
- •1. Міжнародне право в міжнародній нормативній системі.
- •4. Взаємодія зовнішньої політики і мп.
- •6. Структура мп.
- •7. Функції мп
- •8. Особливості міжнародного правотворчого процесу.
- •9. Кодифікація міжнародного права
- •10. Природа обов’язкової сили міжнародного права.
- •11. Поняття системи міжнародного права.
- •12. Поняття галузі мп.
- •13. Поняття і структура інституту мп.
- •14. Взаємозвязок міжнар і внутрішньодерж права.
- •18. Міжнародна угода – головне джерело сучасного мп.
- •19. Міжнародний звичай.
- •20. Співвідношення міжнародного звичаю та міжнародного договору.
- •23. Мп про юридичну силу рішень мо.
- •24. Загальні принципи права в системі джерел мп: питання визнання в теорії і практиці.
- •27. Загальні принципи права та мп.
- •28. Основні принципи сучасного мп.
- •10 Основних принципів:
- •29. Поняття і х-ка норм мп.
- •30. Класифікація норм мп:
- •1) За сферою дії:
- •2) За юридичною силою:
- •3) За характером нормативного процесу:
- •31. Ієрархія норм у мп.
- •32. Поняття міжнародної правосуб’єктності.
- •33. Структура інституту міжнар правосуб’єктності.
- •34. Види міжнародної правосуб’єтності і класифікація суб’єктів мп.
- •35. Особливості міжн правосуб’єктності держави.
- •36. Міжн правосуб’єктність державоподібних утворень.
- •39. Форми визнання:
- •40. Визнання уряду: критерії, форми, засоби.
- •41. Визнання організації опору і національно-визвольного руху.
- •42. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •43. Міжн правосуб’єктність народу, нації, які борються за створення незалежної д-ви.
- •45. Міжнародна правосубєктність фізичної особи.
- •45. Стадії вчинення міжнародного правопорушення.
- •46. Поняття міжнародного правопорушення.
- •46. Суб’єкти міжнародних правопорушень.
- •47. Види міжнародних правопорушень.
- •48. Склад міжнародного правопорушення.
- •49. Вина як субєктивний елемент міжнародного правопорушення.
- •50. Наслідки міжнар правопорушень.
- •51. Поняття злочинів міжнародного х-ру.
- •54. Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- •55. Передумови міжнародно-правової відповідальності, її принципи і цілі.
- •56. Субєкти міжнародно-правової відповідальності.
- •57. Держава – головний суб’єкт міжнародно-правової відповідальності.
- •58. Особливості міжнародно-правової відповідальності міжнародної організації.
- •60. Підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •61. Загальні принципи міжнародно-правової відповідальності.
- •62. Матеріальна та нематеріальна відповідальність.
- •63. Поняття права зовнішніх зносин.
- •64. Органи зовнішніх зносин та їх система.
- •65. Внутрішньодержавні конституційні і спеціалізовані органи зовнішніх зносин.
- •66. Зарубіжні постійні і тимчасові органи зовнішніх зносин.
- •2 Головні категорії:
- •67. Дипломатичні представництва (посольства, місії).
- •68. Консульські установи, постійні представництва і місії постійних спостерігачів при мо.
- •69. Торговельні представництва.
- •70. Спеціальні місії, делегації і групи спостерігачів на міжнародних конференціях.
- •71. Представництва при мо і представництва держав.
- •87. Поняття та види територій у міжнародному праві.
- •88. Поняття територіального верховенства.
- •89. Юридична природа та склад держаної території.
- •Законні:
- •Протиправні:
- •90. Розмежування сфери дії територіального верховенства.
- •91. Державні кордони та їх правовий режим.
- •93. Правові основи і засоби формування і зміни державної території.
- •1) Законні:
- •2) Протиправні:
- •94. Правовий статус територій з міжнародним режимом.
- •95. Правовий статус територій із змішаним режимом.
- •96. Правовий стату території з особливим міжнародним режимом.
- •97. Способи зміни території.
- •1) Законні:
- •2) Протиправні:
- •98. Поняття і зміст міжнародного повітряного права.
- •99. Головні принципи міжнародного повітряного права.
- •100. Правовий статус повітряного простору.
- •101. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень.
- •102. Міжнародно-правові аспекти національних польотів.
- •103. Регулярні та нерегулярні міжнародні польоти та їх правове забезпечення.
- •104. Правова регламентація транзитних польотів.
- •105. Комерційні права в міжнародних повітряних сполученнях.
- •106. Основні свободи польотів.
- •107. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу.
- •108. Правова класифікація повітряних суден.
- •111. Боротьба з актами незаконного втручання в діяльності цивільної авіації.
- •134. Нейтралізовані і демілітаризовані території.
- •135. Закони і звичаї війни.
- •145. Мирні засоби вирішення спору – єдиний шлях вирішення спорів між державами.
- •146. Види міжнародних спорів.
- •148. Система засобів мирного вирішення спорів між державами.
- •149. Безпосередні переговори та консультації.
- •150. Добрі послуги і посередництво.
- •151. Міжнародна слідча процедура. Узгоджувальні комісії.
- •152. Міжнародні третейські суди (арбітражі).
- •153. Міжнародний судовий розгляд.
13. Поняття і структура інституту мп.
Інститут МП – сукупність правових норм, що регламентують однорідні правовідносини. Існування правових норм, що регулюють однорідні правовідносини, - явище, продиктоване необхідністю розрізняти правові норми за характером регульованих правовідносин.
Найбільш відомі інститути сучасного МП:
власності,
відповідальності,
міжнародного визнання,
притулку,
територіальних вод,
захисту прав дитини.
У сучасному міжнародному праві в процесі його розвитку спостерігається явище розростання окремих інститутів права і перетворення їх у галузі. Прикладом такого перетворення є атомне право, екологічне право, право міжнародних договорів та ін.
14. Взаємозвязок міжнар і внутрішньодерж права.
Починаючи з 2 пол 19 ст. почало відбуватися зростанням ролі МП і з посиленням взаємозвязку між державами. У світі все частіше виникають ситуації, вирішення яких неможливе без міжнародно-правового співробітництва. Це стосується не лише спроб вирішити глобальні потреби сучасності (екол, продов, енергет), задля чого мають бути обєднані зусилля всіх держав світу. Без використ МП неможливо також повноцінно здійснювати захист прав людини, вести боротьбу зі злочинністю, співпрацювати у різних галузях. Д-ви змушені визнавати для себе або пріоритет міжнародного співробітництва, і, відповідно, міжнародного права, або опинитися перед загрзою глобальної кризи, вийти з якої поодинці неможливо. Б-ть д-в світу зробили свій вибір на користь визнання авторитету міжнар права.
Реалізація міжнародних зобов'язань на внутрішньодержавному рівні здійснюється шляхом входження норм міжнародного права в норми внутрішньодержавного права. Сам процес входження норм міжнародного права в національне законодавство називається імплементацією. Засоби входження називаються трансформацією.
Безсумнівним є правило: МП має переважну силу над національним правом. Принцип верховенства міжнародного над внутрішньодержавним правом приймається державами або в законодавчому порядку, або на практиці.
ДЖЕРЕЛА МП
15-16. Види джерел міжнародного права.
Джерело міжнародного права – зовнішня форма вираження норми внаслідок узгодження воль держав.
Види джерел міжнародного права (Статут Міжнародного Суду ООН, ст.38):
міжнародні договори або конвенції;
міжнародні звичаї;
доктрини;
рішення міжнародних організацій та судових установ.
Міжнародний договір – письмова угода між двома або більше учасниками.
Вимоги до міжнародного договору:
об’єктивновірність;
несуперечливість нормам та принципам міжнародного права, а також законодавствам держав в тій частині регулювання міжнародного договору;
визначення прав та обов’язків;
врегулювання конкретної сфери відносин.
Міжнародний звичай – правило поведінки, конституйоване більшістю держав.
Ознаки наявності звичаєвої норми:
практика;
тривалість її застосування;
визнання такої практики за юридичними нормами.
Форми прояву практики міжнародних організацій:
резолюції;
декларації;
рекомендації;
спільні заяви держав – членів міжнародної організації;
консенсусні рішення.
Форми прояву практики держав:
офіційні заяви щодо позиції держави;
заяви у міжнародних конгресах і конференціях;
протести;
дотримання або ігнорування відповідних правил;
прийняття відповідного законодавчого акта;
рішення суду.
Доктрини – думки вчених щодо тлумачення та застосування норм міжнародного права.