Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мито та митна політика.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
339.97 Кб
Скачать

Розділ vі. Мито як фіскальний інструмент та засіб митного регулювання

6.1. Основи митної справи в Україні

Митне оподаткування – один із напрямків митної політики держави, спосіб митного регулювання. Становлення і розвиток митної справи в Україні здійснюється в напрямку уніфікації із загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами і стандартами.

Загальне керівництво митною справою в Україні здійснюють:

  1. Верховна Рада України – визначає основні напрямки митної політики, структуру системи органів державного регулювання митної справи, встановлює ставки мита, спеціальні митні зони та митні режими на території держави тощо;

  2. Кабінет Міністрів України – забезпечує здійснення митної політики відповідно до Законів, встановлює розміри митних зборів, проводить переговори та укладає міжнародні договори України тощо;

3. Державна митна служба України - здійснює безпосереднє керівництво митною справою в державі.

Митна служба в Україні включає в себе три рівні:

  • Державний митний комітет України

  • регіональні митниці

  • митниці.

Переміщення товарів через митницю України підлягає митному оформленню працівниками митниці з метою забезпечення митного контролю, яке передбачає обов’язкове декларування товару та сплату мита і митних платежів.

Декларування здійснюється шляхом заповнення митних декларацій або валютних декларацій.

Мито – непрямий податок, який стягується при перетині митного кордону, тобто при імпорті, експорті та транзиті товарів. Даний податок як і акцизний збір, включається в ціни товарів, сплачується за рахунок покупця, його ставки диференційовані за групами товарів, перелік яких значно ширший ніж перелік підакцизних товарів.

Митні збори і митні платежі – це своєрідна плата за виконання митницею своїх обов’язків і послуг, яка використовується для розвитку системи митних органів України.

6.2. Загальна характеристика та види мита

Мито займає особливе місце в системі непрямих податків. По-перше, сфера застосування мита - зовнішньоекономічні операції, тобто воно не справляється при здійсненні операцій з продажу товарів, робіт, послуг всередині країни. По-друге, на відміну від ПДВ та акцизних зборів, мито, поряд із фіскальною складовою має серйозний регулятивний потенціал. Саме за допомогою цього специфічного податку можуть бути створені сприятливі умови для розвитку національних товаровиробників, здійснюється вплив на формування раціональної структури експорту та імпорту, забезпечуються справедливі умови конкуренції на внутрішньому ринку країни. Мито відіграє важливу роль в структурній перебудові економіки країни, сприянні інтеграції національної економіки в світовий економічний простір.

Мито, як непрямий податок через механізм ціноутворення безпосередньо впливає на споживачів. Так, підвищення ставок імпортного мита збільшує ціну продажу імпортованих товарів, що за наявності еластичного попиту стримує їх споживання та створює умови для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників аналогічних товарів. В загальному випадку мито є тим механізмом, за допомогою якого держава може забезпечити рівні умови конкуренції на внутрішньому ринку. Саме цим зумовлена значна диференціація ставок мита та висока динамічність їх коригування.

До недоліків мита як загальнодержавного податку слід віднести незалежність його розміру від доходів платника, що збільшує нерівність оподаткування та податкове навантаження, особливо для малозабезпечених верств населення, які виступають кінцевими споживачами імпортованих товарів. Крім того механізм справляння мита передбачає наявність значного часового лагу між фактичною сплатою мита та його "поверненням" імпортерам, що відволікає на певний (часто невизначений) час оборотні кошти суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Загальна характеристика мита як непрямого податку наведена на рис. 6.1.

Мита, які застосовують в Україні, можуть бути класифіковані за наступними ознаками (рис. 6.2):

  1. За способом нарахування мита бувають:

  • Адвалерне мито, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом;

  • Специфічне мито, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів , що обкладаються митом;

  • Комбіноване мито, що поєднує обидва ці види митного обкладення (рис. 6.3).

Рис. 6.3 Способи нарахування мита

Досвід митного регулювання в Україні свідчить про найбільшу питому вагу адвалерних ставок (табл. 6.1), яка протягом останнього десятиріччя не знижувалася менш за 75 відсотків від загальної кількості товарних позицій.

Таблиця 6.1

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]