4.Рані форми культури на українських землях (від айдавніших археологічних культур до антів)

ЗАЛІЗНИЙ ВІК (І тис. до н.е.)   

Прадавнє населення на території України почало використовувати залізо. Воно було доступніше за бронзу, його легше добувати й обробляти. Залізні вироби міцніші за вироби з міді й бронзи. Застосування заліза спричинило прогрес у всіх сферах виробництва, зумовило появу ремісників-ковалів. У період раннього залізного віку кольорові метали та камінь поступаються місцем залізу.З раннього залізного віку територія сучасної України перебувала під значним впливом племен, які приходили переважно зі сходу.

КІММЕРІЯ (ІХ – VІІ ст. до н.е.)

Кіммерійці – кочовий іраномовний народ, який примандрував із Нижнього Поволжя у Причорноморські степи в ІХ ст. до н.е. й панував тут упродовж двох століть. Це перші з найдавніших жителів сучасної України, назву яких до нас донесли письмові джерела. Самі кіммерійці писемності не мали. Усі писемні згадки про кіммерійців пов’язані з їхніми військовими походами. Військо кіммерійців складалось з рухливих загонів вершників. Як свідчать археологічні знахідки, кіммерійці були для свого часу неперевершеними майстрами військового спорядження. Головною зброєю кіммерійських воїнів був потужний далекобійний лук. У ближньому бою вони застосовували залізні мечі завдовжки понад метр. Уміли користуватися й списами, але ця зброя не набула значного поширення. Археологічні данні дають підставу вважати, що кіммерійці походять від племен зрубної культури, з якими змішалися вихідці зі сходу. Це був численний і сильний народ, до складу якого входило кілька племен. У кіммерійців існували патріархальні роди та сім’ї, вони об’єднувалися у племена, які в свою чергу складалися в племінні союзи з вождями-царями на чолі.

ТАВРИКА (ІХ – І ст. до н.е.) Майже одночасно з Кіммерією на півдні Криму існувала держава Таврика.

Давньогрецький вчений Геродот писав, що таври на гірських плато займалися скотарством, у долинах річок землеробством, а на узбережжі Чорного моря – рибальством. Займалися вони також і ремеслами, гончарством, ткацтвом. Обробляли камінь, виробляли з металів різні знаряддя праці.

Влада у Тавриці належала родовій аристократії.

ДЕРЖАВА ВЕЛИКА СКІФІЯ (VІІ – ІІІ ст. до н.е.) Як і кіммерійці, скіфи були кочовиками, основу господарства яких складало конярство. Скіфія являла собою складне політичне об’єднання, до якого входили різні племена – іраномовні скіфи, праслов’яни, фракійське населення. Населення Скіфії поділялося на кілька народів, що різнилися між собою формами господарювання та побутом.

РАННЬОДЕРЖАВНЕ УТВОРЕННЯ САРМАТІВ (ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.) У ІІІ ст. до н.е. скіфів у Причорноморських степах заступили сармати. Ці споріднені зі скіфами іраномовні кочовики походили з Приуральсько-Поволзьких степів. Йменням «сармати» їх нарекли греки та римляни. Вчені припускають, що ця назва походить від давньоіранського слова «саоромант», що означало «оперезаний мечем». Сармати жили племенами, кожне з яких мало свою назву, як от: язиги, роксолани, сіраки, аорси, алани тощо. На близькість сарматів і скіфів вказують й інші джерела. Подібними були їх життя і побут – вони були скотарями-кочовиками, часто перебували в воєнних походах.

АНТИЧНА ЕПОХА В ПРИЧОРНОМОР’Ї (VІІ ст. до н.е. – ІV ст. н.е.)

Антична епоха в Причорномор’ї пов’язана насамперед із Великою грецькою колонізацією, спричиненою перенаселеністю Греції, відсутністю вільних земельних наділів, розвитком торгівлі. Зокрема греків спонукало до переселення