34. Принцип безпосередності дослідження доказів.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. ст. 67. 323 КПКУ) затверджує положення про те, що ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили. Зазначені особи повинні оцінювати докази, лише ґрунтуючись на законі та особистому переконанні, яке складається в процесі об’єктивного, всебічного та повного дослідження всіх обставин крим. справи. Стаття 67. Оцінка доказів. Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили. Стаття 323. Законність і обгрунтованість вироку. Вирок суду повинен бути законних і обґрунтованим. Суд обгрутовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті на судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

35. Принцип усності судового розгляду.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. 257 КПКУ) визначає певний порядок проведення судового процесу по крим. справах, який передбачає: 1) в суді першої інстанції повинні бути безпосередньо досліджені наявні в справі докази (допитані підсудні, потерпілі, свідки, оглянуті речові докази, оголошені документи ); 2) судовий процес відбувається шляхом усного спілкування між учасниками судових засідань, хоча весь хід процесу і фіксується протоколом судового засідання та іншим технічними засобами; 3) судові засідання повинні відбуватися безперервно, за винятком часу для відпочинку, до моменту постановлення та проголошення судового рішення. Стаття 257. Безпосередність, усність судового розгляду. Суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголости протоколи та інші документи. Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.

36. Поняття і класифікація суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності.

Суб’єкти крим. – проц. діяльності – це юридичні та фізичні особи, які в результаті діяльності, спрямованої на виявлення і розкриття злочинів та покарання винних осіб, вступають між собою у врегульовані законодавчими нормами правовідносини. Необхідною умовою визання фізичної або юридичної особи суб’єктом крим. – проц. діяльності є наявність її правовідносин із державним органом, який провадить крим. процес. Тобто характерною ознакою крим. – проц. правовідносин є те, що однією із сторін завжди виступає державний орган або посадова особа, які ведуть крим. процес. Класифікація суб’єктів крим. – проц. діяльності включає в себе наступні чотири гупи: 1. Суб’єкти крим. – проц. діяльності, які провадять крим. процес, залучаючи до нього інших учасників крим. – проц. правовідносин (суд, суддя – р.8 КУ, ст. 32 КПКУ, ЗУ «Про судоустрій У.», ЗУ «Про статус суддів” – незацікавлений; прокурор – КУ, ЗУ «Про Прокуратуру», ст. ст. 227, 264, 415 КПКУ – незацікавлений; начальник слідчого відділу – ст. 141-1 КПКУ – незацікавлений; слідчий – ЗУ «Про прокуратуру», «Про міліцію», «Про оперативно – розшукову діяльність», «Про службу безпеки», «Про державну податкову службу У.», ст. ст. 22,23 КПКУ; орган дізнання – дізнавач – ЗУ «Про оперативно – розшукову діяльність», ст. ст. 102-103 КПКУ – незацікавлений; присяжні – ст. ст. 68-72 ЗУ «Про судоустрій У.» - незацікавлені). 2. Суб’єкти крим. – проц. діяльності, які мають особисту зацікавленість у крим. справі або представляють та захищають права та законні інтереси інших осіб (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий – ст. ст. 43, 43-1, 135, 136, 142, 262, 263, 271, 348, 384 КПКУ; захисник, законний представник – ст. 59 КУ, ст. ст. 32, 44-48, 61, 61-1, 69, 219, 266, 348, 384, КПКУ; потерпілий – ст. ст. 49, 72, 92, 122, 267, 348, 384 КПКУ; цивільний позивач, цивільний відповідач – ст. 50, 51, 123-126, 268, 348, 384 КПКУ; представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача – ст. ст. 49-52, 63, 72, 92, 122-126, 267, 268, 348, 384 КПКУ). 3. Суб’єкти крим. – проц. діяльності, які вистпають безпосередніми носіями доказової інформації (свідок – ст.ст. 69, 69-1 КПКУ – може бути як зацікавлений, так і не зацікавлений). 4. Суб’єкти крим. – проц. діяльності, які відіграють допоміжну роль у крим. процесі та не мають своєї особистої зацікавленості у крим. справі (експерт, спеціаліст – ст. 54, 62, 75, 77, 92, 128-1, 270-1, 310КПКУ – незацікавлений; перекладач – ст. 19, 54, 62, 92, 93, 128, 270 КПКУ – незацікавлений; понятий – ст. 54, 62, 92, 128 КПУУ – незацікавлений; секретар судового засідання – ст. 54, 62, 87 КПКУ – незацікавлений).