Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
книга Зотеева печатать.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.38 Mб
Скачать

2. Українська граматика м. Смотрицького

Максим (Мелетій) Герасимович Смотрицький (1572—1633) на­роди­вся в селі Смотричі (Хмельницька область). Батько його був першим ректором Острозької школи.

Суперечлива, бентежна натура М. Смотрицького відома своїми хитан­нями між православ'ям та уніатством; він залишив глибокий слід в історії української науки і культури як учений та мислитель.

З 18 творів М. Смотрицького чи не найбільше значення з історико-педа­гогічного погляду має «Граматика словеньская правильнеє синтагма...» — ви­значна пам'ятка вітчизняної педагогічної літератури. Вийшла друком вона в 1619 р. в місті Евю (біля Вільно). Згодом перевидавалась в Москві, була пере­кладена майже на всі слов'янські мови. Порівняння підручника М. Смотриць­кого з «Альфотесом» (1591) показує, що вчений користувався у своїй роботі граматикою греко-слов'янських мов, створеною у Львівській братській школі.

Відомо, як високо оцінена і поширена була ця граматика в XVII та XVIII століттях: вона стала навчальним посібником у школах Росії аж до 1755 року (поки її почала заступати граматика М. Ломоносова), а також слов'янських країнах Південної Європи, дже­релом для подальших наукових розробок сло­в'янської мови.

Геніальний М.В. Ломоносов — творець першої повної грама­тики росій­ської мови, який сам вчився за підручником М. Смотрицького, — називав її «вратами учености» та неодноразово за­значав, що саме вона була основою для написання його граматики.

Мелетій Смотрицький розробляв питання орфографії, орієнтую­чись на старослов'янську як прамову, на якій базувалися мови слов'ян­ських народів. Саме це і зробило книгу надзвичайно популярною у слов'янському світі. До наших днів збереглося багато її основних понять у граматиці слов'ян (орфогра­фія, синтаксис, етимологія, на­зви частин мови, роди, відмінки і т.д.). Вся книга насичена прикла­дами, які полегшували вивчення граматики. Велику педагогі­чну цін­ність мають рекомендації щодо свідомого засвоєння навчального ма­теріалу всупереч середньовічним канонам задобрювання і догматизму.

Ідеї М. Смотрицького про поширення освіти серед народу, ідеї патріоти­чного виховання і боротьби проти національного і со­ціального гноблення мали великий вплив на розвиток педагогіч­ної думки в Україні.

3. Енциклопедія п. Беринди та риторика і. Галятовсь­кого

У становленні й розвитку прогресивної педагогічної теорії і прак­тики позитивну роль відіграла діяльність Памво Беринди — відомого просвітителя кінця XVI і першої половини XVII ст. Припускають, що він народився у 50—70-х роках XVI ст. в молдавській сім'ї на Прикарпатті або у Молдові. Соціальне походження невідоме. Освіту здобував у Львівській братській школі, після за­кінчення якої працю­вав певний час у друкарні Ф. Балабана в Стрятині, по­близу Бережан.

Підтримуючи тісні зв'язки зі Львівським братством, П. Беринда деякий час працював вчителем братської школи, пізніше — в дру­карнях Львова, Пе­ремишля, а з 1616 по 1619 рр. — в друкарні Києво-Печерської лаври.

Найбільш відомою працею П. Беринди, яка має велике педа­гогічне зна­чення, є словник «Лексікон славено-россійский имен тол-кование». Він являв собою енциклопедичне зібрання відомостей про зовнішній світ, природу та лю­дину. При його написанні П. Беринда ставив за мету не тільки полегшити вивчення наук, але й зро­бити його свідомим.

До історії України Іоаникій Галятовський (близько 1620—1688) увійшов як педагог, письменик-полеміст, публіцист, суспільний діяч.

Освіту отримав в Київській колегії під керівництвом Л. Барановича. В 1649—1651 рр. був професором риторики в Київській колегії, в 1951 р. прийняв чернецький сан, в 1659 р. повернувся до Києва та Київської колегії.

В 1664 р. І. Галятовський від'їжджає з Києва та мандрує по Україні та Бі­лорусії у пошуках матеріалів з життя народу для своїх книг. З 1669 р. до остан­ніх років свого життя обіймає посаду архі­мандрита Єлецького монастиря у Че­рнігові.

Творча діяльність І. Галятовского співпала із закінченням на­ціональне визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького. У пово­єнний час Київська колегія опинилася в тяжкому стані. І. Галятовський багато зробив для її відродження.

Великим внеском у розвиток педагогічної теорії та практики на Україні став його посібник з риторики «Наука, або Спосіб складання казань», у якому дані конкретні рекомендації для підготовки та виго­лошення різного роду ора­торських промов. Особливо важливим вва­жав він те, щоб кожне слово було зрозуміле для слухача, щоб промо­вець не тільки сам добре уявляв собі суть того, про що веде мову, але й вмів передати її слухачам, розтлумачити та доне­сти до їх свідомості.

Посібники І. Галятовського широко використовувалися в на­вчальних за­кладах України, Білорусії та Росії, чим сприяли пода­льшому розвитку вітчиз­няної педагогіки.