Майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, іншими нормативно-правовими актами. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.

Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб’єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна.

3. Реалізація майна боржника

Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації попередньо погоджене з комітетом кредиторів оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна.

Продаж майна банкрута на здійснюється на відкритих торгах на конкурсних засадах, якщо інше не встановлено законом чи комітетом кредиторів.

Ліквідатор зобов’язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі, на який зараховуються кошти від продажу майна боржника, і з якого здійснюється погашення вимог кредиторів.

Ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

\ 4. Задоволення вимог кредиторів

Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредитора у такому порядку:

1. у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) вимоги працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інших коштів, повязаних із виконанням трудових обовязків, за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошових компенсанцій за всі невикористані відпустки протягом двох років до порушення справи, а також вихідної допомоги по звільненню;

в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов’язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку,— у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб;

г) витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії;