15. Характеристика конституційних принципів кримінального процесу.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. Конституційні принципи крим. процесу – це закріплені у КУ положення, спрямовані на захист конституційних прав та свобод громадян, які вступають у крим. – процесуальні правовідносини. Традиційно всі принципи кримінального процесу поділяють на конституційні (закріплені в КУ) та спеціальні (суто крим.-проц.). (Пр. законності - передбачає здійснення правосуддя тільки згідно з нормами КУ, КПКУ та інших нормативних актів, що врегульовують крим. – проц. діяльність; пр. рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом - означає, що всі особи, які вступають у крим. – проц. правовідносини, є рівними незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови спілкування та інших ознак; пр. презумпції невинуватості - передбачає, що 1) особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана крим. покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; 2) ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; 3) обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; 4) усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь; пр. змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - гарантує прокурору, підсудному, його захиснику чи законному представнику, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їх представникам рівні права та свободи; пр. підтримання державного обвинувачення в суді прокурором та принцип публічності - передбачають, що органи дізнання та слідства, прокуратура, суд в інтересах всього сусп-ва та держави повинні, в межах своєї компетенції, виявити та розкрити злочин, притягти до відповідальності винних осіб та покарати їх; пр. забезпеченості підозрюваному, обвинуваченому та підсудному права на захист - закладає необхідні умови для виконання суб’єктами крим. процесу своїх обов’язків та можливості використання ним своїх прав, для чого покладає на суд, прокурора, слідчого, особу, яка провадить дізнання, обов’язок роз’яснити сторонам у процесі їхні права і обов’язки та забезпечити можливість їх здійснення; пр. гласності судового процесу та його повне фіксування технічними засобами - гарантує відкритий розгляд справ в усіх судах та публічне проголошення вироків. Цей принцип діє лише на судових стадіях крим. процесу і має певні вийнятки. Закритий судовий розгляд крим. справи допускається, коли 1) гласність судового процесу суперечить інтересам охорони державної таємниці; 2) розглядаються справи про злочини осіб, які не досягли 16р.; 3) розглядаються справи про статеві злочини; 4) метою є запобігання розголошення відомостей про інтимні сторонни життя осіб, які беруть участь у справі; 5) цього потребують інтереси безпеки осіб, узятих під захист. Повне фіксувавання судового процесу з допомогою звукозаписувальної апаратури чи інших технічних засобів відбувається на вимогу хоча б одного учасника судового процесу або за ініціативою суду; пр. забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду - затверджує право учасників крим. процесу в зазначених крим. – проц. законом випадках можливість оскаржити вирок, постанову або ухвалу суду в апеляційному або касаційному порядку. Декілька ступенів перевірки підвищують рівень законності, обґрунтованості та об’єктивності судових рішень.; пр. обов’язковості рішень суду; пр. здійснення правосуддя виключно судами; пр. участі народу у здійсненні правосуддя; пр. колегіального і одноособового розгляду крим. справ; пр. незалежності суддів та їх підкорення тільки законові; пр. державної мови судочинства; пр. невід’ємного права людини на життя та на повагу його гідності; пр. права людини на свободу та особисту недоторканість; пр. права людини на недоторканість житла, таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та ін. кореспонденції, особистого та сімейного життя).