7

Арбітражними керуючими не можуть бути призначені:

• особи, які вважаються заінтересованими;

• особи, які здійснювали раніше управління цим боржником — юридичною особою, і з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло менше трьох років, якщо інше не встановлено законодавством;

3. Процедура розпорядження майном

Розпорядження майном боржника - це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.

Розпорядження майном, як правило, передує всім іншим судовим процедурам банкрутства. Вона не застосовується лише у випадках спрощеного порядку банкрутства щодо фізичних осіб - підприємців. Завданнями процедури розпорядження майном є:

• збереження майнових активів боржника;

• виявленні кредиторів;

• складанні й затвердженні реєстру грошових вимог кредиторів;

• проведенні перших загальних зборів кредиторів;

• виявленні потенційних інвесторів;

• проведенні аналізу фінансового-економічного стану боржника;

• ухваленні рішення про перехід на наступну стадію процедури банкрутства.

Строк процедури розпорядження майном становить 6 місяців і може бути продовжений або скорочений судом на клопотання комітету кредиторів розпорядника майна або власника.

Процедура розпорядження майном складається з таких етапів:

1. винесення ухвали про відкриття справи про банкрутство;

2. проведення підготовчого засідання суду;

3. виявлення кредиторів та інвесторів

4. проведення попереднього засідання господарського суду;

5. проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів;

6. проведення основного засідання суду

/. Винесення ухвали про відкриття справи про банкрутство (не

пізніше 5 днів після подання заяви), в якій зазначається про:

• прийняття заяви до розгляду

• впровадження процедури розпорядження майном,

• призначення розпорядника майна

• введення мораторію на задоволення вимог кредиторів

Для досягнення мети процедури закон встановлює такий захід як мораторій (припинення) на виконання боржником грошових зобов'язань і

сплати обов’язкових платежів. Мораторій вводиться з моменту порушення справи про банкрутство.

З моменту введення мораторію:

• припиняються будь-які виплати за зобов’язаннями і обов’язковими платежами

• припиняється виконання виконавчих документів за майновими стягненнями (за винятком стягнення заборгованості гїЬ заробітній платі, виплаті винагород за авторськими договорами, аліментів, а також відшкодування шкоди, заподіяної'життю і здоровцю, що вступили в силу до прийняття господарським судом заяви про банкрутство);

• припиняється нарахування неустойки й інших фінансових санкцій за зобов’язаннями.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів дає можливість скеровувати фінансові ресурси на проведення заходів щодо покращення фінансового стану боржника.

Крім запровадження мораторію, для запобігання зловживанням щодо майна установлюються певні обмеження щодо ведення господарської діяльності боржника. Так, органи управління боржника, виключно за згодою розпорядника майном, можуть ухвалювати рішення про:

• реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;

• створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах;

• створення філій та представництв;

• виплату дивідендів;

• проведення боржником емісії цінних паперів;

• вихід із складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;

• участь боржника в об'єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об’єднаннях юридичних осіб;

• передачу рухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином

• одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;

• розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

2. Проведення підготовчого засідання суду має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство. На засіданні розглядаються наступні питання:

• оцінка відзиву боржника, в якому містяться наявні у боржника заперечення щодо вимог кредиторів, загальна сума заборгованості перед кредиторами, відомості про наявне у боржника майно;