- •1. Міжнародне право в міжнародній нормативній системі.
- •4. Взаємодія зовнішньої політики і мп.
- •6. Структура мп.
- •7. Функції мп
- •8. Особливості міжнародного правотворчого процесу.
- •9. Кодифікація міжнародного права
- •10. Природа обов’язкової сили міжнародного права.
- •11. Поняття системи міжнародного права.
- •12. Поняття галузі мп.
- •13. Поняття і структура інституту мп.
- •14. Взаємозвязок міжнар і внутрішньодерж права.
- •18. Міжнародна угода – головне джерело сучасного мп.
- •19. Міжнародний звичай.
- •20. Співвідношення міжнародного звичаю та міжнародного договору.
- •23. Мп про юридичну силу рішень мо.
- •24. Загальні принципи права в системі джерел мп: питання визнання в теорії і практиці.
- •27. Загальні принципи права та мп.
- •28. Основні принципи сучасного мп.
- •10 Основних принципів:
- •29. Поняття і х-ка норм мп.
- •30. Класифікація норм мп:
- •1) За сферою дії:
- •2) За юридичною силою:
- •3) За характером нормативного процесу:
- •31. Ієрархія норм у мп.
- •32. Поняття міжнародної правосуб’єктності.
- •33. Структура інституту міжнар правосуб’єктності.
- •34. Види міжнародної правосуб’єтності і класифікація суб’єктів мп.
- •35. Особливості міжн правосуб’єктності держави.
- •36. Міжн правосуб’єктність державоподібних утворень.
- •39. Форми визнання:
- •40. Визнання уряду: критерії, форми, засоби.
- •41. Визнання організації опору і національно-визвольного руху.
- •42. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •43. Міжн правосуб’єктність народу, нації, які борються за створення незалежної д-ви.
- •45. Міжнародна правосубєктність фізичної особи.
- •45. Стадії вчинення міжнародного правопорушення.
- •46. Поняття міжнародного правопорушення.
- •46. Суб’єкти міжнародних правопорушень.
- •47. Види міжнародних правопорушень.
- •48. Склад міжнародного правопорушення.
- •49. Вина як субєктивний елемент міжнародного правопорушення.
- •50. Наслідки міжнар правопорушень.
- •51. Поняття злочинів міжнародного х-ру.
- •54. Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- •55. Передумови міжнародно-правової відповідальності, її принципи і цілі.
- •56. Субєкти міжнародно-правової відповідальності.
- •57. Держава – головний суб’єкт міжнародно-правової відповідальності.
- •58. Особливості міжнародно-правової відповідальності міжнародної організації.
- •60. Підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •61. Загальні принципи міжнародно-правової відповідальності.
- •62. Матеріальна та нематеріальна відповідальність.
- •63. Поняття права зовнішніх зносин.
- •64. Органи зовнішніх зносин та їх система.
- •65. Внутрішньодержавні конституційні і спеціалізовані органи зовнішніх зносин.
- •66. Зарубіжні постійні і тимчасові органи зовнішніх зносин.
- •2 Головні категорії:
- •67. Дипломатичні представництва (посольства, місії).
- •68. Консульські установи, постійні представництва і місії постійних спостерігачів при мо.
- •69. Торговельні представництва.
- •70. Спеціальні місії, делегації і групи спостерігачів на міжнародних конференціях.
- •71. Представництва при мо і представництва держав.
- •87. Поняття та види територій у міжнародному праві.
- •88. Поняття територіального верховенства.
- •89. Юридична природа та склад держаної території.
- •Законні:
- •Протиправні:
- •90. Розмежування сфери дії територіального верховенства.
- •91. Державні кордони та їх правовий режим.
- •93. Правові основи і засоби формування і зміни державної території.
- •1) Законні:
- •2) Протиправні:
- •94. Правовий статус територій з міжнародним режимом.
- •95. Правовий статус територій із змішаним режимом.
- •96. Правовий стату території з особливим міжнародним режимом.
- •97. Способи зміни території.
- •1) Законні:
- •2) Протиправні:
- •98. Поняття і зміст міжнародного повітряного права.
- •99. Головні принципи міжнародного повітряного права.
- •100. Правовий статус повітряного простору.
- •101. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень.
- •102. Міжнародно-правові аспекти національних польотів.
- •103. Регулярні та нерегулярні міжнародні польоти та їх правове забезпечення.
- •104. Правова регламентація транзитних польотів.
- •105. Комерційні права в міжнародних повітряних сполученнях.
- •106. Основні свободи польотів.
- •107. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу.
- •108. Правова класифікація повітряних суден.
- •111. Боротьба з актами незаконного втручання в діяльності цивільної авіації.
- •134. Нейтралізовані і демілітаризовані території.
- •135. Закони і звичаї війни.
- •145. Мирні засоби вирішення спору – єдиний шлях вирішення спорів між державами.
- •146. Види міжнародних спорів.
- •148. Система засобів мирного вирішення спорів між державами.
- •149. Безпосередні переговори та консультації.
- •150. Добрі послуги і посередництво.
- •151. Міжнародна слідча процедура. Узгоджувальні комісії.
- •152. Міжнародні третейські суди (арбітражі).
- •153. Міжнародний судовий розгляд.
23. Мп про юридичну силу рішень мо.
(ММУО) – стабільна форма міжнародних відносин між її членами- суверенними державами, що має узгоджені учасниками цілі, компетенцію діяльності і свої органи, а також специфічні інституції (статут, процедуру, членство, порядок роботи і прийняття рішень).
24. Загальні принципи права в системі джерел мп: питання визнання в теорії і практиці.
Поняття загальних принципів права зявилось в арбітражній практиці 19 ст. Згодом норма була включена до Статуту Міжнародного Суду.
Загальні принципи права- первинні правові смисли, на основі яких виникло й існує право, у тому й числі міжнародне.
До загальних принципів права можна віднести:
принцип свідомості,
принцип незловживання правом,
принцип, який встановлює, що рівний над рівним не може мати влади,
принцип, згідно з яким не можна бути суддею у власній справі.
Деякі із загальних принципів права набули з часом значення основних принципів- напр принцип дотримання договорів. Загальні принципи не мають зазвичай письмового закріплення, їхнє застосування повязане в першу чергу з культурою правозастосовувача, коли на основі інших норм прийняти рішення неможливо. Міжнародному праву відомі випадки звернення до загальних принципів права, хоча відбувається це нечасто. Міжнародні судові органи зазвичай використовують такі принципидля мотивування рішень, не вказуючи на них як на джерело.
27. Загальні принципи права та мп.
Поняття загальних принципів права зявилось в арбітражній практиці 19 ст. Згодом норма була включена до Статуту Міжнародного Суду.
Загальні принципи права- первинні правові смисли, на основі яких виникло й існує право, у тому й числі міжнародне.
До загальних принципів права можна віднести:
принцип свідомості,
принцип незловживання правом,
принцип, який встановлює, що рівний над рівним не може мати влади,
принцип, згідно з яким не можна бути суддею у власній справі.
Деякі із загальних принципів права набули з часом значення основних принципів- напр принцип дотримання договорів. Загальні принципи не мають зазвичай письмового закріплення, їхнє застосування повязане в першу чергу з культурою правозастосовувача, коли на основі інших норм прийняти рішення неможливо. Міжнародному праву відомі випадки звернення до загальних принципів права, хоча відбувається це нечасто. Міжнародні судові органи зазвичай використовують такі принципидля мотивування рішень, не вказуючи на них як на джерело.
28. Основні принципи сучасного мп.
Принципи міжнародного співіснування викладені у Декларації про принципи МП, що стосуються дружніх відносин і співпраці згідно з Статутом ООН, принятій Генеральною Асамблеєю у 1970, та у Заключному акті НБСЄ у 1975.
10 Основних принципів:
принцип суверенної рівності держав - визнання факту політичної незалежності урядів, їх виняткової юрисдикції на своїй території, рівних прав усіх держав світу. Йдеться про застосування в МВ принципу рівний над рівним не має влади.
принцип незастосування сили - відмова влади суверенної держави від використання проти іншої держави будь-яких силових дій, що можуть становити загрозу її суверенітетові, терит цілісності, життю її громадян.
принцип мирного розв’язання спорів - пов'язаний із свідомим вибором власної політ еліти держави коопераційної стратегії зовнішньої політики. Розв’язання спорів між державами світу здійснюється без застосування збройного насильства.
принцип невтручання у внутрішні справи держав - тільки уряди національних держав мають право підтримувати власну юрисдикцію на своїй території. Жоден уряд інших держав чи МО не має права втручатися у внутрішню компетенцію влади іншої держави.
принцип територіальної цілісності держав - свідома відмова держав від спроб включити у межі своїх кордонів частини території чи навіть усю територію іншої держави за допомогою сили.
принцип непорушності кордонів - полягає у повазі урядів держав до існуючих між ними кордонів.
принцип поваги до прав людини - остаточно визначений у Заключному акті НБСЄ 1975. Основними правами людини визнано: право на свободу та особисту недоторканість; правосуб’єктність; рівність перед законом та презумпція невинності; вільне пересування, притулок у разі переслідування на батьківщині; свобода переконань, голосу, думки, слова;
принцип рівності і самовизначення народів - запобігання будь-якій дискримінації за національною ознакою та визнанні однакового права народів а вільний розвиток і вибір майбутнього.
принцип співробітництва - зобовязує держави світу підтримувати між собою стабільну співпрацю незалежно від відмінності політичних, економічних і соціальних систем;
принцип добросовісного виконання зобовязань згідно з МП випливає із звичаєвої норми- pacta sunt servanta- договорів треба дотримуватись. Укладення договору між державами завжди передбачало, що норми, закладені в ньому, набувають обовязковості для обох сторін цього договору.