
- •1. Основи сучасної системи підготовки кваліфікованих танцювальних пар.
- •2.Принципи підготовки спортсменів.
- •3. Технічна підготовка-це процес, а підготовленість – результат (цього процесу). Це стосується усіх видів спортивної підготовки (функціональної, фізичної, тактичної, психічної).
- •4. Засоби спортивної підготовки.
- •5.Загальна характеристика методів спортивної підготовки спортсменів.
- •9.Тактична підготовка
- •10.Види спортивних зманагь
- •11. Способи визначення результату в змаганнях
- •13. Етап спеціалізованої базової підготовки
- •16. Психічні стани спортсмена перед стартом та способи управління ними.
- •17. Мета, завдання та зміст загальної допоміжної та спеціальної фізичної підготовки.
- •18. Завдання та зміст етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей спортсменів.
- •19. Мікроцикли, їх типи, структура й зміст.
- •21. Загальна характеристика витривалості.
- •22. Загальна характеристика гнучкості.
- •23.Регламентація та способи проведення у змаганнях.
- •24. Мезоцикли їх типи, структура і зміст.
- •26. Зміст та завдання підготовки до вищих спортивних досягнень.
- •29. Загальна структура багаторічної підготовки і чинники, що її визначають.
- •30. Характеристика етапу поступового зниження досягнень та етапу виходу зі спорту.
16. Психічні стани спортсмена перед стартом та способи управління ними.
Передстартова ейфорія та передстартова апатія.
Емоційне передстартове збудження є позитивним фактором, якщо не перевищує оптимальних для даного спортсмена меж. Оптимальне збудження виявляється у впевненості спортсмена у власних силах, позитивній установці на змагальну боротьбу, підвищеній увазі, високому ступені регуляції рухів та ін. Як тільки рівень емоційного збудження перевищує ці межі, виникає стан невпевненості, неспокою, зниження уваги, дискоординації рухової та вегетативних функцій, який веде, до зниження ефективності змагальної діяльності.
17. Мета, завдання та зміст загальної допоміжної та спеціальної фізичної підготовки.
Фізична підготовленість спортсмена поділяється на загальну, допоміжну і спеціальну.
Фізична підготовка - одна з найважливіших складових частин спортивного тренування, вона спрямована на розвиток рухових якостей - сили, швидкості, витривалості, гнучкості, координаційних здібностей. Вона ділиться на загальну і спеціальну. Деякі фахівці рекомендують також виділяти допоміжну підготовку.
Загальна фізична підготовка направлена на гармонійний розвиток різних рухових якостей, котрі опосередковано сприяють досягненню високих результатів в обраному виді спорту.
Допоміжна фізична підготовка базується на загальній фізичній підготовленості. Вона створює основу, необхідну для ефективного виконання великих обсягів роботи, щодо розвитку спеціалізованих якостей, а також сприяє підвищенню функціональних можливостей різних органів і систем організму. При цьому ставиться мета поліпшити нервово-м'язову координацію, вдосконалювати здатність спортсменів витримувати великі навантаження і ефективно відновлюватися після них.
Спеціальна фізична підготовка спрямована на розвиток рухових якостей у відповідності з вимогами, зумовленими специфікою конкретного виду спорту.
18. Завдання та зміст етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей спортсменів.
На цьому етапі знаходяться можливості для подальшого підвищення майстерності і зростання спортивних результатів. Особлива увага повинна бути обернена на знаходження резервів у сфері тактичної і психологічної підготовленості, тобто в тих сторонах майстерності, результативність в яких багато в чому визначається досвідом спортсмена, знанням сильних і слабких сторін основних суперників, що особливо важливе в єдиноборстві і спортивних іграх, проте може виявитися вирішальним і у всіх інших видах спорту, зумовлюючи характер тактичної і психологічної боротьби в змаганнях.
19. Мікроцикли, їх типи, структура й зміст.
Мікроциклом прийнято називати серію занять, які проводяться протягом декількох днів і забезпечують комплексне вирішення завдань, які поставлені на даному етапі підготовки. Тривалість мікроциклів може коливатися від 3—4 до 10—14 днів. Найпоширеніший семиденні мікроцикли, які, збігаючись по тривалості з календарним тижнем, добре узгоджуються із загальним режимом життям спортсменів. Мікроцикли іншої тривалості звичайно планують у змагальному періоді, які звичай пов’язані з необхідністю змінити режим діяльності, формування специфічного ритму працездатності у зв’язку з конкретними умовами майбутніх відповідальних змагань.
ТИПИ МІКРОЦИКЛІВ
Розрізняють наступні типи мікроциклів:
- втягуючі,
- ударні,
- підводні,
- змагальні,
- відновні.