Представлення знань
Докладніше: Представлення знань
Представлення знань — одна із функцій експертної системи. Теорія представлення знань — окрема галузь досліджень, тісно пов'язана з філософією формалізму та когнітивною психологією. Предмет дослідження в цій галузі — методи асоціативного збереження інформації, подібні до тих, що існують в мозку людини.
У галузі штучного інтелекту проводиться робота зі створення мов представлення знань, тобто, комп'ютерних мов, орієнтованих на організацію описів об'єктів та ідей. Основними критеріями для представлення знань є логічна адекватність, евристична потужність та природність нотації.
Класифікація ес
Докладніше: Класифікація експертних систем
Класифікація ЕС за зв'язком з реальним часом
Класифікація ЕС за типом проблемного середовища
Класифікація за типом ЕОМ
Класифікація за ступенем інтеграції з іншими програмами
Класифікація ЕС за завданням, що вирішується
Складові експертних систем. Розвиток експертних систем. Структура ес
Структура типової експертної системи.[3]
Типові експертні системи можуть мати таку структуру:[4][2]
База даних (не обов'язкова)
База знань
Машина виведення (розв'язувач)
Підсистема пояснень
Інтерфейс користувача
База знань складається з правил аналізу інформації від користувача з конкретної проблеми. ЕС аналізує ситуацію і, залежно від спрямованості ЕС, дає рекомендації з розв'язання проблеми.
ЕС створюється за допомогою двох груп людей:
інженерів, які розробляють ядро ЕС і, знаючи організацію бази знань, заповнюють її за допомогою:
експертів (експерта) за фахом.
База даних (БД) — впорядкований набір логічно взаємопов'язаних даних, що використовуються спільно, та призначені для задоволення інформаційних потреб користувачів. У технічному розумінні включно й система керування БД.
Головним завданням БД є гарантоване збереження значних обсягів інформації (т.зв. записи даних) та надання доступу до неї користувачеві або ж прикладній програмі. Таким чином БД складається з двох частин: збереженої інформації та системи управління нею.
З метою забезпечення ефективності доступу записи даних організовують як множину фактів (елемент даних).
Історія розвитку
1960-ті рр. розробка перших БД. CODASYL — мережева модель даних та одночасно незалежна розробка ієрархічної БД фірмою North American Rockwell, яка пізніше взята за основу IMS — власної розробки IBM.
1970-ті рр. наукове обґрунтування Едгаром Ф. Коддом основ реляційної моделі, котра на початку зацікавила лише наукові кола. Вперше цю модель було використано у БД Ingres (Берклі) та System R (IBM), що були лише дослідними прототипами, анонсованими протягом 1976 року.
1980-ті рр. поява перших комерційних версій реляційних БД Oracle та DB2. Реляційні БД починають успішно витісняти мережеві та ієрархічні. Дослідженнядецентралізованих (розподілених) систем БД, проте вони не відіграють особливої ролі на ринку БД.
1990-ті рр. увага науковців спрямовується у сторону об'єктно-орієнтованих БД, які знайшли застосування у першу чергу в тих областях, де використовуються комплексні дані: інженерні, мультимедійні БД.
2000-ні рр. головним новоденням є підтримка та застосування XML у БД. Розробники комерційних БД, які панували на ринку у 1990-их рр., отримують все більшу конкуренцію зі сторони руху відкритого програмного забезпечення. Реакцією на це стає поява безкоштовних версій комерційних БД.