Структура митного тарифу України (1996-2004 рр.),% [50]

Види ставок мита	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004
Адвалерні	95,6	75,4	78,3	79,2	80,2	76,4	76,5	76,7	77,0
Специфічні	1,4	1,6	18,0	17,7	16,1	17,8	17,7	17,5	17,2
Комбіновані	3,0	23,0	3,7	3,1	3,7	5,8	5,7	5,8	5,9

Розмір адвалерних ставок переважно залежить від наявності виробництва в Україні аналогічних товарів. До тих товарів що не виробляються в Україні, застосовуються низькі або нульові ставки, а до товарів, виробництво котрих добре налагоджене – високі ставки.

Специфічні і комбіновані ставки ввізного мита переважно застосовуються до товарів 1-24 груп товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності та підакцизних товарів. Їх встановлення є виправданим для тих товарів, щодо яких ймовірність заниження митної вартості та ввезення продукції низької якості є високими.

2. За напрямком руху товарів мита бувають:

• експортне (вивізне) мито, що нараховується на товари при їх вивозі за межі митної території України;

• імпортне (ввізне) мито, що справляється митницями при поступленні іноземних товарів на внутрішній ринок України;

• транзитне мито, що справляється митницею при транзиті товару через митну територію України.

Експортне (вивізне) мито має насамперед регулюючий характер і встановлюється, перш за все, з метою обмеження експорту природних ресурсів або тих товарів, на які існує підвищений попит на внутрішньому ринку. Експортне мито підвищує ціну товару для споживача, знижуючи тим самим його конкурентоспроможність на світовому ринку. Більшість розвинутих країн відмовляються від експортного мита як такого. Для України на сучасному етапі трансформації економіки повна відмова від вивізного мита економічно необґрунтована, але в цьому напрямі фінансової політики існує позитивна тенденція скорочення переліку товарів, що оподатковуються вивізним митом.

В теперішній час законодавчо застосування вивізного мита в Україні передбачено в разі експорту: живої худоби та шкіряної сировини; насіння деяких видів олійних культур; відходів і брухту чорних металів. Крім того, на 2006 рік встановлені вивізне (експортне) мито на природний газ та інші гази в газоподібному та скрапленому стані. При цьому питома вага експортного мита в загальних надходженнях залишається відносно невеликою (табл. 6.2).

3. За призначенням (обмеженням імпорту або експорту) чинним законодавством передбачене застосування спеціального, компенсаційного та антидемпінгового мита (рис. 6.4).

Таблиця 6.2.

Структура митного оподаткування в Україні, % [76]

Показник	2000	2001	2002	2003
Мито	100,00	100,00	100,00	100,00
Ввізне мито	89,77	95,58	99,64	93,46
Вивізне мито	10,23	0,42	0,36	6,54

Рис. 6.4. Класифікація особливих видів мита

• Антидемпінгове мито, що використовується при:

• ввезенні на митну територію України товарів за ціною, яка суттєво нижча їх конкурентної ціни в країні експорту, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів;

• вивезенні за межі митної території України товарів за ціною, яка суттєво нижча ціни інших експортерів подібних товарів на момент вивезення, якщо такі операції можуть завдати шкоди загальнодержавним інтересам (рис. 6.5);

Рис. 6.5. Підстави для застосування антидемпінгового мита

• Компенсаційне мито, що використовується при:

• ввезенні на митну територію України товарів, при виробництві або імпорті яких прямо чи побічно використовувалась субсидія, якщо таке ввезення може завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів чи перешкоджає організації або розширенню їх виробництва в Україні ;

• вивезенні за межі митної території України товарів, при виробництві або експорті яких використовувалась субсидія, якщо таке вивезення загрожує завдати шкоди державним інтересам України (рис. 6.6);

Рис. 6.6. Підстави для застосування компенсаційного мита

• Спеціальне мито, що використовується як:

• захисний засіб, якщо товари ввозяться на митну територію України в такій кількості чи на таких умовах, які можуть нанести збиток вітчизняним виробникам подібних товарів;

• запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, котрі порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі;

• захід для припинення несумлінної конкуренції у випадках, що визначаються законодавством України;

• захід у відповідь на дискримінаційні чи недружні дії проти України з боку інших держав або у відповідь на дії інших країн, які обмежують законні права та інтереси суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (рис. 6.7).

Для встановлення фактів, які стають основою для застосування спеціального, антидемпінгового і компенсаційного мита, проводиться розслідування відповідним уповноваженим державним органом згідно заяви українських чи іноземних зацікавлених державних органів, підприємств, організацій, а також за ініціативою Митно-тарифного комітету України.

Рис. 6.7. Підстави для застосування спеціального мита

4. За ступенем сприяння імпорту мито може бути класифіковане як:

• Преференційне – найбільш сприятливий митний режим, який застосовується до товарів, які походять із країн, які входять разом з Україною в митні союзи; при встановленні спеціального преференційного митного режиму у відповідності з міжнародними договорами; до товарів, які походять з країн, що розвиваються (крім продукції тваринництва, харчової промисловості, продуктів рослинного походження);

• Пільгове – вводиться відносно імпорту товарів та предметів з країн, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння (Австрії, Великобританії, Італії, США, Німеччини, Франції і т.д.), та з країн, що розвиваються (за винятком товарних груп, по яких застосовуються преференційні ставки);

• П овне – застосовується до інших товарів і предметів (рис. 6.8).

Рис. 6.8. Диференціація ставок мита за ступенем сприяння імпорту

5. За періодом дії підрозділяють:

• Постійне, що встановлюється без обмеження термінів застосування;

• Сезонне, що встановлюється на строк не більше чотирьох місяців з моменту його встановлення (рис.6.9).

Рис. 6.9. Обмеження щодо застосування сезонного мита

6. За порядком встановлення мита можуть бути:

• Автономне, що встановлюється країною самостійно незалежно від міжнародних договорів;

• Конвенційне, що встановлюється на основі двохсторонніх та багатосторонніх переговорів та зафіксоване в угодах.