23. Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і підсудному права на захист в кримінальному процесі.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. 16-1, 53 КПКУ) закладає необхідні умови для виконання суб’єктами крим. процесу своїх обов’язків та можливості використання ним своїх прав, для чого покладає на суд, прокурора, слідчого, особу, яка провадить дізнання, обов’язок роз’яснити сторонам у процесі їхні права і обов’язки та забезпечити можливість їх здійснення. В КУ говориться, що для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє адвокатура, підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист, забезпечення обвинуваченому права на захист є однією з основних засад судочинства. Суть цього принципу полягає в тому, що закон: а) наділяє згаданих учасників процесу такою сукупністю процесуальних прав, викорис­тання яких дає їм змогу особисто захищатися від підозри чи обвинувачення у вчиненні злочину, відстоювати свої законні інтереси (це можна назвати особистим захистом); б) надає згаданим особам право скористатися допомогою захисника, а в окремих випадках визнає обов'язковим призначення захисника за рахунок держави (це можна назвати професійним захистом). Конституція України пе­редбачає, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав; в) покладає на особу, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, суддю і суд обов'язок до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного роз'яс­нити їм право мати захисника та інші права, а також надати їм можливість захищатися встановленими законом засобами від підозри чи обвинувачення та забезпечити охорону їх особистих і майнових прав. (Це можна назвати посадовим, або офіційним, захистом).

24. Принцип презумпції невинуватості в кримінальному процесі.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст.ст. 62, 129 КУ, ст. 22 КПКУ) передбачає, що 1) особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана крим. покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; 2) ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; 3) обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; 4) усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь; 5) обов'язок доказування винності обвинуваченого (маються на увазі також підозрюваний і підсудний) покладено на слідчого, прокурора, а в справах приватного обвинувачення — на потерпілого або його представника; 6) заборонено пере­кладати обов'язок доказування на обвинуваченого, дома­гатися його показань шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів; 7) недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину в юридичному відношенні означає його невинність і тягне за собою за­криття кримінальної справи на попередньому слідстві і постановлення виправдального вироку —в стадії судового розгляду; 8) факт притяг­нення особи до участі в справі як підозрюваної, обвинува­ченої, підсудної, обрання щодо неї запобіжного заходу не повинні розцінюватися як доказ її винності, як покарання винного; 8) до остаточного вирішення кримінальної спра­ви та офіційного визнання особи винною у вчиненні злочину з нею не можна поводитись як з винною, а також публічно, в засобах масової інформації та будь-яких офі­ційних документах твердити, що дана особа є злочинцем.