47. Підсудний як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності.

Суб’єкти крим. – проц. діяльності – це юридичні та фізичні особи, які в результаті діяльності, спрямованої на виявлення і розкриття злочинів та покарання винних осіб, вступають між собою у врегульовані законодавчими нормами правовідносини. Необхідною умовою визання фізичної або юридичної особи суб’єктом крим. – проц. діяльності є наявність її правовідносин із державним органом, який провадить крим. процес. Тобто характерною ознакою крим. – проц. правовідносин є те, що однією із сторін завжди виступає державний орган або посадова особа, які ведуть крим. процес. На стадії дізнання та досудового слідства, поки ще особі не пред’явлено обвинувачення, але її затримали по підозрінню у вчиненні злочину або до неї застосовано запобіжних захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого, такий суб’єкт процесуальних правовідносин називається підозрюваним. З моменту винесення пост. про притягнення особи як обвин-го вона наз. обвинуваченим. Обвинуваченою особа є протягом усього досудового слідства та під час попереднього розгляду справи суддею. Після попереднього розгляду справи суддею. Та призначенням справи до судового розгляду обвинувачена особа стає підсудним. Стаття 263. Права підсудного під час судового розгляду. В судовому засіданні підсудний має право: 1) заявляти відводи; 1-1) на колегіальний розгляд справи у випадках, передбачених законом; 2) мати захисника або взяти захист своїх інтересів на себе; 3) заявляти клопотання і висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду; 4) подавати докази, просити суд про приєднання до справи документів, про виклик свідків, про призначення експертизи і витребування інших доказів; 5) давати показання по суті справи в кожний момент судового слідства або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; 6) просити суд про оголошення доказів, що є в справі; 7) задавати питання іншим підсудним, свідкам, експертові, спеціалістові, потерпілому, цивільному позивачеві і цивільному відповідачеві; 8) брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення злочину і документів; 9) брати участь у судових дебатах; 10) звертатися до суду з останнім словом. Стаття 262. Участь підсудного в судовому розгляді. Розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою. Розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у виняткових випадках: 1) коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду; 2) коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути у його відсутності. Проте суд має право і в цьому разі визнати явку підсудного обов'язковою. Разом із винесенням обвинувального вироку по крим. справі підсудний набуває процесуального статусу засудженого, а в разі винесення судом виправдувального вироку – виправданого.

48. Цивільний відповідач як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності.

Суб’єкти крим. – проц. діяльності – це юридичні та фізичні особи, які в результаті діяльності, спрямованої на виявлення і розкриття злочинів та покарання винних осіб, вступають між собою у врегульовані законодавчими нормами правовідносини. Необхідною умовою визання фізичної або юридичної особи суб’єктом крим. – проц. діяльності є наявність її правовідносин із державним органом, який провадить крим. процес. Тобто характерною ознакою крим. – проц. правовідносин є те, що однією із сторін завжди виступає державний орган або посадова особа, які ведуть крим. процес. Стаття 51. Цивільний відповідач. Як цивільних відповідачів може бути притягнуто батьків, опікунів, піклувальників або інших осіб, а також підприємства, установи та організації, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого. Про притягнення як цивільного відповідача особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд —ухвалу. Цивільний відповідач або його представник має право: заперечувати проти пред'явленого позову; давати пояснення по суті пред'явленого позову; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються цивільного позову, з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилося, — після призначення справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок і ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки. Стаття 268. Участь цивільного позивача і цивільного відповідача у судовому розгляді. Цивільний позивач і цивільний відповідач та їх представники мають право: бути присутніми при розгляді справи в суді, заявляти відводи і клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, давати пояснення, брати участь у дослідженні доказів і в судових дебатах щодо доведеності вчинення злочину і його цивільно-правових наслідків. (ст. 50, 51, 123-126, 268, 348, 384 КПКУ).