212. Справи приватно-публічного обвинувачення.

Особлисості провадження по справах приватного та прива­тно-публічного обвинувачення. Справи про умисне нанесення легкого тілесного ушкодження або побоїв без обтяжуючих обста­вин, а також самоправство щодо дій, якими заподіяно шкоду пра­вам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право під­тримувати обвинувачення (ст. 27 КПКУ). Такі справи носять на­зву справ приватного обвинувачення. В цих справах дізнання і досудове слідство не провадяться. Зазначені справи підлягають закриттю, якщо потерпілий примириться з обвинуваченим, під­судним (пп. 6, 7 ч. 1 ст. 6 КПКУ). Примирення може статися ли­ше до видалення суду в нарадчу кімнату для постановлення ви­року. Справи про зґвалтування без обтяжуючих обставин порушу­ються не інакше як за скаргою потерпілого, але закривати їх за примиренням потерпілого з обвинуваченим, підсудним не можна. Якщо справа про будь-який із зазначених злочинів має особ­ливе громадське значення, а також у виняткових випадках, коли потерпілий у такій справі чи в справі про зґвалтування без обтя­жуючих обставин через свій безпорадний стан, залежність від обвинуваченого чи з інших причин не може захистити свої за­конні інтереси, прокурор порушує справу і за відсутності скарги потерпілого. Справа, порушена прокурором, направляється для провадження дізнання чи досудового слідства, а після закінчення розслідування розглядається судом у загальному порядку. Така справа в разі примирення потерпілого з обвинуваченим, підсуд­ним закриттю не підлягає. Прокурор у праві в будь-який момент вступити в справу, порушену суддею за скаргою потерпілого, і підтримувати обвинувачення в суді, коли цього вимагає охорона державних або громадських інтересів чи прав громадян. Вступ прокурора в справу не позбавляє потерпілого його прав, але справа в цих випадках за примиренням потерпілого з обвинува­ченим, підсудним закриттю не підлягає. Такі справи називаються справами приватно-публічного обвинувачення. Скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які встано­влені щодо обвинувального висновку. Суддя, одержавши від по­терпілого скаргу з проханням порушити справу, приймає одне із таких рішень (ст. 251 КПКУ): 1) залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, та повертає її особі, яка подала скаргу; 2) за наявності до того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору; 3) за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочи­ну, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду. На постанову про відмову в порушенні кримінальної справи протя­гом семи діб з дня її винесення особа, яка подала скаргу, вправі подати апеляцію до апеляційного суду. Підсудному не пізніше як за три доби до дня слухання справи повинна бути вручена копія скарги потерпілого, копія постанови судді про порушення кримінальної справи та повістка про виклик його в судове засідання. Зустрічні обвинувачення можуть бути об'єднані в одну справу. Судовий розгляд по даній категорії справ відбувається в за­гальному порядку, однак замість обвинувального висновку ого­лошується скарга потерпілого.