10. Запровадження християнства і його вплив на розвиток культури Київської Русі.

Культура Київської держави – яскраве та багатогранне явище, яке стало наслідком тривалого процесу внутрішнього розвитку східнослов’янського суспільства і увібрало все краще від своїх слов’янських предків та від світової цивілізації.

Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, розповсюдженню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалося і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Разом з християнством на східнослов'янських землях були запроваджені церковний візантійський календар, культ “чудотворних” ікон, культ святих.

Християнство внесло позитивні зміни у світогляд людей. Якщо в основі політеїстичних релігійних вірувань, стародавніх слов'ян лежав страх перед стихійними силами природи, ворожими і пануючими, то християнство плекало надію па порятунок, почуття захоплення навколишнім світом.

У процесі поширенню та утвердження християнство на Русі поступово втрачало візантійську форму, вбираючи в себе елементи місцевих слов'янських звичаїв, ритуалів, естетичних запитів східних слов'ян. Візантійські церковні канони поступово пристосовувалися до особливостей давньоруського етносу. Водночас слід зазначити, що у боротьбі з “поганством” християни знищили безцінні пам'ятки мистецтва стародавнього язичницького світу, зокрема шедеври дерев’яної скульптури, забороняли старовинні танці, скомороші дійства тощо.

Разом з тим християнство справило великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі. Як відомо, із його запровадженням літературною мовою на Русі стала, церковнослов'янська мова, створена приблизно за сто років до прийняття християнства болгарськими просвітителями Кирилом і Мефодієм. З нею поширювалась освіта також на Балканах і в Моравії.

Запровадження християнства на Русі справило великий вплив на розвиток її культури. Воно зміцнило державну єдність, освятило владу великого князя, сприяло поширенню писемності, створенню перших шкіл і бібліотек. Після прийняття християнства розширилися політичні, економічні та культурні зв’язки з багатьма європейськими державами, насамперед з Візантією, Болгарією, Польщею, Угорщиною, Чехією, Німеччиною, Римом та скандинавськими державами.

Християнство на Русі справило великий вплив на розвиток кам'яної, архітектури. Першого кам'яного церквою на Русі булл Десятинна церква, побудована у Києві в 989-996 рр.

Києво-Печерський монастир є чудовою пам’яткою архітектури, де поєднується візантійське і руське архітектурне мистецтво.

Давньоруський іконопис набув самостійного розвитку, традиції візантійської іконографії послаблювалися, створювалися самобутні, яскраві шедеври церковного живопису.

Осередками освіти в Київській Русі стали церкви та монастирі, які сприяли розвиткові літератури та мистецтва.

11.Візантія й Київська Русь- взаємозв’язок культурних традицій.

Історична роль Візантії в долях Європи, Київської Русі, Близького Сходу, Північної Африки і Кавказу величезна, значення її культури у розвитку світової цивілізаціїнепреходяще і консультації безумовно, плідно.

>Византийское мистецтво мало виключно велике значення. Широко використавши античне спадщина, візантійське мистецтво виступило сховищем багатьох його образів і мотивів і передала інших народів. Особливо великим було значення візантійського мистецтва для країн,придерживавшихся, як і Візантія, православної релігії (Болгарія, Сербія, Давня Русь) і незмінно зберіг жваві культурні зв'язки Польщі з Константинополем (імператорським і патріаршим дворами).

У історії Другої світової культури Візантія – перша християнська імперія, православна держава, відкриває еру європейського середньовіччя. Найстрашніше древнє довговічне середньовічне держава, Візантія багато століть –могущественнейшая країна християнського світу, осередок багатогранної, видатної цивілізації.

Найкращі твори візантійського мистецтва перебувають у Ермітажі (Ленінград), Луврі (Париж),Византийском музеї (Афіни), монастирі св. Катерини (Синай), Британському музеї (Лондон), музеї образотворчих мистецтв ім. А. З. Пушкіна (Москва), зборахДембартонОокс (Вашингтон).