
- •Предмет кримінально-процесуального права.
- •Загальне поняття кримінального процесу.
- •Завдання кримінального процесу.
- •Стадії кримінального процесу.
- •Кримінально-процесуальні функції.
- •Поняття кримінально-процесуальної права.
- •Кримінально-процесуальний закон і кримінально-процесуальні норми.
- •Дія кримінально-процесуального закону в просторі.
- •Дія кримінально-процесуального закону в часі.
- •Дія кримінально-процесуального закону щодо осіб.
- •Процесуальна форма.
- •Процесуальні гарантії.
- •Поняття принципів кримінального процесу.
- •Система принципів кримінального процесу.
- •Характеристика конституційних принципів кримінального процесу.
- •Принцип законності в кримінальному процесі.
- •Принцип рівності всіх учасників кримінального процесу перед законом і судом.
- •Принцип забезпечення доведеності вини в кримінальному процесі.
- •Принцип поваги до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя в кримінальному процесі.
- •Принцип прав людини на свободу та особисту недоторканість в кримінальному процесі.
- •Принцип недоторканності житла в кримінальному процесі.
- •Принцип таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.
- •Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і підсудному права на захист в кримінальному процесі.
- •Принцип презумпції невинуватості в кримінальному процесі.
- •Принцип здійснення правосуддя виключно судами.
- •Принцип незалежності і недоторканності суддів, їх підкорення лише закону.
- •Принцип гласності судового процесу.
- •Принцип змагальності та диспозитивності судового розгляду в кримінальному процесі.
- •Державна мова судочинства.
- •Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в кримінальному процесі.
- •Принцип обов’язковості рішень суду в кримінальному процесі.
- •Принцип публічності в кримінальному процесі.
- •Принцип забезпечення всім особам, які беруть участь у справі, права на захист законних інтересів.
- •Принцип безпосередності дослідження доказів.
- •Принцип усності судового розгляду.
- •Поняття і класифікація суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності.
- •Слідчий як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності.
- •Орган дізнання та особа, що провадить дізнання як суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності.
- •Потерпілий як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності.
- •Цивільний позивач як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності.
- •Підозрюваний як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності.
- •Обставини, які виключають можливість участі в справі судді.
- •Обставини, які виключають можливість участі в справі прокурора.
- •Обставини, які виключають можливість участі в справі слідчого.
- •Обставини, які виключають можливість участі в справі особи, яка провадить дізнання.
- •Обвинувачений як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності.
- •Підсудний як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності.
- •Цивільний відповідач як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності.
- •Захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, його завдання, права та обов’язки.
- •Коло осіб, які можуть бути захисниками. Обставини, що виключають можливість участі особи у справі як захисника.
- •Запрошення, призначення, заміна захисника.
- •Усунення захисника від участі у справі.
- •Випадки обов’язкової участі захисника в кримінальному процесі.
- •Законний представник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Їх права і обов’язки.
- •Понятий: його права і обов’язки.
- •Заходи забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у справі.
- •Поняття і значення кримінально-процесуального доказування. Мета доказування.
- •Елементи доказування.
- •Способи збирання і перевірки доказів.
- •Предмет, межі і суб’єкти доказування.
- •Поняття доказів та їх процесуальних джерел.
- •Властивості доказів.
- •Класифікація доказів та їх джерел.
- •Обов’язок доказування.
- •Застосування науково-технічних засобів для збирання і перевірки доказів.
- •Поняття і значення оцінки доказів, правила оцінки доказів.
- •Висновок експерта як джерело доказів.
- •Речові докази.
- •Протоколи слідчих, оперативно-розшукових заходів і судових дій та інші документи як джерела доказів.
- •Особи, які не можуть бути допитані як свідки.
- •Запобіжні заходи: поняття, значення.
- •Підстави, мотиви і порядок обрання запобіжних заходів.
- •Поняття та види заходів кримінально-процесуального примусу.
- •Поняття, підстави і процесуальний порядок затримання підозрюваного.
- •Строки і протокол затримання.
- •Права та обов’язки затриманого.
- •Підписка про невиїзд : правила застосування.
- •Застава: правила застосування.
- •Особиста порука: : правила застосування.
- •Порука громадської організації або трудового колективу: правила застосування.
- •Взяття під варту як запобіжний захід.
- •Нагляд командування військової частини як запобіжний захід.
- •Відання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників або адміністрації дитячої установи як запобіжний захід.
- •Поняття, значення, завдання стадії порушення кримінальної справи.
- •Приводи і підстави порушення кримінальної справи.
- •Порядок порушення та відмови в порушенні кримінальної справи.
- •Органи і особи, які мають право порушувати справу.
- •Обставини, що виключають порушення кримінальної справи.
- •Постанова про порушення або про відмову в порушенні кримінальної справи.
- •Форми досудового слідства.
- •Види дізнання.
- •Види підслідності кримінальних справ. Розв'язання спорів про підслідність.
- •Строки дізнання та досудового слідства. Порядок їх продовження.
- •Порядок та підстави об'єднання і виділення кримінальних справ. Процесуальне оформлення рішень про об'єднання і виділення кримінальних справ.
- •Взаємодія слідчого з органами дізнання, її форми.
- •Окреме доручення слідчого, його зміст, процесуальне оформлення. Строк та порядок виконання окремого доручення.
- •Види слідчих процесуальних документів.
- •Загальні вимоги, що ставляться до форми та змісту слідчих процесуальних документів.
- •Використання науково-технічних засобів при розкритті і розслідуванні злочинів.
- •Поняття та види слідчих дій.
- •Правила оформлення протоколу слідчої дії. Додатки до протоколу слідчої дії.
- •Порядок виклику і допиту свідка.
- •Особливості виклику і допиту неповнолітнього свідка.
- •Порядок виклику і допиту потерпілого.
- •Процесуальний порядок допиту підозрюваного.
- •Очна ставка. Правила оформлення протоколу очної ставки.
- •Огляд, його мета, види і порядок проведення.
- •Ексгумація трупа, підстави та процесуальний порядок провадження.
- •Освідування. Його мета, види.
- •Пред'явлення для впізнання, його мета, види, порядок провадження та оформлення.
- •Відтворення обстановки і обставин події, його суть, порядок проведення і оформлення протоколу.
- •Поняття, види, підстави і порядок проведення обшуку. Протокол обшуку.
- •Поняття і порядок провадження виїмки. Протокол виїмки. Накладення арешту на кореспонденцію і виїмка її в поштово-телеграфних установах.
- •Зняття інформації з каналів зв’язку та її дослідження.
- •Випадки обов'язкового призначення експертизи.
- •Права обвинуваченого (підозрюваного) при призначенні та провадженні експертизи.
- •Проведення експертизи.
- •Висновок експерта.
- •Підстави і порядок притягнення особи як обвинуваченої.
- •Форма та зміст постанови про притягнення особи як обвинуваченої.
- •Строки і порядок пред'явлення обвинувачення.
- •Роз'яснення обвинуваченому його процесуальних прав та обов'язків.
- •Порядок виклику і допиту обвинувачуваного. Наслідки неявки обвинуваченого. Протокол допиту обвинувачуваного.
- •Підстави і процесуальний порядок зміни і доповнення обвинувачення в стадії досудового слідства.
- •Зупинення досудового слідства: поняття, підстави, умови і процесуальний порядок.
- •Підстави та процесуальний порядок відновлення зупиненого досудового слідства.
- •Підстави для закриття кримінальної справи, у якій провадження досудового слідства чи дізнання зупинено.
- •Форми закінчення дізнання.
- •Форми закінчення досудового слідства.
- •Підстави і процесуальний порядок закриття кримінальної справи.
- •Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- •Поняття та значення підсудності кримінальних справ.
- •Види підсудності кримінальних справ.
- •Підстави та порядок передачі справ з одного суду до іншого.
- •Завдання і значення стадії попереднього розгляду справи суддею.
- •Питання, які з’ясовуються при попередньому розгляді справи.
- •Порядок попереднього розгляду справи.
- •Рішення, які приймаються при попередньому розгляді справи суддею.
- •Строки досудового розгляду справи і призначення справи до розгляду в суді.
- •Завдання і значення стадії судового розгляду.
- •Принципи кримінального процесу в стадії судового розгляду.
- •Законний склад суду. Незмінність складу суду при розгляді справи.
- •Безперервність судового розгляду.
- •Участь прокурора в судовому розгляді. Його права та обов’язки.
- •Наслідки неявки прокурора в судове засідання.
- •Участь підсудного у судовому розгляді справи. Його права та обов’язки.
- •Наслідки неявки підсудного до суду.
- •Випадки, у яких судовий розгляд можливий без підсудного.
- •Участь захисника підсудного у судовому розгляді, його права та обов'язки.
- •Наслідки неявки захисника в судове засідання.
- •Права та обов'язки цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників у судовому розгляді - наслідки їх неявки в судове засідання.
- •Участь у судовому розгляді перекладача, спеціаліста і експерта, їх права та обов'язки. Наслідки їх неявки до суду.
- •Підтримання порядку в судовому засіданні.
- •Заходи, які вживаються до осіб, що порушують порядок у судовому засіданні і виявляють неповагу до суду.
- •Межі судового розгляду.
- •Підстави і порядок зміни обвинувачення в суді.
- •Рішення, які може прийняти суд першої інстанції.
- •Протокол судового засідання, його зміст і значення.
- •Підготовча частина судового засідання, її значення, питання, які розглядаються і вирішуються судом у цій частині.
- •Судове слідство, його значення в судовому розгляді справи.
- •Початок судового слідства.
- •Скорочений порядок судового слідства.
- •Судові доручення.
- •Судові дебати, їх значення, порядок і зміст. Репліки.
- •Останнє слово підсудного, його значення.
- •Суть і значення судового вироку.
- •Законність і обґрунтованість вироку.
- •Види вироків.
- •Підстави для винесення обвинувального вироку.
- •Види обвинувальних вироків.
- •Підстави для винесення виправдувального вироку.
- •Порядок постановлення вироку.
- •Зміст обвинувального і виправдувального вироків.
- •Строки вручення копії вироку засудженому і виправданому.
- •Завдання і значення апеляційного провадження.
- •Основні риси апеляційного провадження.
- •Особи, які мають право на апеляційне оскарження судового вироку, ухвали, постанови.
- •Порядок і строки апеляційного оскарження.
- •Повідомлення учасників процесу про апеляційні скарги.
- •Строки розгляду справи в апеляційній інстанції.
- •Особи, які беруть участь у апеляційному розгляді справи, їх права і обов'язки.
- •Порядок розгляду справи в суді другої інстанції за чинним кпк.
- •Попередній розгляд справи апеляційним судом.
- •Види рішень, які може прийняти апеляційна інстанція.
- •Підстави для зміни чи скасування вироку або ухвали судом другої інстанції.
- •Ухвала апеляційного суду.
- •Вирок (постанова) апеляційного суду.
- •Порядок звернення до виконання ухвали, вироку, постанови апеляційного суду.
- •Обов'язковість вказівок апеляційної інстанції при додатковому розслідуванні і повторному розгляді справи судом першої інстанції.
- •Завдання і значення стадії виконання вироку.
- •Набрання вироком суду законної сили.
- •Обов'язковість і преюдиційність вироку.
- •Порядок і строки звернення вироку до виконання.
- •Процесуальні питання, які вирішуються судом у зв'язку з виконанням вироку. Порядок вирішення цих питань.
- •Завдання і значення касаційного провадження. Відмінність цієї стадії від апеляційного провадження.
- •Строки перегляду вироку в касаційній інстанції.
- •Особи, які мають право на касаційне оскарження або внесення касаційного подання.
- •Рух справи та її розгляд в касаційній інстанції.
- •Підстави для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови в касаційній інстанції.
- •Рішення, які може прийняти суд, розглянувши кримінальну справу в касаційній інстанції.
- •Ухвала касаційного суду, їх форма та зміст.
- •Поняття і завдання стадії перегляду судових рішень в порядку виключного провадження.
- •Приводи і підстави до перегляду судових рішень в порядку виключного провадження.
- •Види нововиявлених обставин.
- •Строки, порядок і результати перегляду кримінальних справ в порядку виключного провадження.
- •Особливості предмету доказування у справах неповнолітніх.
- •Особливості порушення кримінальних справ про злочини неповнолітніх і їх досудового розслідування
- •Особливості судового розгляду кримінальних справ про злочини неповнолітніх. Види примусових заходів виховного характеру.
- •Особливості провадження у справах осіб, які на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність.
- •Особливості провадження в справах приватного обвинувачення: порушення кримінальної справи і віддання обвинуваченого до суду, судового розгляду, закриття справи.
- •Справи приватно-публічного обвинувачення.
- •Протокольна форма досудової підготовки матеріалів. Коло злочинів, по яких вона застосовується.
- •Строки і порядок встановлення обставин злочину, по яким передбачена протокольна форма досудової підготовки матеріалів.
- •Протокол про обставини вчиненого злочину, зазначеного в ст. 425 кпк, його зміст, додатки до протоколу.
- •Порядок порушення кримінальної справи, по якій передбачена протокольна форма досудової підготовки матеріалів.
- •Строк призначення справи до судового розгляду, по якій передбачена протокольна форма досудової підготовки матеріалів.
- •Провадження в справах про неосудних і осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину: особливості досудового слідства і його закінчення, судового провадження.
- •Провадження в справах про неосудних і осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину: особливості судового провадження.
- •Види примусових заходів медичного характеру, які може застосувати суд.
- •Порядок зміни і скасування примусових заходів медичного характеру, які може застосувати суд.
- •Відновлення кримінальних справ щодо осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину, а потім видужали.
Види дізнання.
Дізнання у справах про злочини, які не є тяжкими. Встановивши ознаки злочину, що не є тяжким, орган дізнання порушує кримінальну справу (як правило, це робить призначена начальником органу дізнання особа або дізнавач) і, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії до встановлення особи, яка його вчинила. Ст. 131 КПК визначає, що рішення про винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого приймає слідчий. У той же час законодавець у ст. 109 КПК надає право органу дізнання закрити кримінальну справу за наявності обставин, передбачених ст. 6 КПК. Такими обставинами, зокрема можуть бути, передбачені у п. 4 ст. 6 КПК акт амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також у зв'язку з помилуванням окремих осіб. Закриття кримінальної справи за цими обставинами може здійснюватись тільки відносно винних осіб, якщо вони визнали свою вину у вчиненні злочину і не заперечують проти закриття кримінальної справи за цими підставами. Це можливо здійснити (визначити) тільки шляхом пред'явлення особі обвинувачення і допиту її як обвинуваченого. Встановивши особу, яка вчинила злочин, орган дізнання вправі продовжувати провадження дізнання протягом ще десяти днів, після чого зобов'язаний скласти постанову про передачу кримінальної справи слідчому. Цю постанову орган дізнання подає прокурору для затвердження. При затвердженні цієї постанови прокурором, кримінальна справа передається слідчому. Якщо прокурор не затвердив постанову про передачу кримінальної справи слідчому, то вважається, що особа, яка вчинила злочин не встановлена і орган дізнання продовжує виконувати процесуальні дії. Якщо органом дізнання у справі про злочин, що не є тяжким, не встановлено особу, яка вчинила злочин, а всі необхідні і можливі слідчі дії виконані, то дізнання зупиняється з додержанням вимог ст. 209 КПК України. Продовження строків дізнання закон не передбачає. Дізнання у справах про тяжкі злочини. Орган дізнання вправі порушити кримінальну справу про будь який злочин. “Якщо орган дізнання порушив кримінальну справу про тяжкий злочин, то відповідно до вимог ст. 104 КПК України, він повинен, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, виконати невідкладні слідчі дії на протязі десяти днів. У даному випадку мова йде про ті слідчі дії, зволікання з провадженням яких може завадити досягненню завдань розслідування, тобто привести до втрати доказів чи можливості їх здобуття. Як негативним наслідком цього може бути неможливість розкриття злочину. Невідкладною може бути будь-яка слідча дія. Це визначається самим органом дізнання у залежності від конкретних обставин справи. Яскравими прикладами невідкладності слідчої дії є призначення експертизи, пов'язаної з дослідженням об'єктів, які швидко псуються, затримання підозрюваного, тощо”. Виконавши невідкладні слідчі дії, орган дізнання зобов'язаний передати кримінальну справу слідчому через прокурора у десятиденний строк, незалежно від того, встановлена особа, яка вчинила злочин, чи не встановлена. У разі передачі слідчому кримінальної справи про тяжкий злочин де не встановлена особа, яка його вчинила, орган дізнання, згідно ст. 104 КПК України зобов'язаний продовжувати виконання оперативно-розшукових дій та повідомляти слідчого про їх результати. Відповідно до ст. 109 КПК України за наявності обставин, передбачених статтею 6 КПК України, орган дізнання зобов'язаний закрити кримінальну справу. Про закриття кримінальної справи орган дізнання складає мотивовану постанову, копію якої у добовий строк направляє прокурору. Про закриття кримінальної справи орган дізнання зобов'язаний повідомити зацікавлених осіб, або надіслати їм копії постанови про закриття справи. Особливості закриття кримінальної справи на підставі п. 4 ст. 6 КПК України викладені вище. Постанова про закриття кримінальної справи складається із урахуванням вимог ст.ст. 130, 214 КПК України. У вступній частині вказується: місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій винесено постанову. У описово-мотивувальній частині вказуються усі юридично значущі факти та обставини, встановлені в справі, особливості події злочину чи діяння, ким воно вчинене; яка кваліфікація чи інші юридична оцінка діяння; фактичні та юридичні підстави й мотиви закриття справи; процесуальні норми, якими при цьому керуються. Резолютивна частина має логічно витікати з описово-мотивувальної частини постанови. Тут має бути вказано: Суть прийнятих рішень про закриття справи з вказівкою підстави закриття справи та відомостей про особу, стосовно якої справу закривається, або відомостей про подію, у зв‘язку із якою справу було порушено; рішення про долю речових доказів та майна, на яке накладено арешт; рішення про скасування запобіжного заходу; рішення про скасування арешту поштово-телеграфної кореспонденції; рішення про скасування арешту на вклади; рішення про доведення до відома про закриття кримінальної справи зацікавлених осіб, про роз‘яснення їм права на оскарження прийнятого рішення, а також про роз‘яснення права на реабілітацію особі, яку було незаконно притягнуто до відповідальності. Якщо розслідуванням встановлено факти, які вимагають застосування заходів громадського або дисциплінарного впливу чи адміністративного стягнення щодо особи, яка притягалась як обвинувачений, або щодо інших осіб, слідчий, закриваючи кримінальну справу, доводить ці факти до відома громадської організації, товариського суду, трудового колективу або адміністрації підприємства, установи, організації для вжиття відповідних заходів впливу або надсилає матеріали справи до суду для застосування заходів адміністративного стягнення. Копія постанови про закриття справи надсилається прокуророві, особі, що притягалася до кримінальної відповідальності, особі, за заявою якої була порушена справа, а також потерпілому та цивільному позивачеві. У відповідності до ст. 104 КПК України за наявності ознак злочину, що не є тяжким, орган дізнання порушує кримінальну справу і, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії до встановлення особи, яка його вчинила. Після цього орган дізнання, додержуючи строків, передбачених ч. 1 ст. 108 КПК, складає постанову про передачу справи слідчому, яку подає прокурору для затвердження. У разі порушення органом дізнання справи про тяжкий злочин він зобов'язаний передати її слідчому через прокурора після виконання невідкладних слідчих дій у термін не більше 10 днів (ч. 2 ст. 108 КПК). Якщо у справі про тяжкий злочин, що передана слідчому, не встановлено особу, яка його вчинила, орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові дії і повідомляє слідчого про їх наслідки. Після вступу слідчого у справу орган дізнання зобов'язаний виконувати доручення слідчого щодо проведення слідчих та розшукових дій.