викидами в атмосферу, спочатку проходить через відповідні фільтри, що уловлюють шкідливі речовини та пил. Особливо це важливо під час виготовлення радіоактивних фармацевтичних та бактерійних препаратів, в ході роботи з ртуттю, миш’яком та іншими токсичними речовинами.