6.3. Митна вартість
Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному оподаткуванню проводиться на основі їхньої митної вартості.
Митна вартість – це ціна товару, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону України. До митної вартості включається ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка-фактури:
на транспортування, навантаження, розвантаження та страхування до пункту перетину митного кордону;
комісійні та брокерська винагорода;
плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів і яка повинна бути оплачена як умова їх ввезення (вивезення) – рис.6.10.
Митна вартість визначається на основі поданих декларантом відомостей.
Рис. 6.10. Складові митної вартості
З метою визначення правильності заявленої декларантом митної вартості товарів, що імпортуються або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може бути застосований один з шести методів (рис.6.11):
Рис. 6.11. Послідовність використання методів визначення митної вартості товарів, що імпортуються
Метод визначення митної вартості товару не може бути обраний на власний розсуд митним органом. Митним кодексом України [7] встановлені принципи застосування цих методів (рис. 6.12).
Рис. 6.12. Принципи застосування митними органами методів визначення митної вартості товарів
При цьому важливим є визначення критеріїв віднесення осіб до пов’язаних між собою при складанні угод (рис.6.13).
Рис. 6.13. Критерії віднесення осіб до пов’язаних між собою
При продажу товарів між пов'язаними особами за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів береться вартість операції за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартість є максимально наближеною до вартості здійснюваної одночасно (або майже в той же час) однієї з таких операцій з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної за методом визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4);
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної за методом визначення митної вартості на основі додавання вартості (метод 5).
Основним методом визначення митної вартості є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (рис.6.14).
Метод “за ціною
договору щодо товарів, які імпортуються”,
використовується для визначення митної
вартості товарів, якщо
стосовно продажу
оцінюваних товарів або їх ціни відсутні
будь-які умови або застереження, що
унеможливлюють визначення вартості
цих товарів
немає жодних
обмежень щодо прав покупця (імпортера)
на використання оцінюваних товарів,
за винятком тих, що: встановлюються
законом чи запроваджуються органами
державної влади в Україні; обмежують
географічний регіон, у якому товари
можуть бути перепродані (відчужені
повторно); не впливають значною мірою
на вартість товару
жодна частина
виручки від будь-якого подальшого
перепродажу, розпорядження або
використання товарів покупцем не
надійде прямо чи опосередковано
продавцеві, якщо тільки не може бути
зроблено відповідне коригування
покупець і продавець
не є пов'язаними між собою особами або
хоч і є пов'язаними між собою особами,
але ці відносини не вплинули на ціну
товарів
Рис. 6.14. Умови застосування методу “за ціною договору щодо товарів, які імпортуються”
Для визначення митної вартості товару при використанні метода 1 (за ціною договору) до ціни договору додаються наступні витрати (рис.6.15).
Рис. 6.15. Витрати, що додаються до ціни договору для визначення митної вартості товару при використанні методу 1 (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються)
Наступним після методу “за ціною договору щодо товарів, які імпортуються” застосовують метод 2 «за ціною договору щодо ідентичних товарів» (рис. 6.16 та 6.17).
Рис. 6.17. Послідовність застосування методу “ціни договору щодо ідентичних товарів”
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) має багато схожого з попереднім методом, а різниця між ними обумовлена відмінністю подібних товарів від ідентичних. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційне взаємозамінними. Ознаками подібних товарів є:
якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку;
країна походження;
виробник.
Алгоритм визначення митної вартості за цим методом принципово відповідає аналогічному алгоритму для методу 2 (див. рис. 6.17), але абсолютний розмір коригувань може бути значно більшим.
Однак, слід зазначити, що застосування методів оцінки товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів (метод 2) та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) має певні обмеження (рис.6.18).
Рис. 6.18 Застереження щодо визначення митної вартості товарів за методами 2 та 3
Наступний метод, що використовується при визначенні митної вартості за умови неможливості застосування попередніх методів – це метод «на основі віднімання вартості» (метод 4), умови застосування якого відображені на рисунку 6.19.
Рис. 6.19 Схема визначення митної вартості товарів за методом «на основі віднімання вартості» (метод 4)
Особливості застосування методу оцінки на основі додавання вартості (метод 5) відображені на рисунку 6.20.
Рис. 6.20 Особливості застосування методу оцінки на основі додавання вартості (метод 5)
Слід зазначити, що посадова особа митного органу не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти одержувати доступ до будь-якого рахунку чи інших записів для цілей визначення обчисленої вартості. Інформація, подана виробником товарів для цілей визначення митної вартості може бути перевірена в країні – виробникові товарів органами влади України за згодою виробника і за умови повідомлення заздалегідь уряду країни – виробника товарів та за відсутності заперечень проти такої перевірки.
У випадку, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання перелічених п’яти методів, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Що ж до застосування останнього резервного методу (метод 6) то необхідно виділити обмеження щодо використання цінової інформації за цим методом (рис. 6.21).
Рис. 6.21. Обмеження щодо використання цінової інформації за резервним методом (метод 6)
Таким чином, всі перелічені методи визначення митної вартості товарів та інших предметів можуть застосовуватися з метою визначення правильності заявленої декларантом митної вартості товарів, що імпортуються або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності вказаних ним даних.