
- •1. Міжнародне право в міжнародній нормативній системі.
- •4. Взаємодія зовнішньої політики і мп.
- •6. Структура мп.
- •7. Функції мп
- •8. Особливості міжнародного правотворчого процесу.
- •9. Кодифікація міжнародного права
- •10. Природа обов’язкової сили міжнародного права.
- •11. Поняття системи міжнародного права.
- •12. Поняття галузі мп.
- •13. Поняття і структура інституту мп.
- •14. Взаємозвязок міжнар і внутрішньодерж права.
- •18. Міжнародна угода – головне джерело сучасного мп.
- •19. Міжнародний звичай.
- •20. Співвідношення міжнародного звичаю та міжнародного договору.
- •23. Мп про юридичну силу рішень мо.
- •24. Загальні принципи права в системі джерел мп: питання визнання в теорії і практиці.
- •27. Загальні принципи права та мп.
- •28. Основні принципи сучасного мп.
- •10 Основних принципів:
- •29. Поняття і х-ка норм мп.
- •30. Класифікація норм мп:
- •1) За сферою дії:
- •2) За юридичною силою:
- •3) За характером нормативного процесу:
- •31. Ієрархія норм у мп.
- •32. Поняття міжнародної правосуб’єктності.
- •33. Структура інституту міжнар правосуб’єктності.
- •34. Види міжнародної правосуб’єтності і класифікація суб’єктів мп.
- •35. Особливості міжн правосуб’єктності держави.
- •36. Міжн правосуб’єктність державоподібних утворень.
- •39. Форми визнання:
- •40. Визнання уряду: критерії, форми, засоби.
- •41. Визнання організації опору і національно-визвольного руху.
- •42. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •43. Міжн правосуб’єктність народу, нації, які борються за створення незалежної д-ви.
- •45. Міжнародна правосубєктність фізичної особи.
- •45. Стадії вчинення міжнародного правопорушення.
- •46. Поняття міжнародного правопорушення.
- •46. Суб’єкти міжнародних правопорушень.
- •47. Види міжнародних правопорушень.
- •48. Склад міжнародного правопорушення.
- •49. Вина як субєктивний елемент міжнародного правопорушення.
- •50. Наслідки міжнар правопорушень.
- •51. Поняття злочинів міжнародного х-ру.
- •54. Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- •55. Передумови міжнародно-правової відповідальності, її принципи і цілі.
- •56. Субєкти міжнародно-правової відповідальності.
- •57. Держава – головний суб’єкт міжнародно-правової відповідальності.
- •58. Особливості міжнародно-правової відповідальності міжнародної організації.
- •60. Підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •61. Загальні принципи міжнародно-правової відповідальності.
- •62. Матеріальна та нематеріальна відповідальність.
- •63. Поняття права зовнішніх зносин.
- •64. Органи зовнішніх зносин та їх система.
- •65. Внутрішньодержавні конституційні і спеціалізовані органи зовнішніх зносин.
- •66. Зарубіжні постійні і тимчасові органи зовнішніх зносин.
- •2 Головні категорії:
- •67. Дипломатичні представництва (посольства, місії).
- •68. Консульські установи, постійні представництва і місії постійних спостерігачів при мо.
- •69. Торговельні представництва.
- •70. Спеціальні місії, делегації і групи спостерігачів на міжнародних конференціях.
- •71. Представництва при мо і представництва держав.
- •87. Поняття та види територій у міжнародному праві.
- •88. Поняття територіального верховенства.
- •89. Юридична природа та склад держаної території.
- •Законні:
- •Протиправні:
- •90. Розмежування сфери дії територіального верховенства.
- •91. Державні кордони та їх правовий режим.
- •93. Правові основи і засоби формування і зміни державної території.
- •1) Законні:
- •2) Протиправні:
- •94. Правовий статус територій з міжнародним режимом.
- •95. Правовий статус територій із змішаним режимом.
- •96. Правовий стату території з особливим міжнародним режимом.
- •97. Способи зміни території.
- •1) Законні:
- •2) Протиправні:
- •98. Поняття і зміст міжнародного повітряного права.
- •99. Головні принципи міжнародного повітряного права.
- •100. Правовий статус повітряного простору.
- •101. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень.
- •102. Міжнародно-правові аспекти національних польотів.
- •103. Регулярні та нерегулярні міжнародні польоти та їх правове забезпечення.
- •104. Правова регламентація транзитних польотів.
- •105. Комерційні права в міжнародних повітряних сполученнях.
- •106. Основні свободи польотів.
- •107. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу.
- •108. Правова класифікація повітряних суден.
- •111. Боротьба з актами незаконного втручання в діяльності цивільної авіації.
- •134. Нейтралізовані і демілітаризовані території.
- •135. Закони і звичаї війни.
- •145. Мирні засоби вирішення спору – єдиний шлях вирішення спорів між державами.
- •146. Види міжнародних спорів.
- •148. Система засобів мирного вирішення спорів між державами.
- •149. Безпосередні переговори та консультації.
- •150. Добрі послуги і посередництво.
- •151. Міжнародна слідча процедура. Узгоджувальні комісії.
- •152. Міжнародні третейські суди (арбітражі).
- •153. Міжнародний судовий розгляд.
9. Кодифікація міжнародного права
Кодифікацією МП – систематизація міжнародно-правових норм, здійснювана суб'єктами МП.
Кодифікація припускає не тільки приведення в єдину систему чинних міжнародно-правових норм, але і більш точне їхнє формулювання, відбиток у договірній формі міжнародних порядків.
Кодифікація МП здійснюється шляхом:
установлення точного змісту і чіткого формулювання вже існуючих і діючих (звичаєвих або договірних) принципів і норм МП в певній сфері відносин між державами (галузі між народного права);
зміни або перегляду застарілих норм;
розробки нових принципів і норм з урахуванням НТП, актуальних потреб міжнародних відносин, особливо в контексті вирішення глобальних проблем людської цивілізації;
закріплення в узгодженому вигляді всіх цих принципів і норм у єдиному міжнародно-правовому акті (у конвенції, договорі, угоді) або в ряді актів (у конвенціях, деклараціях і резолюціях конференцій).
Кодифікація міжнародного права може носити тільки офіційний характер.
Офіційна кодифікація МП реалізується у формі міжнародних договорів
Особливе місце в кодифікаційному процесі посідає ООН.
Практичною діяльністю з кодифікації міжнародного права в рамках ООН займається Комісія МП (повне найменування — Комісія з прогресивного розвитку і кодифікації міжнародного права).
10. Природа обов’язкової сили міжнародного права.
Юридична обов’язковість норм МП – головна особливість, завдяки якій МП відрізняється від інших норм соціальних систем, що функціонують у міждержавній сфері;
теорія природного права: джерело юридично обов’язково сили норм МП – в законах природи, природному розумі, вищій волі, людському розумі;
соціологи: юридично обов’язкова сила – в рішеннях міжнародних судових інституцій і в самих джерелах МП;
деякі вчені вважають, що міжнародний договір – джерело обов’язкової сили МП;
радянські вчені: правове регулювання сучасних МВ – об’єктивна необхідність, воно неможливе без визнання обов’язкової сили МП;
природа обов’язкової сили МП випливає із сучасної міжнародної правосвідомості суб’єктів МП.11. Поняття системи МП.
11. Поняття системи міжнародного права.
Система міжн права- сукупність взаємоповязаних елементів.
Елементи:
цілі МП – основоположні положення, що характеризують сучасне міжнародне право;
норми МП – первинні елементи;
принципи МП –найважливіші положення, що мають вищу юридичну чинність;
інститути МП – група норм, що регулюють однорідні правовідносини;
галузі МП – сукупність норм і принципів, що регулюють правовідносини у певній галузі, що складає специфічний предмет міжнародного права і пов'язана із специфічною групою об'єктів міжнародного права.
12. Поняття галузі мп.
Галузь МП - сукупність норм і принципів, які регулюють правовідносини у певній галузі, що складає специфічний предмет МП.
Система міжнародного права — це об’єктивно існуюча цілісність внутрішньо взаємозалежних елементів:
загальновизнаних принципів;
норм МП (договірних і звичай правових);
рішень і рекомендаційних резолюцій МО;
рішень міжнародних судових органів;
інститутів міжнародного права.
Існують такі інститути МП, як інститут міжнародного визнання, інститут міжнародної відповідальності.
Всі ці елементи системи в різних сполученнях складають галузі міжнародного права. Такі, як галузь морського права, галузь дипломатичного права, галузь права міжнародних договорів та інші.
Кожна галузь являє собою самостійну систему, але кожна може вважатися і підсистемою в рамках цілісної, єдиної системи МП.